Дочірня IT-компанія групи Метінвест, Metinvest Digital, планує активно виходити на зовнішніх клієнтів та зменшувати залежність від внутрішнього замовлення холдингу. У результаті призупинення роботи одного з активів холдингу та скорочення витрат, виторг Metinvest Digital зменшився на 8% у першому півріччі 2025 року. Щоб компенсувати це, компанія почала залучати нових клієнтів, серед яких Укртелеком, банк ПУМБ та Медичні закупівлі України. Metinvest Digital планує збільшити частку зовнішніх клієнтів до 30% виторгу та потроїти дохід від них протягом двох-трьох років. Компанія також шукає HR-директора для підтримки роботи з новими ринками. Metinvest Digital пропонує свої IT-продукти, які вже використовує для внутрішніх потреб, зовнішнім клієнтам, включаючи ШІ-асистентів, рішення з кібербезпеки та послуги хмарних технологій. Компанія планує розширити свою діяльність на ринках Італії, Болгарії та Польщі, де є активи Метінвесту. Вихід на міжнародні ринки наразі не планується через бар’єри мови та операційні складності. Metinvest Digital раніше потрапила до топ-10 дочірніх IT-компаній українського бізнесу за версією Forbes Ukraine та має більше 800 співробітників.
Позначка: Метінвест
-
У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя
У Білій Церкві (Київська область) офіційно запустили пілотний проєкт будівництва житлового комплексу на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Сьогодні у Білій Церкві на Київщині ми дали старт будівництва муніципального житла для родин, які втратили свої домівки в Маріуполі. Це проєкт, який ми реалізуємо спільно з Маріупольською громадою, Київською ОВА, бізнесом, урбаністами та нашими міжнародними партнерами. На ділянці площею майже 11 гектарів буде зведено 16 будинків – це тисяча квартир для понад трьох тисяч людей. Плануємо завершити перший етап до кінця 2026 року”, – повідомив він.
Віце-прем’єр додав, що квартал буде сформовано як повноцінний житловий простір із доступом до освіти, медицини та сервісів: запланована 6-7-поверхова забудова з вбудованими дитсадками, комерційними приміщеннями та квартирами, адаптованими для людей з інвалідністю. Загальна площа житла – понад 46 тисяч квадратних метрів.
“Фінансується проєкт із кількох джерел: коштів державного бюджету, бюджету Маріупольської громади, а також підтримки Європейського Союзу.
Він поєднує два ключові механізми підтримки:
– створення фонду муніципального орендного житла, яке громада надаватиме внутрішньо переміщеним особам на соціальних умовах через прозору систему розподілу. Квартири здаватимуть у соціальну оренду, дешевшу від ринкової вартості, вже з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
– пільгове іпотечне кредитування для тих, хто хоче придбати власне житло. Передусім це родини військових, загиблих бійців, це ветерани, багатодітні родини та люди з інвалідністю”, – зауважив Кулеба.
За інформацією ТСН, збудовані квартири передадуть у власність Маріупольської громади Орендна плата становитиме не більше 30% середнього доходу родини, але не більше 4-6 тис. грн на місяць. Окремі категорії ВПО зможуть проживати безоплатно в рамках державних програм. Також тривають переговори щодо міжнародної підтримки для масштабування проєкту.
Будівництво відбувається в межах урядової ініціативи Мій дім. Україна, що передбачає формування державної системи доступного житла для соціально вразливих громадян.
“Пілот для маріупольців реалізується відповідно до постанови уряду №814 Маріупольською міською радою за участю Мінрозвитку, Київської ОВА, Білоцерківської міськради та за підтримки групи Метінвест”, – пише ТСН.
Видання додає, що будівництво вже пройшло етап землевідведення та основні підготовчі роботи.
“Після затвердження порядку фінансування розпочнеться отримання дозволів і старт активних робіт. Першу чергу, – вісім будинків для понад 500 родин, – планують звести за технологією сталевого каркаса, що скоротить строки та зменшить витрати. Група Метінвест вже передала державі та Маріупольській міськраді документацію кварталу Сталева мрія для подальшого використання: у компанії кажуть, що проєкт дозволяє розширити використання української сталі в соціальному будівництві та сприяти підсиленню стійкості громад”, – вказують автори публікації, та додають, що у подальшому пілот планують масштабувати на регіони з найбільшою кількістю маріупольців – Львів та Дніпро. -
Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ
Компанія Метінвест увійшла до п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинг був складений за підсумками року 2025 та базувався на кількох критеріях, таких як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Експерти відзначили сильні корпоративні комунікації Метінвесту, прозорі відносини з кредиторами та роботу над зменшенням боргового навантаження. Крім того, компанія активно допомагає громадам, військовим та працівникам, а також вкладає значні суми в інвестиційні проекти. Метінвест також увійшов до рейтингу найбільших приватних компаній України та рейтингу найбільших інвесторів країни.
-
Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
“У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
“Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн. -
Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних
У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
“Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
“Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він. -
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова в інтерв’ю для видання Delo заявила, що великий бізнес повинен стати пріоритетом безпекової політики України під час війни. Вона вказала, що зростання податкових надходжень до бюджету не пов’язане з покращенням фінансових результатів великого бізнесу, а з іншими факторами, такими як збільшення військового збору та індексація ресурсних податків. Данкова підкреслила, що важливою задачею для держави є забезпечення безпеки як фізичної, так і інвестиційної, оскільки великий бізнес є основою для розвитку економіки. Вона також висловила занепокоєння щодо стабільності та прогнозованості тарифної політики державних монополій. Данкова також відзначила проблему дефіциту робочої сили і звернула увагу на необхідність підтримки з боку держави для бізнесу в цьому питанні. Вона підкреслила, що незважаючи на ризики в умовах війни, Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, проте успішне реалізація цих планів залежить від підтримки великого бізнесу з боку держави.
-
Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну
Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
“Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
“Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми.