Позначка: Мінеральні ресурси

  • Уряд оновив перелік стратегічних надр

    Уряд оновив перелік стратегічних надр

    Уряд затвердив оновлений перелік стратегічно важливих корисних копалин і родовищ, які будуть надаватися у користування через аукціони або конкурси. Ця ініціатива має важливе значення для економіки та обороноздатності країни. Постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про це у понеділок, 14 липня. Перелік визначає правила розпорядження надрами, важливими для розвитку країни. Також була скасована попередня постанова уряду щодо надання у користування ділянок надр.

  • Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%

    Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%

    У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року, що свідчить про зростаючий попит на ці матеріали. Китай зазнав турбулентності в цьому секторі з початку квітня через контроль за експортом іншим постачальникам. Обсяг експорту зріс на 60% у порівнянні з попереднім роком, особливо через попит у автомобільній галузі. Китай виробляє близько 90% світових постійних магнітів, але контроль розповсюджується і на інші матеріали. Експорт рідкісноземельних металів на Захід відновили, але потім знизили. Крім того, китайський експорт до США також впав через пандемію та торговельні спірки.

  • Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виплати з державного бюджету відповідно до угоди зі США щодо використання надр на території України. Зміни до Бюджетного кодексу необхідні для створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, у який Україна внесе половину коштів від ренти на видобування корисних копалин, видачі спецдозволів на користування надрами та реалізації державної частини продукції. Отримані кошти будуть спрямовані до спеціального фонду державного бюджету і перераховані до Фонду відбудови.

  • Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни

    Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни

    У Звенигородському районі Черкаської області директор структурного підрозділу одного з місцевих підприємств організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.Державі заподіяно 190 мільйонів гривень збитків. Про це 30 червня повідомляє Офіс генерального прокурора.
    Зазначається, що з листопада 2020 року до березня 2023 року посадовець налагодив масштабний видобуток вторинних каолінів з порушенням правил користування надрами. Загалом за цей період у протиправний спосіб видобуто майже 14 тисяч тонн корисних копалин.
    Площа видобутку копалин перевищувала межі спецдозволу на надрокористування й контур підрахунку запасів.
    Посадовцю повідомили про підозру. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

  • Руанда і Конго підписали мирну угоду, Трамп заявив про вигоду для США

    Руанда і Конго підписали мирну угоду, Трамп заявив про вигоду для США

    Руанда та Демократична Республіка Конго в Овальному кабінеті Білого дому у п’ятницю, 27 червня, підписали мирну угоду. Її було укладено за посередництва США, повідомляє Reuters.
    Зазначається, що міністри закордонних справ двох африканських країн у присутності президента США Дональда Трампа підписали угоду, якою зобов’язалися реалізувати домовленості 2024 року. Згідно з ними, війська Руанди мають вийти зі сходу Конго протягом 90 днів.
    “Вони воювали багато років, і з мачете – це одна з найгірших, найжахливіших воєн, які хтось будь-коли бачив. І мені просто пощастило мати людину, якій вдалося все владнати”, – заявив Трамп, маючи на увазі держсекретаря США Марко Рубіо, який також був на церемонії.
    “Ми отримаємо, для Сполучених Штатів, значну частину прав на видобуток корисних копалин у Конго в межах цієї угоди. Для них велика честь бути тут. Вони ніколи не думали, що приїдуть”, – додав Трамп.
    Міністр закордонних справ Руанди Олів’є Ндухунґірехе назвав угоду “переломним моментом”. Міністр закордонних справ Конго Терез Кайквамба Вагнер зазначила, що після підписання угоди має відбутися процес розведення сил.
    Раніше представники Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами, укладеної за посередництва США. Тоді Трамп заявив, що “не отримає Нобелівську премію за це”, як, на його думку, і за будь-яке інше “припинення війни”.

  • Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    У травні експорт рідкісноземельних продуктів з Китаю, зокрема магнітів, значно зменшився, особливо до США через торговельні суперечки між країнами. Китай ввів обмеження на експорт у відповідь на митні тарифи з боку США. Навіть після заяви Дональда Трампа про вирішення проблеми, дані показують зменшення експорту. У травні Китай експортував рідкісноземельні товари на найнижчий рівень з 2015 року. Експорт до США впав найсильніше, а в Німеччину та Вʼєтнам поставки зросли. Китай також скасував мита для найбідніших країн.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.

  • Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів

    Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів

    Світові автовиробники опинилися на межі нової кризи. Через обмеження експорту з Китаю виник дефіцит рідкоземельних магнітів – критично важливих компонентів для виробництва електромобілів та сучасних авто, повідомляє Reuters. За словами Френка Еккарда, генерального директора німецької компанії Magnosphere, галузь “у повній паніці”, а автовиробники готові платити будь-яку ціну, щоб отримати запасні магніти.
    Частина європейських заводів вже призупинила роботу, а зупинки на інших підприємствах очікуються найближчим часом, попереджає асоціація автовиробників ЄС CLEPA. “Рано чи пізно це торкнеться всіх”, – зазначив її генсек Бенджамін Кріґер.
    Причина – жорсткий контроль Китаю над експортом рідкоземельних металів, зокрема магнітів, без яких не працюють електродвигуни, дзеркала заднього виду, динаміки, датчики, масляні насоси та інші важливі компоненти сучасних авто. За даними AlixPartners, Китай контролює до 90% виробництва рідкоземельних магнітів, 85% переробки і 70% видобутку сировини у світі.
    Над вирішенням проблеми працюють такі гіганти, як GM, BMW, ZF та BorgWarner – вони намагаються створити електродвигуни з мінімальним або нульовим вмістом рідкоземельних металів. Водночас ЄС ухвалив Закон про критичну сировину, щоб активізувати видобуток у Європі, але реалізація ініціатив іде повільно.
    Поки альтернативи ще не масштабовані, автовиробники змушені оперативно створювати запаси магнітів, а в деяких випадках – випускати автомобілі без окремих компонентів і чекати, доки вони стануть доступними, як це було під час кризи мікрочипів.
    Китай вже використовував цей “козир”раніше. У 2010 році Пекін обмежив експорт рідкоземельних елементів до Японії під час торговельної суперечки. І хоч Токіо згодом зменшив залежність від китайських постачань, інші країни не встигли повторити цей приклад.
    Аналітики попереджають: залежність від Китаю поширюється не лише на рідкоземельні метали. За даними Єврокомісії, Пекін контролює понад 50% світових поставок ще 19 ключових матеріалів, зокрема графіту, марганцю й алюмінію.

  • Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

    Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

    Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
    Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
    “Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
    Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
    Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
    З 13 нових ініціатив:

  • 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
  • 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
  • 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
  • Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
    В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
    Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
    Євроінвестиції та стратегічна програма
    Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
    Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.

  • Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
    За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
    “Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
    Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:

  • ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
  • видачі нових спецдозволів на користування надрами;
  • реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
  • Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
    Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
    Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
    Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
    А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни.