Реальний Київ

Позначка: Місія

  • РФ втратила можливість запускати людей у ​​космос – ЗМІ

    РФ втратила можливість запускати людей у ​​космос – ЗМІ

    Аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій. Інцидент відбувся 27 листопада, коли під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції (МКС) зафіксували обвал кабіни обслуговування. Як заявляють експерти, це перешкоджає Росії у наступних спробах відправки людей у космос. Про це в четвер, 27 листопада, повідомляє The Insider.

    За даними видання, проблема виникла через руйнування конструкцій стартового комплексу. Йдеться про механізми, що забезпечують обслуговування ракети перед запуском.

    Аналітик Георгій Трішкін уточнив, що пошкоджена кабіна розташована на єдиній платформі, з якої здійснювалися всі пілотовані запуски в напрямку МКС. Він зазначив, що такі місії можуть бути відкладені на невизначений період.

    За інформацією каналу Юра, прости, частина стартового комплексу була вирвана потужним газовим струменем двигуна у момент старту. Хоча космонавти не постраждали, усунення пошкоджень об’єкту потребує тривалого часу. Експерти прогнозують, що ремонт стартового майданчика може тривати до двох років.

    Віталій Єгоров, популяризатор космонавтики, після аналізу відео з місця подій зазначив, що Росія втратила здатність запускати людей у космос – ситуація, яка не траплялася з 1961 року.

    В общем да, худший сценарий, под 31 площадкой после запуска Союз МС-28 обвалилась кабина обслуживания, причина неизвестна. Комментарий будет хз когда. Состояние причастных можете себе представить.Российские пуски Союзов и Прогрессов к МКС откладываются на неопределённый срок https://t.co/fdsdkD5wJP pic.twitter.com/8ZK44ULBoo— Кукуруза как у томакруза 🌽 (@KYKYPY3A_B) November 27, 2025

    У Роскосмосі підтвердили факт пошкодження. Представники організації наголосили, що ремонт буде проведений якнайшвидше, адже наявні всі необхідні резервні деталі. Наразі триває оцінка масштабів руйнувань.

    Існує варіант модернізації стартового комплексу Гагарінського майданчика № 1, який наразі передали до музею космонавтики в Казахстані. Раніше оновлення цього майданчика розглядалося як перспективний проект разом із інвестиціями Об’єднаних Арабських Еміратів. Проте після початку війни в Україні співпраця з Абу-Дабі була припинена.

    Зазначимо також, що МКС продовжить свою роботу щонайменше до 2028 року, а її вихід із орбіти запланований на 2030 рік.

    Раніше ракета-носій Союз-2.1б з двома космічними апаратами Іоносфера-М, іранським та 17 російськими малими попутними супутниками стартувала з космодрому Східний. Про це повідомляє Роскосмос.

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Данські винищувачі екстрено підіймалися над Балтійським морем

    Данські винищувачі екстрено підіймалися над Балтійським морем

    У неділю ввечері винищувачі F-35 здійснили польоти над данським островом Борнгольм у Балтійському морі, як частина системи перехоплювального чергування для захисту суверенітету країни та контролю над повітряним простором. Місцеві мешканці спостерігали за цими літаками і зауважували сильний шум, деякі припускали, що можуть бути використані дрони. У цьому році система перехоплювального чергування вже активувалася 33 рази, переважно у зв’язку з Балтійським морем. Останнім часом також спостерігається збільшення польотів безпілотників над стратегічними об’єктами, що прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен називає проявом гібридної війни. Нещодавно повітряний простір над Данією та Норвегією порушували невідомі безпілотники, що призвело до закриття аеропортів. Росія відкидає звинувачення у своїй причетності та називає їх провокацією.

  • В Латвії зник безвісти канадський військовий

    В Латвії зник безвісти канадський військовий

    Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
    Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
    Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
    Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
    В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО.

  • ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    В Організації Об’єднаних Націй висловили обурення через ракетний удар, здійснений російськими військами проти гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова 4 вересня. Про це стало відомо з заяви гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале.

    Він висловив своє потрясіння через загибель двох співробітників Данської ради у справах біженців та поранення ще восьми осіб, які виконували свої гуманітарні обов’язки під час атаки.

    “Я шокований трагічною новиною про те, що двоє наших колег із Данської ради у справах біженців загинули, і ще восьмеро були поранені під час виконання своїх обов’язків унаслідок сьогоднішнього удару Збройних сил Російської Федерації в Чернігівській області”, – передає слова Шмале пресреліз ООН.

    Шмале наголосив, що його колеги присвятили життя допомозі постраждалим від війни в Україні, часто ризикуючи власною безпекою. За його словами, тільки цього року до зазначеного удару в Україні вже загинули щонайменше чотири гуманітарні працівники, а ще 34 отримали поранення.

    Гуманітарний координатор акцентував увагу на тому, що цивільне населення та ті, хто надає їм допомогу, повинні бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права і не можуть ставати ціллю.

    Нагадаємо, російські війська 4 вересня завдали ракетного удару по блокпосту біля Новоселівки на околиці Чернігова. Російський удар був спрямований по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які виконували роботи з очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

    Повідомлялося, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати.

  • Лубінець зреагував на удар по гуманітарній місії на Чернігівщині

    Лубінець зреагував на удар по гуманітарній місії на Чернігівщині

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права”. Так він зреагував на ракетний удар по співробітниках гуманітарної місії вдень 4 вересня.
    Лубінець зазначив, що сьогодні неподалік Чернігова росіяни завдали удару по співробітниках гуманітарної місії з розмінування “Данська рада у справах біженців”. Під час атаки загинули дві людини, ще троє осіб зазнали поранень.
    “Це черговий цинічний злочин. Атакувати людей, які виконують гуманітарну роботу – означає свідомо ставити під удар гуманітарну діяльність. Росія вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати”, – наголосив омбудсман.

  • Грета Тунберг вчергове вирушає до Гази

    Грета Тунберг вчергове вирушає до Гази

    Шведська екоактивістка підтвердила свою участь у новій “флотилії допомоги”, котра 31 серпня має вирушити з іспанської Барселони до сектора Газа. Про це вона заявила напередодні в інтерв’ю AFP.
    “Місії на кшталт цієї не мали б існувати”, – відзначила активістка, втім, додала, що “вони необхідні”, оскільки держави роблять недостатньо і “зраджують не лише палестинців, а й усе людство”.
    Акцію організовує група Global Sumud Flotilla, яка позиціонує себе як незалежна організація. Як наголосила 22-річна екоактивістка, учасники прагнуть доставити гуманітарну допомогу до сектора Газа та “відкрити гуманітарний коридор”, виступаючи проти “незаконної та нелюдської блокади”.
    Раніше, у червні та липні, Ізраїль двічі перешкоджав подібним ініціативам: військові зупиняли судна з гуманітарним вантажем, затримували екіпажі та висилали їх.
    Зокрема у червні Тунберг вирушила на судні Середземним морем в напрямку сектора Гази спільно з 11 іншими активістами. Вони намагаються доставити гуманітарну допомогу та привернути увагу світу до гуманітарної кризи в регіоні.Згодом військові Ізраїлю захопили судно Madleen, на борту якого перебуває шведська екозахисниця Грета Тунберг.

  • Грета Тунберг вчергове спробує прорвати блокаду до Гази

    Грета Тунберг вчергове спробує прорвати блокаду до Гази

    Шведська екоактивістка підтвердила свою участь у новій “флотилії допомоги”, котра 31 серпня має вирушити з іспанської Барселони до сектора Газа. Про це вона заявила напередодні в інтерв’ю AFP.
    “Місії на кшталт цієї не мали б існувати”, – відзначила активістка, втім, додала, що “вони необхідні”, оскільки держави роблять недостатньо і “зраджують не лише палестинців, а й усе людство”.
    Акцію організовує група Global Sumud Flotilla, яка позиціонує себе як незалежна організація. Як наголосила 22-річна екоактивістка, учасники прагнуть доставити гуманітарну допомогу до сектора Газа та “відкрити гуманітарний коридор”, виступаючи проти “незаконної та нелюдської блокади”.
    Раніше, у червні та липні, Ізраїль двічі перешкоджав подібним ініціативам: військові зупиняли судна з гуманітарним вантажем, затримували екіпажі та висилали їх.
    Зокрема у червні Тунберг вирушила на судні Середземним морем в напрямку сектора Гази спільно з 11 іншими активістами. Вони намагаються доставити гуманітарну допомогу та привернути увагу світу до гуманітарної кризи в регіоні.Згодом військові Ізраїлю захопили судно Madleen, на борту якого перебуває шведська екозахисниця Грета Тунберг.

  • У Польщі будують табір для навчання українських військових

    У Польщі будують табір для навчання українських військових

    Польща разом з Норвегією в межах місії НАТО завершує будівництво великого військового навчального табору, де проходитимуть підготовку українські та польські війська. Перший курс стартує вже 1 вересня цього року, повідомив віце-прем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
    За його словами, на нині полігоні триває спорудження масштабного навчального центру для українських та польських військових.
    “Ми хочемо допомогти Україні, і робимо це на польській території. Співпраця з Норвегією вже приносить конкретні результати”, – запевнив польський урядовець.
    Він додав, що будівництво стартувало 14 липня й ведеться прискореними темпами: завершити його планують до 1 вересня. Тоді ж таки почнеться перший навчальний курс для українських військових.
    Косіняк-Камиш підкреслив, що навчання українців у Польщі триває вже багато місяців, але новий табір стане першим спеціально збудованим для цих цілей інфраструктурним об’єктом, створеним спільно з норвезькими союзниками.
    Раніше Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація.
    Нідерланди перекидають у Польщу ЗРК Patriot

  • Австралія направить розвідувальний літак на підтримку України

    Австралія направить розвідувальний літак на підтримку України

    Австралія розширить співпрацю з Північноатлантичним альянсом, зокрема направляючи до Польщі літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-7A Wedgetail і близько 100 військовослужбовців для підтримки України. Про це інформує news.com.au.
    “Ми щойно завершили дуже успішний саміт у Гаазі. Ми змогли оголосити, що в серпні відправимо до Польщі літак E-7 Wedgetail на тримісячну ротацію, який допоможе підтримати Україну в її боротьбі з Росією”, – зазначив міністр оборони Австралії Річард Марлз під час саміту НАТО.
    Він додав, що літак супроводжуватимуть близько 100 австралійських військовослужбовців.
    Розгортання є частиною ширшої угоди між Австралією та країнами НАТО щодо поглиблення співпраці в оборонно-промисловому секторі.
    На платформі Х Марлз наголосив, що Австралія залишається непохитною у своїй підтримці України.

    Australia remains steadfast in its support for Ukraine. Pleased to reaffirm our commitment with @rustem_umerov on the sidelines of the @NATO Summit today. pic.twitter.com/x7KshmYtKJ — Richard Marles (@RichardMarlesMP) June 25, 2025 Міністр також зауважив, що події в Європі мають прямий вплив на індо-тихоокеанський регіон, де Австралія реалізує свою стратегічну політику.
    “Те, що відбувається тут, у Європі, впливає на стратегічний ландшафт Індо-Тихоокеанського регіону. Саме тому ця зустріч є настільки важливою”.
    Австралія вже надала Україні понад 1,5 млрд доларів військової й гуманітарної допомоги та перебуває у списку “недружніх країн” Росії.
    Зауважимо, 25 червня лідери НАТО підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм.
    НАТО бере на себе координацію військової допомоги Києву – ЗМІ