Реальний Київ

Позначка: Мир

  • Букмекери оцінили шанси Трампа на Нобелівську премію миру

    Букмекери оцінили шанси Трампа на Нобелівську премію миру

    Шанси президента США Дональда Трампа на отримання Нобелівської премії миру зросли після того, як Ізраїль та ХАМАС погодилися на першу фазу плану Вашингтона щодо врегулювання ситуації в секторі Гази. Про це у четвер повідомляє Newsweek з посиланням на букмекера Star Sports.

    Компанія оцінює шанси американського лідера на здобуття Нобелівської премії у 25%. Раніше, на початку жовтня, до того як сторони конфлікту в Газі висловили готовність працювати над планом, шанси Трампа оцінювалися Star Sports у 16,7%.

    Відтак, глава Білого дому посідає друге місце у списку фаворитів після суданської гуманітарної ініціативи Emergency Response Room, яка може отримати нагороду з ймовірністю 33,3%. Третє місце у рейтингу займає гуманітарна організація “Лікарі без кордонів”.

    Лауреата Нобелівської премії миру оголосять у п’ятницю.

    У ніч на четвер повідомлялося, що ХАМАС та Ізраїль погодили стартову фазу угоди щодо врегулювання конфлікту в секторі Газа, яка передбачає припинення бойових дій, доставку гуманітарної допомоги та обмін ув’язненими.

    У тій же ніч Трамп заявив, що, за його підрахунками, за другий президентський термін йому вже вдалося врегулювати вісім міжнародних криз.

    Нагадаємо, першим про висування американського лідера на Нобелівську премію миру заявив Пакистан, який наголосив на його ролі у врегулюванні збройного конфлікту з Індією. Згодом про висування Трампа на Нобелівську премію заявив Нетаньяху, посилаючись на його внесок у підтримку миру та безпеки, зокрема на Близькому Сході.
    За словами президента Франції Емманюель Макрона, якщо президент США Дональд Трамп хоче отримати Нобелівську премію миру, то повинен вплинути на Ізраїль та зупинити бойові дії у Газі.
    Окрім того, нещодавно нардепи подали проєкт постанови про звернення Верховної Ради України до Нобелівського комітету.
    Нобелівка для Трампа: зв’язок строків вручення з кінцем війни

  • Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Друга ракетка світу, Яннік Сіннер, змушений був вийти з турніру в Шанхаї через нездужання. Під час матчу з Талоном Грикспором він покинув корт через біль у ногах. Сіннер вирішив не ризикувати і припинив гру при рахунку 1:1. Італієць є поточним чемпіоном турніру ATP у Шанхаї, де минулого року переміг Новака Джоковича. Раніше цього року він також виграв турнір у Пекіні.

  • Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
    На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
    “Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
    Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
    “Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
    Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
    Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
    На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю

  • Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії

    Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії

    Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
    Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
    “Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
    Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
    “ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка.

  • Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій

    Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій

    Лідери Азербайджану та Вірменії підписали мирну угоду у Вашингтоні за посередництва президента США Дональда Трампа. Угода передбачає вирішення конфлікту між країнами і встановлює принципи взаємовизнання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Статті угоди включають у себе встановлення дипломатичних відносин, делімітацію та демаркацію кордону, заборону розміщення військ третіх країн на кордоні, боротьбу з тероризмом та співпрацю в різних сферах. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах і буде зареєстрована в ООН. Крім того, вони закликали закрити Мінський процес та сприяти досягненню стійкого миру в регіоні.

  • Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду

    Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду

    Таїланд і Камбоджа підписали угоду щодо врегулювання напруженості на кордоні, яка містила 13 пунктів. Угода була укладена під час переговорів у Куала-Лумпурі, і уряд Таїланду офіційно опублікував цю заяву. Зустріч міжурядового комітету завершилася підписанням протоколів, спрямованих на зменшення конфлікту та відновлення миру на кордоні. Обидві сторони погодились дотримуватися режиму припинення вогню, що є одним із пунктів угоди. Конфлікт на кордоні призвів до смерті більше 30 людей і змусив понад 150 000 цивільних стати біженцями. Конфлікт виник унаслідок розбіжностей у тлумаченні договорів, складених у минулому столітті Францією та Королівством Сіам, які визначали кордон між обома країнами. Після заклику президента США Трампа обидві сторони вирішили розпочати переговори для врегулювання конфлікту.

  • Руанда і Конго погодилися на мирну угоду

    Руанда і Конго погодилися на мирну угоду

    Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
    Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
    У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
    Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
    Документ містить положення про:

  • повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
  • роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
  • створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
  • гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
  • рамки для регіональної економічної інтеграції.

    • У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
    Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин.

  • Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України

    Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України

    У Москві запланували надіслати до Києва проєкт “мирного меморандуму”, який міститиме ключові принципи можливого врегулювання конфлікту. За інформацією від джерел у Кремлі, Росія готова припинити повномасштабну війну в Україні за умови, що Захід зробить значні поступки, включаючи зупинення розширення НАТО на схід та скасування санкцій. Путін вимагає письмову обіцянку не розширювати НАТО на схід, український нейтралітет, скасування санкцій та інші умови. У разі невиконання умов, Росія може загострити ситуацію військово. Україна відкидає право вето Москви щодо її бажання вступити до НАТО та прагне отримати юридичні гарантії безпеки. Путін також настоює на територіальних поступках, не бажаючи відступати від областей, які він вважає частиною Росії. Росія пропонує отримати письмові гарантії у формі меморандуму, але терміни його підготовки ще не визначені.

  • Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні

    Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні

    Стратегія ставок на повернення Дональда Трампа до Білого дому на ринку країн, що розвиваються, зазнала невдачі. Інвестори, які вклали кошти в доларові облігації України, вже зазнали понад 10% втрат у 2025 році, що є найгіршим результатом серед усіх ринків країн, що розвиваються. Причиною цього є згасання надій, що Трамп виконає свої обіцянки та укладе мирну угоду. Це різке зміна в порівнянні з початком року, коли українські боргові папери стали лідерами за прибутковістю після реструктуризації у 2024 році. Інвестори все ще сподіваються на угоду, але оптимізм поступово зменшується. У той же час, ринки Східної Європи ростуть завдяки обіцянкам надання допомоги на оборону, що забезпечить стабільність та інвестиції. Однак геополітичні ризики утримують інвесторів у напрузі, особливо перед виборами в Румунії та Польщі.