Голови МЗС Євросоюзу, які зібралися на засідання Ради ЄС у Брюсселі 15 грудня, не змогли провести онлайн-розмову зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером через технічні проблеми. Про це повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас після завершення Ради ЄС у закордонних справах.
За її словами, виступ Віткоффа та Кушнера на Раді ЄС 15 грудня не відбувся через технічні перешкоди.
“Я не маю багато чого повідомити за підсумками обговорень зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, оскільки не знаю, чи це була кібератака, але технічні засоби точно спрацювали некоректно”, – розповіла вона.
Каллас додала, що не можна сказати, що “вони провели обговорення”.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США, який тривав понад п’ять годин.
Раніше спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив про “великий прогрес”.
Зеленський оцінив переговори з представниками США
Позначка: Мирні переговори
-
Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми
-
Трамп задоволений підсумками перемов США та України – ЗМІ
Сполучені Штати та Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань. Переговори були дуже позитивними. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на обізнане джерело.
“Є ще деякі питання, які потрібно обговорити, додав чиновник, але президент США Дональд Трамп задоволений прогресом”, – стверджує співрозмовник.
Чиновник заявив, що 90% питань між Росією та Україною “вирішено”, і що гарантії безпеки були основною темою переговорів.
Трамп вважає, що нібито змусить Росію погодитися на надання Україні гарантій, подібних до статті 5 Атлантичного договору.
За словами джерела, після останніх переговорів “відбулися зрушення” в питаннях між росіянами та українцями, а також відбулися більш глибокі дискусії щодо територій.
Росія буде відкрита до вступу України до Європейського Союзу, і прийме гарантії, передбачені угодою, запевняє чиновник.
Раніше американські ЗМІ писали, що президент України Володимир Зеленський за підтримки своїх європейських союзників розробив успішну стратегію відповіді на “мирний план” Дональда Трампа -
Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром віч-на-віч і в розширеному складі в палаці Бельвю, резиденції Федерального президента Німеччини. Про це йдеться в публікації прес-служби голови української держави.
Глава держави подякував за підтримку, яку Німеччина надає Україні й українцям від самого початку повномасштабної російської агресії, та за лідерство ФРН у захисті тисяч людей завдяки посиленню української ППО.
Зеленський розповів про координацію з партнерами у США та Європі для наближення достойного і гарантованого миру й відзначив особисті зусилля Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Президенти обговорили напрацювання рамкового документа щодо закінчення війни та зміст окремих пунктів.
Сторони мають однакову позицію: важливо забезпечити суверенітет, територіальну цілісність і захист національних інтересів України.
Окрема увага була приділена гарантіям безпеки, що мають запобігти будь-яким проявам російської агресії в майбутньому. -
Перемовини в Берліні: чи вийдуть ЗСУ з Донбасу?
На зустрічі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у Берліні президент України Володимир Зеленський відмовився обговорювати односторонній відхід з Донецької області.
Водночас, як пише німецьке видання Bild, Київ готовий до тимчасової заморозки фронту та фактичної втрати контролю над окупованими Москвою територіями, але категорично проти вивести ЗСУ з контрольованої частини Донеччини. Що ще обговорювали сторони в Берліні – далі у сюжеті. Територіальні поступки Bild додає, що хоча Зеленський готовий заморозити фронт і таким чином де-факто поступитися Росії окупованими територіями Криму, Луганська, Донецька, частини Запорізької та Херсонської областей (хоч і лише “тимчасово”, як наголошує Київ), про відхід з Донецької області для українського президента не може бути й мови.
Після цього, як пише видання, США запропонували, щоб українська армія вивела війська з приблизно 5600 квадратних кілометрів Донецької області, яка тоді не буде захоплена російською армією, а продовжить існувати як “демілітаризована економічна зона”.
В свою чергу Зеленський наполягав на взаємному відступі для обох сторін, щоб не залишати території під контролем Росії односторонньо.
“Якщо українські війська відступлять, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, чому б російським військам також не відступити на таку ж відстань углиб окупованих територій? Це питання, на яке ще немає відповіді, але яке обговорюється надзвичайно делікатно та дуже гаряче”, – так озвучував свою контрпропозицію Зеленський.
Тим часом WSJ повідомляє, що переговори у Берліні були складними: США, схоже, не бажають йти на компроміс щодо свого проєкту угоди.
Водночас джерела Kyiv Post стверджують, що учорашні переговори в Берліні стали “найдокладнішою розмовою про послідовність дій, яку ми коли-небудь бачили – механізми припинення вогню, гарантії безпеки та економічна стабілізація – все в одній кімнаті”. Членство в НАТО Окрім теми територій, президент України запропонував американській делегації ще одну контрпропозицію: відмовитися від членства в НАТО в обмін на гарантії безпеки з боку Заходу, зазначає Reuters.
“Гарантії безпеки з боку США, Європи та інших партнерів замість членства в НАТО представляють собою компроміс з боку України”, – додав президент Зеленський.
За даними видання, цей крок знаменує собою важливий зсув для України, яка боролася за вступ до НАТО як захист від російських атак і має таке прагнення включене до Конституції. Це також відповідає одній з поставлених військових цілей РФ, але Київ рішуче виступає проти будь-якої передачі своєї території росіянам. Термінові вибори З боку США також прозвучали заклики щодо термінового проведення президентських виборів в Україні.
Зазначимо, що Зеленський не одноразово заявляв, що не тримається за посаду. Більше того на минулому тижні він вже попросив народних депутатів найближчим часом запропонувати варіанти організації виборчого процесу.
Після вчорашніх переговорів у Берліні, як повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела, Зеленський доручив підготувати законопроєкт щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Очікується, що голосування може тривати кілька днів, водночас весь виборчий процес мають завершити у 60-денний термін. Що далі Мирні переговори між делегаціями України та США у Берліні продовжаться і сьогодні, 15 грудня, – зазначає німецьке агенство Handelsblatt.
Вдень до переговорів приєднається Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а ввечері – президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер.
Президент Фінляндії Александер Стубб також прибув до готелю Adlon у Берліні в неділю ввечері. За даними газети Bild, він братиме участь у переговорах як нейтральний посередник між Україною та США. Однак його приїзд став несподіванкою, оскільки він не брав участі в офіційних переговорах. -
Три чверті українців готові до миру із замороженням фронту – опитування
Майже три чверті (72%) українців готові схвалити мирний план, який, серед іншого, включатиме заморожування ситуації за нинішньою лінією фронту разом із гарантіями безпеки для України і без офіційного визнання окупованих територій частиною РФ. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що 14% опитаних українців категорично відкидають такий план.Ще більше опитаних (75%) відкидають варіант, який би, серед іншого, включав відведення військ з Донбасу, обмеження на українську армію і разом з цим не містив конкретних гарантій безпеки. Лише 17% українців готові на таку версію мирного плану.
Лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). . Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент відповів “не знаю”.
При цьому більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання).
Опитування проводилося 26 листопада-13 грудня методом телефонних інтерв’ю серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів України, які контролювалися урядом України. Статистична похибка не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%.
-
WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва
Переговори між Україною та США перетворилися на протистояння, в якому Росія навіть не бере прямої участі. Процес пошуку миру між Україною, Європейським Союзом і Сполученими Штатами стикається з серйозними розбіжностями. Вашингтон прагне швидкого завершення війни, бажано до кінця року, тоді як Київ і Брюссель наполягають на врегулюванні значущих суперечностей перед ухваленням будь-яких рішень. Про це повідомляє Wall Street Journal.
Як зазначає видання, адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на президента України Володимира Зеленського, закликаючи його погодитися на мирну угоду з Росією. Україна ж не готова відводити війська з контрольованих територій Донецької та Луганської областей. Київ і європейські партнери вимагають чітких гарантій від США щодо дій у разі порушення Росією можливих домовленостей або нового нападу.
У публікації зазначено, що офіційні представники РФ називають американський мирний план прийнятною базою для обговорення, проте його остаточне схвалення залишається під питанням. При цьому європейські лідери переконані, що Москва не зацікавлена у завершенні війни. Вони побоюються, що перемога Росії в Україні може стати прецедентом для нових конфліктів із сусідами в Європі.
“Те, що відбувається в Україні, може статися і з країнами-союзниками”, – цитує ЗМІ слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, які він промовив у Берліні.
Журнал також підкреслює, що американський план передбачає пункт, згідно з яким Київ мав би відмовитися від спроб повернути окуповані Росією території. Це може трактуватися як фактичне визнання анексії Росією частини України.
Також угода може ускладнити перспективи вступу України до НАТО. У разі підтримки цього плану Вашингтоном можливе відновлення російського доступу до глобальної економіки та міжнародних проєктів.
У матеріалі зазначаєтсбя, що Велика Британія, Франція та інші європейські держави підготували детальні пропозиції щодо надання допомоги Україні, включаючи ймовірне використання сил безпеки. Ці ініціативи вже обговорювалися з американськими військовими посадовцями, однак офіційного рішення щодо допомоги від США ще немає. Українська сторона натомість наполягає на оформленні юридично зобов’язуючих гарантій безпеки на кшталт статті 5 НАТО.
