Президент Володимир Зеленський у понеділок, 2 лютого, зустрівся з діючим головою ОБСЄ, віцепрезидентом Швейцарії та керівником Федерального департаменту закордонних справ Ігнаціо Кассісом, а також з Генеральним секретарем ОБСЄ Ферідуном Сінірліоглу. Про це президент розповів у соцмережах.
Під час зустрічі сторони обговорили масовані атаки Росії проти українців, дипломатичні питання та очікування від тристоронніх зустрічей делегацій цього тижня. Президент запросив ОБСЄ приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, які опинилися під примусовою депортацією.
“Поінформував про масовані атаки Росії проти наших людей. Обговорили дипломатію та очікування від тристоронніх зустрічей делегацій цього тижня. Торкнулися також можливих форматів співпраці між Україною та ОБСЄ. Запросив ОБСЄ приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей”, – зазначає глава держави.
Тим часом пресслужба ОБСЄ повідомляючи про зустріч, пише, що основною темою була роль ОБСЄ в досягненні справедливого і стійкого миру, заснованого на міжнародному праві.
Зокрема, в організації заговорили про “внесок у моніторинг припинення вогню та підтримку реалізації мирної угоди”.
Зазначається, що візит став можливістю чітко представити конкретні інструменти, які ОБСЄ може запропонувати для такого процесу.
Позначка: Моніторинг
-
Зеленський зустрівся з керівництвом ОБСЄ: про що говорили
-
Влада Львівщини повідомила про радіаційний фон після атаки РФ
У Золочівському районі Львівської області триває ліквідація пожежі, що виникла внаслідок ранкової атаки ворожого безпілотника. Попри інцидент, радіаційний та хімічний фон залишаються в нормі. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький у Telegram-каналі.
Згідно з даними влади, станом на 21:00 вівторка рятувальники та інші служби продовжують працювати на місці події. Організовано безперервну подачу води, а також сформовано значні запаси піноутворювача та сипучих матеріалів, необхідних для боротьби з вогнем.
Як повідомив начальник ОВА, фахівці провели радіаційну та хімічну розвідку, під час якої не було виявлено перевищення допустимих рівнів шкідливих речовин. Радіаційний фон залишається в межах норми, жодних загроз для здоров’я населення не зафіксовано.
Варто зауважити, що до цього, о 18:30 у селі Смільне та у Бродах було зафіксовано незначне перевищення концентрацій оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду та сажі. Як зазначив Максим Козицький, це перевищення не несе загрози для здоров’я.
“Концентрації діоксиду азоту – в межах норми. Концентрації гасу та формальдегіду в межах житлової зони – також у нормі. Фахівці постійно моніторять якість повітря”, – повідомив він.
Нагадаємо, зранку 27 січня росіяни здійснили атаку на обʼєкт інфраструктури у Бродах. На місто ліг дим і було відчутно неприємний запах. Також виникло задимлення в результаті згорання нафтопродуктів. Навчання у школах скасовано.
За інформацією профільного видання enkorr, мовиться про об’єкт, пов’язаний із нафтопроводом Дружба.
-
У Києві спостерігається збій у роботі пунктів моніторингу якості повітря
Тимчасовий збій у роботі стаціонарних пунктів моніторингу якості атмосферного повітря стався в Києві через відключення електроенергії, до яких призвели ворожі обстріли. Про це повідомляє Офіційний портал Києва.
Згідно з повідомленням Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, за умов знеструмлень або нестабільного електроживлення обладнання працює некоректно.
Відповідні прилади нині не завжди здатні забезпечувати точні показники якості повітря, а часті вимушені перезапуски негативно впливають на роботу автономних станцій. Тому під час тривалої відсутності електропостачання дані про стан атмосферного повітря можуть бути тимчасово недоступними.
Фахівці тепер вживають усіх необхідних заходів для якнайшвидшого відновлення стабільної роботи обладнання.
Як відомо, в ніч проти 24 січня Росія вчергове масовано атакувала енергетичну систему України ракетами і дронами. Найбільше постраждали Київ.
Найскладніша ситуація нині на Троєщині – близько 600 житлових будинків без електроенергії, теплопостачання та води.
Краще не стало: у Києві значний дефіцит електроенергії -
Російський дрон залетів у Польщу під час атаки на Україну
Під час найбільшої ракетно-дронової атаки Росії на Україну один із безпілотників залетів на територію Польщі, де згодом зник. Про це повідомляє Мілітарний із посиланням на українські моніторингові групи та дані Оперативного командування Збройних сил Польщі.
Близько 1:13 ночі дрон увійшов у повітряний простір Польщі з боку Волині та рухався курсом на Замосць у Люблінському воєводстві. О 1:41 у цьому районі зафіксували активність польської авіації, після чого дані про маршрут безпілотника зникли. Ймовірно, він або залишив зону роботи українського ППО, або впав на території Польщі. Умовна карта маршрутів російських дронів та ракет під час атаки на Україну в ніч з 6 на 7 вересня 2025 року. Інфографіка t.me/mon1tor_ua О 2:06 польське командування заявило про приведення авіації, наземних систем ППО та радіолокаційної розвідки у “найвищий рівень готовності”, наголосивши, що сили залишаються готовими до негайного реагування.
Близько 5-ї години ранку польські та союзні літаки завершили операцію у повітряному просторі країни через припинення російських авіаударів по Україні. Повідомлень про нейтралізацію дрона не надходило, попри те, що він перебував у небі Польщі щонайменше пів години та залетів на десятки кілометрів углиб країни. Ймовірний маршрут польоту дрону Shahed, що впав у Польщі 20 серпня 2025 року Це вже не перший випадок проникнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Наприкінці серпня Шахед перебував там понад дві години, перш ніж впав. На початку вересня у полі біля Майдан-Сельці в Люблінському воєводстві знайшли уламки дрона-приманки Гербера, який, за оцінкою польських відомств, використовувався для контрабанди тютюнових виробів. Уламки Гербери з серійним номером ЫЫ 31334 знайдені в Польші. Фото tvn24 -
США планують взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. -
США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України.