Ключовими управлінськими підходами у групі Метінвест у минулому році стали децентралізація та гнучкість. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Метінвесту Тетяна Петрук в опитуванні Forbes Україна, присвяченому найефективнішим HR-рішенням 2025 року.
За її словами, компанія відмовилася від довгострокового п’ятирічного планування та перейшла до коротших горизонтів – на рік або навіть кілька місяців. Це дозволило швидше ухвалювати рішення в умовах постійної невизначеності. Частину функцій було децентралізовано, а більше повноважень і відповідальності передано командам на місцях.
“Ми враховуємо реальну наявність фахівців під час планування виробництва, інвестуємо в навчання, адаптацію та підтримку персоналу”, – зазначила Петрук.
Одним із найефективніших рішень для підвищення продуктивності у 2025 році в Метінвесті назвали скорочення надлишкової звітності. Це дало змогу командам зосередитися на ключових завданнях. Важливу роль також відіграло лідерство через особистий приклад, що сприяло зростанню довіри та кращому розумінню спільних цілей.
Говорячи про 2026 рік, Петрук наголосила на необхідності дати працівникам більше часу для відновлення. Після кількох років повномасштабної війни колективи, за її словами, емоційно й фізично виснажені. Саме відпочинок і відновлення мають стати базою для збереження мотивації та працездатності команд.
Директорка також розповіла, що в компанії вже діє розгалужена система підтримки персоналу, зокрема програми реінтеграції ветеранів із психофізичною реабілітацією та соціальною адаптацією.
Позначка: Метінвест
-
У Метінвесті розповіли про найефективніші HR-рішення
-
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році, використовуючи воєнний металобрухт як джерело сировини. Однак вони готові закуповувати брухт лише за умови його безпеки та відповідності вимогам охорони праці. Відповідно до генерального директора Метінвест-Ресурсу Івана Ковалевського, компанія розраховує зростання випуску сталі на 300-500 тис. тонн, зокрема через збільшення використання металобрухту. У зв’язку з дефіцитом брухту на внутрішньому ринку України, Метінвест розглядає можливість закупівлі військового металобрухту. Крім того, у майбутньому планується перехід до низьковуглецевої металургії, що вимагатиме більше металобрухту. Однак це може ускладнитися через відсутність державної політики щодо обмеження експорту брухту.
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
У період з січня по листопад 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, до 642,8 тисяч тонн. Практично весь цей обсяг був забезпечений Польщею – 94%. Зокрема, з Польщі було імпортовано 602,01 тисяч тонн коксу. Крім того, Україна також імпортувала кокс із Індонезії та Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85% через неконтрольовану ситуацію на деяких територіях. Для підтримки поточного рівня виробництва сталі та товарного чавуну Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу щорічно.
-
Підземний шпиталь ЗСУ від Метінвесту відзначили міжнародною премією
Компанія Метінвест отримала престижну міжнародну нагороду Partnership for Sustainability Award 2025 в Україні за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту. Цей шпиталь було відзначено за рятування життів військовослужбовців, які зазнали поранень під час виконання бойових завдань. Він забезпечує реанімацію, лікування та догляд за пацієнтами до їх виписки або евакуації до іншого медичного закладу. Метінвест також побудував другий медичний пункт шпиталю за стандартами NATO Role 2, на який було витрачено понад 21 мільйон гривень.
-
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців за версією ЗМІ
Група Метінвест потрапила до рейтингу найкращих роботодавців України 2025 року за версією журналу Фокус. Також компанія посіла перше місце серед підприємств у галузі Промисловість, повідомила пресслужба холдингу у четвер, 18 грудня.
Вказано, що всього у рейтингу – 45 найкращих роботодавців, які були відібрані на основі оцінок провідних експертів у сфері HR, бізнесу та рекрутингу. Кандидатів оцінювали за рівнем оплати праці, стабільністю зайнятості, можливостями для професійного розвитку, корпоративною культурою та репутацією серед співробітників.
Як повідомили автори рейтингу, зараз у Метінвесті працює близько 50 тисяч людей. Війна суттєво вплинула на кадровий склад: кількість працівників зменшилась більш ніж на 60%, а кожен шостий співробітник нині служить у ЗСУ.
“Попри ці виклики, Метінвест залишається одним із найбільших роботодавців країни та відкрив близько 4 тисяч вакансій: їх заповнення ускладнюють міграція населення, мобілізація та недосконала система бронювання працівників”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, Метінвест забезпечує офіційне працевлаштування, «білу» зарплату, повний соцпакет, страхування та регулярну індексацію: від початку повномасштабної війни зарплати зросли на 50%. Для співробітників і членів їхніх сімей діє програма Метінвест – разом, передбачено розвинену систему премій, захист у разі надзвичайних ситуацій та підтримку мобілізованих працівників. Важливим напрямом залишається робота з ветеранами: цьогоріч на програми реінтеграції компанія виділяє близько $550 тис.
“Компанія також активно адаптує кадрову політику до нових реалій війни. Метінвест залучає жінок до технічних професій, скорочує терміни навчання робочих спеціальностей, запускає програми для молоді, а також перенавчає працівників для забезпечення виробничої стабільності. Близько 30% персоналу підприємств групи сьогодні становлять жінки”, – пишуть автори рейтингу.
За їхніми словами, одним із ключових інструментів кадрової стратегії Метінвесту є гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка – це перший в Україні приватний інженерний виш, створений під потреби сучасної промисловості. Він пропонує 19 програм бакалаврату, 21 магістерську програму, аспірантуру, професійні курси та центри підвищення кваліфікації. Студенти проходять практику на підприємствах Метінвесту в Україні та Європі, а найкращі випускники гарантовано отримують роботу в компанії.
“Компанія формує довгострокове корпоративне замовлення для Політехніки на підготовку фахівців на найближчі п’ять років. Окремі програми орієнтовані на ветеранів, які можуть безплатно навчатися, проходити реабілітацію та отримувати нову професію”, – вказано у публікації. -
У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом
Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
“Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
“Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він. -
В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес
Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.
Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.
Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.
“Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.
Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.
Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.
“Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк. -
Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА
Група Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни, за версією Європейської бізнес асоціації. Компанія та її підприємства вклали $910 млн у виробництво та енергонезалежність на 2022-2024 роки, а також планують інвестувати $300 млн у 2025 році. Ці інвестиції є важливим кроком для підтримки економіки України під час війни, а також для майбутнього відновлення країни. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков заявив, що їхня мета – зберегти виробництво, колективи та енергонезалежність, сподіваючись, що металургія стане опорою відбудови. Усього, в переліку інвесторів воєнного часу є 29 компаній з різних секторів економіки, які також вкладають кошти у розвиток країни.
-
Метінвест отримав головну нагороду конкурсу HR Pro Awards 2025
Компанія Метінвест отримала головну нагороду престижної премії HR Pro Awards 2025, яка визнає компанії, що впроваджують нові підходи у управлінні персоналом в Україні. У конкурсі взяли участь понад 40 експертів і 15 галузей, а Метінвест представив два проєкти: Синергія ГЗК та Metinvest United. Проєкт Синергія ГЗК виграв у номінації HR у бізнес-трансформації за результатами масштабних змін у роботі гірничо-збагачувальних комбінатів компанії. Другий проєкт Metinvest United був фіналістом у номінації Різноманіття та інклюзивність за розвиток навичок кроскультурної взаємодії серед співробітників із різних країн.