Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін для країни. Це рішення прийнято у зв’язку із потребою зміцнення обороноздатності України через збройну агресію Росії. Україна має право на самооборону, тому вирішила переглянути свої міжнародні зобов’язання, щоб захистити свою територіальну цілісність та суверенітет. Однією з причин цього рішення є те, що Російська Федерація не є учасницею Конвенції, що створює нерівні умови. Дія Конвенції буде зупинена до припинення збройної агресії Росії. Це також відкриває можливість для отримання додаткової військово-технічної допомоги від інших держав. Після набрання законом чинності Україна офіційно повідомить про це інших учасників Конвенції та Раду безпеки ООН. Раніше президент підписав рішення про вихід з Оттавської конвенції, що забороняє застосування протипіхотних мін.
Позначка: Міни
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
На Майорці горів літак Ryanair, 18 постраждалих
На іспанському острові Майорка на борту літака авіакомпанії Ryanair, що приземлився в аеропорту міста Пальма-де-Майорка, спалахнула пожежа. Постраждали 18 людей, повідомило місцеве видання Diario de Mallorca у суботу, 5 липня.
Вказано, що інцидент стався сьогодні вночі. Перед посадкою екіпаж літака Ryanair повідомив диспетчерам про пожежу на борту. Після цього було задіяно встановлений протокол для таких випадків.
Пасажирам довелося евакуюватися через крила, щоб дістатися до безпечного місця та злітно-посадкової смуги.
В результаті інциденту постраждали 18 осіб, шість із них доправили до лікарні.
Що саме спричинило пожежу на борту, поки не уточнюється. Представники Ryanair та служби аеропорту проводять перевірку.
Нагадаємо, у червні літак Ryanair здійснив екстрену посадку в Німеччині через сильну турбулентность. Тоді постраждали дев’ятеро людей, деяких з них госпіталізували.
Раніше стало відомо, що лоукостер Ryanair встановив рекорд у Європі щодо кількості перевезених пасажирів. -
У МЗС пояснили вихід з Оттавської конвенції
Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пояснивши цей крок потребою захисту від російської агресії. Конвенція стала неспівмірною з реальністю війни, в якій Росія масово застосовує заборонену зброю, не будучи стороною угоди. Про це мовиться в офіційній заяві МЗС у неділю, 29 червня.
Попри те, що у 2005 році Україна ратифікувала Конвенцію, РФ, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. Щобільше, з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора.
У відомстві наголосили, що на час підписання та ратифікації такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Відтак, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Разом з тим, Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією та ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами.
“Збройна агресія Російської Федерації проти України вже змусила низку держав – Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію – переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції”, – нагадали у заяві.
То, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна “ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією”.
“В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави. Це стосується зокрема й участі нашої держави у міжнародно-правових документах та механізмах”, – резюмували у МЗС. -
Україна виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін – нардеп
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про вихід нашої держави з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Про це повідомив полковник СБУ Роман Костенко у Facebook в неділю, 29 червня.
“Щойно мені повідомили, що президент підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про вихід нашої держави з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень”, – написав він.
За його словами, тепер черга за парламентом – Верховна Рада має законодавчо затвердити це рішення.
Мер Львова Андрій Садовий теж написав про це. Він нагадав, що таке ж рішення раніше ухвалили Польща, Латвія, Естонія та Фінляндія. Нараз документу на сайті Офісу президента немає. Оттавська конвенція була ухвалена у грудні 1997 року в Канаді та набула чинності у 1999-му. Вона забороняє використання протипіхотних мін, зобов’язує знищити їхні запаси та розмінувати забруднені території.Документ підписали 164 країни. Серед тих, хто не приєднався, – США, Росія, Китай, Індія, Ізраїль, Пакистан, Північна Корея. Верховна Рада України ратифікувала конвенцію 2005 року.
-
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
Литва оголосила про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін
Литва офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це у п’ятницю, 27 червня, поінформував міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X.
Він підкреслив, що “це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва “не має ілюзій щодо того, що Росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава “використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Будріс додав, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили Латвія та Фінляндія.
А днями повідомлялося, що Польща також виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін -
Україна одержала тральщики від Бельгії та Нідерландів
Бельгія та Нідерланди передали України тральщики-шукачі мін – BNS Narcis та Zr.Ms. Vlaardingen. Про це повідомило міністерство оборони Нідерландів.
У відомстві зазначали, що їхній Zr.Ms. Vlaardingen дістав назву Мелітополь.
Передача кораблів відбулася на військово-морській базі Зебрюгге в Бельгії. З міркувань безпеки про подію повідомили вже постфактум.
Україна до кінця року також матиме ще один тральщик – Zr.Ms. Makkum, який буде перейменований на Генічеськ.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час церемонії висловив надію, що в майбутньому Чорне море знову стане вільним і відкритим, а всі українські міста будуть звільненими.
“Мисливці за мінами вступають у наступну главу, під новим прапором, з новою місією. Основні порти Одеси і чорноморські судноплавні шляхи є життєво важливими для української економіки. І вони знаходяться під постійною загрозою. Україна може не виграти війну на морі, але вона точно може програти війну на суші. Ми просто не можемо цього допустити”, – сказав Брекельманс.
Раніше ми писали, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ. Підписано контракти з українськими виробниками на постачання 600 тисяч дронів на суму 500 млн євро.
Нідерланди замовили для України нові багі Ermine -
Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит.