Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
“Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
“ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка.
Позначка: Мир
-
Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії
-
Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій
Лідери Азербайджану та Вірменії підписали мирну угоду у Вашингтоні за посередництва президента США Дональда Трампа. Угода передбачає вирішення конфлікту між країнами і встановлює принципи взаємовизнання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Статті угоди включають у себе встановлення дипломатичних відносин, делімітацію та демаркацію кордону, заборону розміщення військ третіх країн на кордоні, боротьбу з тероризмом та співпрацю в різних сферах. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах і буде зареєстрована в ООН. Крім того, вони закликали закрити Мінський процес та сприяти досягненню стійкого миру в регіоні.
-
Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду
Таїланд і Камбоджа підписали угоду щодо врегулювання напруженості на кордоні, яка містила 13 пунктів. Угода була укладена під час переговорів у Куала-Лумпурі, і уряд Таїланду офіційно опублікував цю заяву. Зустріч міжурядового комітету завершилася підписанням протоколів, спрямованих на зменшення конфлікту та відновлення миру на кордоні. Обидві сторони погодились дотримуватися режиму припинення вогню, що є одним із пунктів угоди. Конфлікт на кордоні призвів до смерті більше 30 людей і змусив понад 150 000 цивільних стати біженцями. Конфлікт виник унаслідок розбіжностей у тлумаченні договорів, складених у минулому столітті Францією та Королівством Сіам, які визначали кордон між обома країнами. Після заклику президента США Трампа обидві сторони вирішили розпочати переговори для врегулювання конфлікту.
-
Руанда і Конго погодилися на мирну угоду
Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
Документ містить положення про:- повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
- роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
- створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
- гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
- рамки для регіональної економічної інтеграції.
У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин. -
Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України
У Москві запланували надіслати до Києва проєкт “мирного меморандуму”, який міститиме ключові принципи можливого врегулювання конфлікту. За інформацією від джерел у Кремлі, Росія готова припинити повномасштабну війну в Україні за умови, що Захід зробить значні поступки, включаючи зупинення розширення НАТО на схід та скасування санкцій. Путін вимагає письмову обіцянку не розширювати НАТО на схід, український нейтралітет, скасування санкцій та інші умови. У разі невиконання умов, Росія може загострити ситуацію військово. Україна відкидає право вето Москви щодо її бажання вступити до НАТО та прагне отримати юридичні гарантії безпеки. Путін також настоює на територіальних поступках, не бажаючи відступати від областей, які він вважає частиною Росії. Росія пропонує отримати письмові гарантії у формі меморандуму, але терміни його підготовки ще не визначені.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Стратегія ставок на повернення Дональда Трампа до Білого дому на ринку країн, що розвиваються, зазнала невдачі. Інвестори, які вклали кошти в доларові облігації України, вже зазнали понад 10% втрат у 2025 році, що є найгіршим результатом серед усіх ринків країн, що розвиваються. Причиною цього є згасання надій, що Трамп виконає свої обіцянки та укладе мирну угоду. Це різке зміна в порівнянні з початком року, коли українські боргові папери стали лідерами за прибутковістю після реструктуризації у 2024 році. Інвестори все ще сподіваються на угоду, але оптимізм поступово зменшується. У той же час, ринки Східної Європи ростуть завдяки обіцянкам надання допомоги на оборону, що забезпечить стабільність та інвестиції. Однак геополітичні ризики утримують інвесторів у напрузі, особливо перед виборами в Румунії та Польщі.