За голову італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA Роберто Вавассорі, нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Запаси цих матеріалів у Європі практично вичерпано, і навіть попередні скорочення постачання вже призвели до вичерпання резервів. Китай залишається головним світовим центром переробки цих металів, які є важливими для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів у автомобільній галузі. Потенційні перебої в постачанні можуть сповільнити виробництво автомобілів по всьому світу, що є стратегічно важливим для галузі.
Позначка: Мінеральні ресурси
-
Трамп скасував зустріч із Сі
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів. Про це заявив глава Білого дому у соцмережі Truth Social.
“В Китаї відбуваються дуже дивні речі! Вони стають надзвичайно ворожими”, – написав Трамп, коментуючи різке посилення контролю Пекіна над експортом рідкоземельних металів.
Президент США пригрозив відповідними заходами.
“Я мав зустрітися з головою Сі через два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї, але тепер, схоже, для цього немає жодних підстав”, – додав Трамп. Як одну з можливих відповідних дій він назвав “масове підвищення мит на китайську продукцію, що надходить до Сполучених Штатів Америки”, зауваживши, що “є багато інших контрзаходів, які також серйозно розглядаються”.
Заява Трампа ставить під сумнів не лише його заплановану поїздку до Азії, котра включала зустріч із Сі наприкінці жовтня на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, але й майбутнє переговорів щодо закупівель Китаєм американської сої, зазначає Bloomberg.
З початку року Китай не придбав жодної партії сої, що, за повідомленнями американських ЗМІ, поставило фермерів на межу виживання. Під загрозою опинилася й ширша торговельна угода, яку делегації двох країн намагаються досягти з літа, коли між Вашингтоном і Пекіном було оголошено своєрідне торговельне перемир’я.
У квітні Китай, який контролює близько 90% видобутку та переробки рідкоземельних металів, вже різко обмежував їхній експорт, що призвело до дефіциту в інших країнах. Після переговорів із ЄС та США Пекін частково пом’якшив обмеження, втім, тепер знову їх посилив.
Сімнадцять таких елементів є критично важливими для різної продукції – від електромобілів до авіаційних двигунів і військових радарів. Експорт 12 із них тепер обмежено після того, як міністерство додало п’ять нових елементів (гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій), а також супутні матеріали.
Нагадаємо, Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у Китаї експорт рідкісноземельних металів у червні досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит світових покупців на матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США -
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
В Ірані знайшли велике родовище газу
Міністр нафти Ірану Мохсен Пакнеджад оголосив про відкриття великих запасів газу та нафти на родовищі Пазан, яке знаходиться на півдні провінції Фарс. Це родовище має запаси газу у розмірі 10 трильйонів кубічних футів, що може допомогти компенсувати нестачу енергоресурсів в Ірані. Розташування родовища – приблизно за 21 кілометр від міста Джам. Розвідувальні роботи на цьому місці були відновлені після восьмирічної перерви, і буріння другої свердловини було успішно завершено, що дозволило досягти цього важливого досягнення.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства в Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, коли дозвіл на це було призупинено. Загалом було вилучено 42 тис. тонн корисних копалин, при цьому завдавши 43 млн гривень збитків довкіллю. Підозрюваним інкримінують незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.
-
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що забезпечить загальний капітал фонду у 150 мільйонів доларів. Фонд буде фокусуватися на проєктах у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Ініціатива розрахована на рівні участь обох сторін, що відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть економічному та безпековому зростанню України. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть стати гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в країні.
-
Угода про надра: делегації США показали родовища
Представники США оглянули перші українські родовища, які можуть стати проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив у соцмережах, що разом з делегацією U.S. International Development Finance Corporation вони відвідали Кіровоградщину для оцінки інвестиційних можливостей у видобутку та переробці в регіоні. Розглядаються можливості родовищ Бирзулівського гірничо-збагачувального комбінату та Лікарівського родовища для включення до портфеля проєктів фонду. У регіоні видобувають титанові руди, планується видобуток цирконієвих руд та є потенційні поклади гафнію – рідкісноземельного металу. Це важливий крок для розвитку економіки, охорони навколишнього середовища та майбутнього розвитку громад.
-
Два найбільші у світі виробника міді домовились про злиття
Британська компанія Anglo American і канадська Teck Resources планують об’єднатися у нову компанію під назвою Anglo Teck. Anglo American володітиме 62,4% акцій нової компанії, а Teck – рештою. Anglo Teck стане одним із найбільших виробників міді у світі з ринковою вартістю 53 млрд доларів. Керівництво нової компанії буде представлене представниками обох сторін, а головою стане Дункан Ванблад. Більш як 70% бізнесу Anglo Teck буде пов’язано з міддю, яка важлива для електромобілів та відновлюваної енергетики. Компанія планує розвивати проєкти у різних країнах, включаючи Чилі, Перу, Канаду та інші. Для остаточного злиття потрібні дозволи регуляторів, але процес може зайняти 12-18 місяців.
-
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує. -
Україна почала конкурс на розробку родовища літію
Кабінет міністрів розпочав конкурс на укладення угоди про розподіл продукції на літієвому родовищі Добра в Кіровоградській області. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у середу, 27 серпня.
“Провели у відрядженні позачергове засідання уряду. Ухвалили важливе рішення для розвитку сектору корисних копалин та залучення інвестицій в Україну. Конкурс на ділянці Добра. Починаємо конкурс на укладення угоди про розподіл продукції у Кіровоградській області. Ділянка містить значні запаси літію, який має стратегічне значення для енергетики та технологій”, – написала вона.
За словами Свириденко, уряд очікує інвестора, який забезпечить не лише видобуток, але й розвиток виробництв з доданою вартістю в Україні.
“Наступні кроки: публікація оголошення протягом двох місяців, три місяці для прийому заяв, далі – визначення переможця”, – додала очільниця уряду.