Компанія Метінвест увійшла до топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів у 2025 році в Україні за версією Forbes Ukraine. У Метінвесті працює близько 1000 ветеранів, на яких виділено бюджет близько $550 тис. на підтримку та адаптацію. Компанія надає можливість ветеранам отримати вищу освіту, проходити професійну адаптацію та реабілітацію. Також у Метінвесті запроваджено програми психологічної допомоги та занять для ветеранів. З майже 50 тис. працівників компанії, понад 8000 служать у Силах оборони. Компанія активно залучена до реінтеграції ветеранів у цивільне життя.
Позначка: Метінвест
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі
Україна планує створити нову екосистему для добувної галузі, щоб вона стала основою виробництва, привертання інвестицій та створення продуктів з високою доданою вартістю. Начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун наголосив, що сильна промисловість є важливою для стабільності економіки та обороноздатності країни. Він також зазначив, що Метінвест сплатив значну суму податків та надав допомогу на оборону. Скорбун вважає, що добувна галузь створює багато робочих місць та має великий вплив на економіку. Однак сектор потребує підтримки держави, зокрема у встановленні конкурентних умов, розвитку торгової дипломатії та доступу до фінансування. Також він висловив занепокоєння щодо ефективності державних монополій у логістиці, зокрема Укрзалізниці.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ у січні 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і зауважив, що це може зробити їх менш конкурентоспроможними. Тому вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням впровадження цього механізму для України. Крім того, після введення екомита важливим стане захист внутрішнього ринку від імпорту, особливо від продукції з Туреччини. Мироненко попередив, що наплив турецької продукції може обмежити розвиток українського ринку та загрожувати робочим місцям. Тому спільна робота з урядом для вирішення цих питань є дуже важливою для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 мільйонів, порівняно з прибутком у $179 мільйонів за аналогічний період 2024 року. Це стало наслідком припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послабило вертикальну інтеграцію компанії. Також на підприємство позитивно вплинули зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Продажі в Україні скоротилися на 16%, а на зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%. Гірничодобувний бізнес втратив 30% обсягів, але металургійний сегмент скоротився лише на 2%. Компанія Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат та скороченні боргів, хоча фінансова стійкість піддається тиску. Важливою є диверсифікація ринків збуту та підтримка виробництва.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна заявив, що відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ є дуже важливою проблемою для української економіки. Він зазначив, що компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, але через обставини, такі як війна, це зараз неможливо зробити. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він вважає, що відтермінування повинно тривати на час воєнного стану плюс ще 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни і розпочати модернізацію. За його словами, “зелена” модернізація активів Метінвесту в Україні разом із спільними підприємствами оцінюється в близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти у промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів. Також розглядається проєкт по модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. На заводі Каметсталь вже виконано капремонт доменної печі і відновлено обладнання конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі. Наразі через ситуацію на фронті у Запоріжжі тривають лише поточні ремонти. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в Україні, і вже здійснив інвестиції на понад 28 млрд гривень. Крім того, компанія постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. -
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими.