Українська компанія Метінвест побудувала перший підземний навчальний заклад для військових. Цей об’єкт зі сталі був створений за концепцією відбудови країни “Сталева мрія” та в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” від Ріната Ахметова. Інвестиції в цей проект склали 16 мільйонів гривень, а площа підземного приміщення становить майже 100 квадратних метрів. Благодаря готовим сталевим модулям, цю споруду вдалося зібрати лише за півтора місяця. У ньому встановлені складні меблі, що дозволяють швидко змінювати інтер’єр для проведення різних видів занять. Ці підземні укриття можуть бути корисні не лише військовим, але й цивільному населенню, наприклад, в школах, лікарнях або адміністративних будівлях. Крім того, компанія Метінвест розробила кілька унікальних концепцій відновлених кварталів для різних міст, які можуть бути адаптовані та втілені у життя громадами. Також повідомлялося, що Метінвест побудував другий підземний шпиталь поблизу лінії фронту, враховуючи досвід попереднього проекту.
Позначка: Метінвест
-
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості
Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання. -
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
На Київському міжнародному економічному форумі відбулася дискусія про необхідність підтримки української промисловості з боку великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Олександр Водовіз з Метінвесту висловив думку, що для відродження промисловості потрібні великі проєкти, які залучають різні галузі та сприяють конкурентоспроможності країни. Він також підкреслив проблему браку кадрів через масовий виїзд молодих спеціалістів за кордон, а також непередбачуваність тарифної політики. Водовіз закликав уряд прийняти заходи, щоб зберегти таланти в Україні та забезпечити стабільність у розвитку промисловості.
-
Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ
Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків в Україні за версією Delo.ua. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2025-го – 9,3 млрд грн. Це дозволило компанії посісти лідерську позицію серед металургійних підприємств за обсягом сплачених податків. Усього компанії з першої сотні платників податків сплатили понад 503 млрд грн за 2024 рік, що складає близько сьомої частини доходів зведеного бюджету України. До першої десятки також увійшли компанії Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.
-
Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ
Компанія Метінвест увійшла до топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів у 2025 році в Україні за версією Forbes Ukraine. У Метінвесті працює близько 1000 ветеранів, на яких виділено бюджет близько $550 тис. на підтримку та адаптацію. Компанія надає можливість ветеранам отримати вищу освіту, проходити професійну адаптацію та реабілітацію. Також у Метінвесті запроваджено програми психологічної допомоги та занять для ветеранів. З майже 50 тис. працівників компанії, понад 8000 служать у Силах оборони. Компанія активно залучена до реінтеграції ветеранів у цивільне життя.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі
Україна планує створити нову екосистему для добувної галузі, щоб вона стала основою виробництва, привертання інвестицій та створення продуктів з високою доданою вартістю. Начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун наголосив, що сильна промисловість є важливою для стабільності економіки та обороноздатності країни. Він також зазначив, що Метінвест сплатив значну суму податків та надав допомогу на оборону. Скорбун вважає, що добувна галузь створює багато робочих місць та має великий вплив на економіку. Однак сектор потребує підтримки держави, зокрема у встановленні конкурентних умов, розвитку торгової дипломатії та доступу до фінансування. Також він висловив занепокоєння щодо ефективності державних монополій у логістиці, зокрема Укрзалізниці.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ у січні 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і зауважив, що це може зробити їх менш конкурентоспроможними. Тому вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням впровадження цього механізму для України. Крім того, після введення екомита важливим стане захист внутрішнього ринку від імпорту, особливо від продукції з Туреччини. Мироненко попередив, що наплив турецької продукції може обмежити розвиток українського ринку та загрожувати робочим місцям. Тому спільна робота з урядом для вирішення цих питань є дуже важливою для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 мільйонів, порівняно з прибутком у $179 мільйонів за аналогічний період 2024 року. Це стало наслідком припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послабило вертикальну інтеграцію компанії. Також на підприємство позитивно вплинули зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Продажі в Україні скоротилися на 16%, а на зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%. Гірничодобувний бізнес втратив 30% обсягів, але металургійний сегмент скоротився лише на 2%. Компанія Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат та скороченні боргів, хоча фінансова стійкість піддається тиску. Важливою є диверсифікація ринків збуту та підтримка виробництва.