З іншого боку, Кремль категорично проти включення до мирного плану пропозицій, розроблених Києвом і Брюсселем, особливо тих, що стосуються створення демілітаризованої зони в Донецькій області. Радник Кремля Юрій Ушаков заявляє, що Росія готова твердо відстоювати свої позиції.
Нагадаємо, українсько-американські переговори, що тривали понад п’ять годин у Берліні 14 грудня, поки що не привели до остаточних рішень і продовжаться наступного дня.
Як ми писали, спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”.
-
Віткофф прокоментував обговорення “мирного плану”
Спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”. Цю інформацію він оприлюднив у своєму дописі в соціальній мережі X у неділю, 14 грудня.
Він зазначив, що переговори пройшли за участю президента Володимира Зеленського, спецпосланця Віткоффа, Джареда Кушнера та делегацій обох країн і тривали більше п’яти годин.
Під час зустрічі обговорювали 20-пунктний “мирний план”, економічні питання та інші важливі аспекти. За його словами, було досягнуто відчутного прогресу, а сторони запланували наступне засідання на ранок наступного дня.
Нагадаємо, у Німеччині 14 грудня розпочалася зустріч української делегації з представниками США. Глава держави Володимир Зеленський зустрівся зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом та радником Джаредом Кушнером на початку переговорів. Як повідомляє Bild, Київ ставить на перше місце гарантії безпеки, і лише після цього представники України готові обговорювати “територіальні питання”.
-
Зеленський анонсував важливу зустріч у Берліні
Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в суботу, 13 грудня, повідомив про очікувані зустрічі, зокрема з представниками лідера США Дональда Трампа під час свого візиту у Берлін.
“Зараз готуємось до зустрічей з американською стороною та нашими європейськими друзями найближчими днями. Берлін – буде багато подій”, – сказав глава держави.
За словами президента, він очікує на доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова та переговорної команди по їхніх контактах, які вже відбулись.“Генерал Гнатов і представники українського сектору оборони та безпеки працюватимуть щодо деталей гарантій безпеки для України, для українців. Одночасно триває розмова українських урядовців з Америкою та Європою щодо реального відновлення України, реального розвитку України після війни.
Найголовніше – будуть зустрічі в мене з представниками президента Трампа, також будуть зустрічі з нашими європейськими партнерами, з багатьма лідерами щодо фундаменту миру – політичної домовленості про закінчення війни. Зараз шанс значний”, – заявив Зеленський. Раніше повідомлялося, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф цими вихідними вирушить до Берліна, де зустрінеться з президентом України та європейськими лідерами. США висунули вимогу для переговорів із Європою щодо України
-
Підсумки12.12: Операція у Куп’янську і удари по РФ
Підрозділи ЗСУ оточили сотні росіян у Куп’янську
Українські військові провели успішну операцію на Куп’янському напрямку та в місті Куп’янськ Харківської області. Угруповання українських військ здійснило прорив до річки Оскіл, перекривши постачання ворога. В ході боїв вже звільнено села Кіндрашівка, Радьківка та їхні околиці, а також низку кварталів на півночі Куп’янська, повідомив корпус Національної гвардії Хартія. У свою чергу аналітичний проєкт DeepState інформує про блокування та відрізання гарнізону противника у Куп’янську від основних сил. На мапах проєкту показана як звільнена територія площею 40,21 кв км.
ССО і повстанці уразили два судна РФ на Каспії
Українські військові і повстанський рух Черная Искра провели спецоперацію, в результаті якої уразили два судна РФ в Каспійському морі. Представники повстанського руху надали детальну інформацію щодо маршруту та вантажу уражених суден. В результаті поблизу берегів Калмикії в Каспійському морі було уражено судна Композитор Рахманінов та Аскар-Сариджа, які Росія використовує у військових цілях. Вони перебувають під санкціями США через участь у постачанні військових вантажів між Іраном та РФ. У ССО не уточнили, чим саме було уражено кораблі і коли відбулася спецоперація.
Пізніше стало відомо, що Безпілотники СБУ вже вдруге за тиждень вдарили по нафтовидобувних платформах Росії у Каспійському морі. За попередньою інформацією, безпілотники СБУ пошкодили критичне обладнання на обох льодостійких платформах, що призвело до призупинення виробничих процесів.
ЄС безстроково заморозив активи РФ на €210 млрд
Посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. Таке рішення усуває ризик того, що Угорщина і Словаччина можуть заблокувати продовження заморозки російських активів і, таким чином, гроші повернуться РФ. В ЄС анонсували можливі наступні кроки щодо активів вже наступного тижня. Тим часом Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яка запропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ.
ГУР підтвердило знищення Ан-26 і РЛС в Криму
За два останні дні українські військові уразили три важливі цілі в тимчасово окупованому Криму, серед яких був військово-транспортний літак Ан-26, повідомило ГУР. Український дрон уразив ворожий літак у той момент, коли росіяни готувалися до зльоту і вже навіть запустили двигуни Ан-26. Також у результаті чергового авіарейду в Криму було уражено дві дороговартісні радіолокаційні системи – РЛС 55Ж6М Нєбо-М та заховану в купол РЛС 64Н6Е, яка слугувала “очима” ворожим зенітним комплексам С-300/С-400.
Віткофф їде на мирні переговори у Берлін – ЗМІ
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф цими вихідними вирушить до Берліна, де у вівторок зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, повідомили ЗМІ. Зазначається, що “ця зустріч має вирішальне значення, оскільки Білий дім наполягає на укладенні угоди про припинення війни з Росією до кінця року”. Водночас зустріч американської делегації з представниками України та Європи, яка мала відбутися у суботу у Парижі, скасована.
Росіяни атакували турецьке судно в Одеській області
У Чорноморську росіяни завдали удару по цивільному судну, що належить турецькій компанії. На ньому спалахнула пожежа. Анкара відреагувала на удар, закликавши до припинення атак на енергетичну та портову інфраструктуру та укладення угоди про безпеку судноплавства. Президент Володимир Зеленський заявив, що атака на цивільне судно у Чорноморську демонструє, що у Москві не сприймають серйозно “шанс на дипломатію, який є зараз, але продовжують війну саме на знищення нормального життя в Україні”.
У двох областях “значні” відключення – Укренерго
У ніч на п’ятницю російські загарбники завдали дронових ударів по енергооб’єктах у кількох областях. Станом на ранок через атаки “шахедів” знеструмлена значна кількість споживачів в Одеській і Донецькій областях. Також внаслідок бойових дій є локальні знеструмлення на Харківщині. Також в Одесі через нічний обстріл пошкоджено житловий будинок та об’єкти цивільної інфраструктури. Станом на ранок частина міста була без електропостачання.
В ОП зробили заяву про “буферну зону” на Донбасі
Поширена у ЗМІ інформація про нібито “згоду України на створення буферної зони” на Донбасі є некоректна. Про це повідомив журналістам радник президента з комунікацій Дмитро Литвин. “Чи погодилась Україна чи не погодилась – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам”, – заявив він.
У Путіна назвали умову для припинення вогню
Припинення вогню в Україні може наступити тільки після виведення українських військ з Донбасу. Про це сказав Юрій Ушаков, помічник правителя РФ диктатора Володимира Путіна у коментарі російським ЗМІ. За його словами, “рано чи пізно, якщо не переговорним шляхом, то військовим ця територія перейде під повний контроль РФ”. При цьому він припустив, що на окупованій території Донбасу не буде військових ні з Росії, ні з України, але буде Росгвардія і російська поліція.
У Росії палали два НПЗ
У ніч проти п’ятниці Сили оборони України уразили потужності нафтопереробного заводу Славнефть-ЯНОС у Ярославській області РФ. Він є одним з найбільших НПЗ окупантів. В Генштабі ЗСУ заявили, що було зафіксовано вибухи та потужну пожежу у районі цілі. Ступінь збитків нині уточнюється. Також було уражено склад боєприпасів у районі села Авдіївське (колишнє Первомайське) та місця зосередження живої сили ворога у районах Мирнограда та Родинського, що на Донеччині.
А в ніч проти суботи безпілотники атакували Саратовський нафтопереробний завод у Росії. У соцмережах з’явилися числені кадри пожежі.
Трамп схвалив удари по тіньовому флоту Росії – ЗМІ
Попри публічну риторику про бажання “мирного врегулювання”, Трамп підтримав зусилля України щодо заподіяння збитків російській нафтовій галузі, повідомило видання The Atlantic з посиланням на американських та українських чиновників. Зазначається, що Трамп не заперечував проти ударів і в ряді випадків схвалював надання Україні розвідданих для ураження об’єктів російської енергетики. У Вашингтоні розраховують, що ослаблення нафтової логістики Росії змусить Кремль активніше шукати шляхи для мирних переговорів. -
Віткофф їде на мирні переговори у Берлін – ЗМІ
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф цими вихідними вирушить до Берліна, де зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
“Ця зустріч має вирішальне значення, оскільки Білий дім наполягає на укладенні угоди про припинення війни з Росією до кінця року”, – йдеться у публікації.
За даними видання, в Берліні у переговорах з Віткоффом візьмуть участь президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Британії Кір Стармер і канцлер ФРН Фрідріх Мерц.