Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
“Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
“Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.
Позначка: Міносвіти
-
В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи
-
У Таїланді жінка зваблювала буддійських ченців, а потім шантажувала їх
У Таїланді затримали жінку, яка шантажувала буддійських ченців інтимними фото та відео, отриманими після зустрічей з ними. Вона вимагала гроші за те, щоб не оприлюднювати компромат, і таким чином заробила понад 12 мільйонів доларів. Поліція стверджує, що жінка пошкодила щонайменше дев’ятьох ченців. Один із настоятелів храму підозрювався у шантажі, який він вчинив через відносини з жінкою, яка народила йому дитину. Жінку заарештували після того, як вона отримала гроші від одного з ченців, з яким мала стосунки. Під час обшуку у неї вдома знайшли багато компрометуючих матеріалів. Також виявилося, що вона витратила більшість грошей на гри в онлайн-казино. Жінці пред’явили обвинувачення у вимаганні грошей, відмиванні коштів та отриманні краденого майна.
-
На Львівщині для військової частин купували генератори за завищеними цінами
У Львові виявили злочинну схему, яка полягала в закупівлі генераторів за завищеними цінами для потреб військової частини. Командир, виконувач обов’язків начальника електротехнічної служби військової частини та цивільна особа обрали два фіктивні підприємства як постачальників генераторів. Ці фірми не мали реальних технічних можливостей та діяльності, а їхні керівники були формально оформлені особи. Вони уклали договори на постачання 152 генераторів за надмірними цінами, внаслідок чого держава переплатила понад 18 млн грн. Підозрювані були затримані, а їм повідомлено про підозру. Всім учасникам злочинної схеми обрано запобіжні заходи, такі як нічний домашній арешт. Командира відсторонили від виконання службових обов’язків. Прокурори вважають заходи недостатніми і оскаржують їх у суді. Також встановлюються інші особи, які були причетні до цієї злочинної діяльності, і вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.
-
БЗВП для студентів: створно полігон із умовами “4-зіркового хостела”
В одній з областей України вже є полігони на яких студенти зможуть пройти базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Про це повідомив очільник Міністерства освіти та науки України Оксен Лісовий в ефірі Радіо Хартія у вівторок, 8 липня.
“Є області, у яких створені уже полігони для студентів. Давайте так, одна область, де створені полігони для студентів. Вона є достатньо безпечною й готова приймати молодь з усієї України. Вони відкриті вже зараз, вони вже працюють”, – сказав він.
Міністр додав, що полігони мають умови “4-зіркового хостела”, щоб не налякати молодь та поступово заглиблювати її у “бомж-стайл”.
Нагадаємо, торік Кабінет міністрів затвердив порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських.
Обов’язкова БЗВП для студентів має розпочатись вже у вересні поточного року. Водночас жінки, які придатні за станом здоров’я, зможуть долучитися до практичних занять виключно добровільно. Не створюватимуть термінаторів: що передбачає базова військова підготовка
-
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН
Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
“Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів.