Реальний Київ

Позначка: Миротворці

  • Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Заступник голови Ради безпеки Росії і колишній голова правлячого режиму РФ Дмитро Медведєв пригрозив європейським країнам, які готові розмістити свої війська в Україні після досягнення мирної угоди. Як доказ “серйозності” своїх залякувань він опублікував відео з ударами балістичної ракети Орєшнік по Львівщині в соцмережі Х.
    Медведєв вчергове заявив, що Росія проти розміщення військ будь-якої країни НАТО на території України.
    “Європейські недоумки при владі все ж таки хочуть війни в Європі. Вже тисячу разів було сказано: Росія не прийме жодних європейських чи натовських військ в Україні, так ні ж, Мікрон (президент Франції Еммануель Макрон. – Ред.) продовжує поширювати цю жалюгідну нісенітницю. Ну, тоді спробуйте. Ось що ви матимете”, – написав Медведєв.
    На додачу до свої погроз, російський чиновник опублікував відеозапис з камери спостереження, на якому зафіксувано приліт ракети Орєшнік на Львівщині.

    Момент удару Орєшніком по Львівщині pic.twitter.com/PXj6vTNnSo— Максим (@lipcansmaks1) January 10, 2026

  • Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Президент Франції Еммануель Макрон повідомив парламенту про план розміщення 6000 французьких військових в Україні після укладення мирної угоди. Перед цим в Єлисейському палаці 8 січня відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій. Про це повідомила французька газета Le Monde.
    За словами учасників, Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску в гарантії безпеки для України й підкреслив, що мова йде про сили, які діятимуть не на лінії фронту.
    Начальник генштабу Фаб’єн Мандон пояснив, що це будуть не сили стримування або стабілізації, а “сили підтримки української армії”.
    Сам Макрон зазначив, що іноземні військові будуть розміщені “далеко від фронту” і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.
    Лідер депутатів Непокоренної Франції Матильда Пано заявила, що Франція може направити в Україну до 6 тисяч солдатів, але засумнівалася в надійності американських гарантій безпеки.
    Частина опозиції (зокрема, ліві партії) наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН. Але представники правих партій зазначали, що в разі офіційного запиту Києва міжнародний мандат може бути не обов’язковим.
    Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті відбудуться окремі дебати з цього питання.
    Як ми вже писали, Емманюель Макрон провів у Єлисейському палаці закриті консультації з парламентськими партіями стосовно можливого розгортання кількох тисяч французьких військових в Україні після укладення мирної угоди з РФ.

  • В ISW пояснили, нащо РФ атакувала Орєшніком Львів

    В ISW пояснили, нащо РФ атакувала Орєшніком Львів

    Росія вдарила балістичною ракетою середньої дальності Орєшнік по Львівській області 9 січня, щоб залякати Захід та стримати розгортання іноземних військ в Україні. Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW).
    Росія навмисно обрала Львівську область для удару Орєшніком, щоб показати Заходу свої “можливості”, зазначили аналітики та нагадали, що країни “коаліції охочих” на зустрічі у Парижі 6 січня погодили відправку своїх військових після припинення вогню в рамках гарантій безпеки для України.
    В ISW називають цю атаку частиною “російського брязкання ядерною зброєю”, яка мала на меті залякати західні країни, щоб вони не розгортали війська в Україні.
    Аналітики зазначають, що використання Орєшніка для удару по Львівській області є погрозою “коаліції охочих” та спробою стримати розгортання іноземних військ, яке, ймовірно, відбулося б на Заході України.
    Аналітики ISW нагадали, що вперше російський диктатор Володимир Путін використав Орєшнік проти України у листопаді 2024 року нібито “у відповідь на українські удари ракетами ATACMS і Storm Shadow”.
    Тоді Кремль також намагався залякати Захід та стримати військову допомогу Україні.

  • Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні

    Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні

    Велика Британія виділить 270 млн доларів на фінансування підготовки до розгортання військ в Україні. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
    Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, відвідавши Київ, заявив, що гроші будуть витрачені на модернізацію транспортних засобів і систем зв’язку, а також на захист від дронів і на забезпечення готовності миротворців до розгортання.
    “Ми різко збільшуємо інвестиції в підготовку, забезпечуючи готовність британських збройних сил до розгортання… в Україні, оскільки безпека України означає безпеку Великлй Британії”, – прокоментував Гілі.
    Заява з’явилася на тлі новин про те, що РФ завдала удару по Україні гіперзвуковою ракетою Орешник. На думку європейських союзників Києва, такий удар був спробою залякати їх і відмовити від підтримки України.
    Гілі, який побував на місці прильоту дрона в багатоповерхівку на Дарниці, заявив, що фінансування підготовки миротворців показує, що уряд “нарощує інвестиції” в допомогу Україні.
    Британський урядовець також повідомив, що випуск безпілотників-перехоплювачів Восьминіг, створених на базі української розробки, але вироблених у Великій Британії, розпочнеться в січні.

  • Миротворці в Україні: з’явилась реакція Москви

    Миротворці в Україні: з’явилась реакція Москви

    Можливе розміщення в Україні західних миротворців Москва буде кваліфікувати як “іноземну інтервенцію”, яка несе пряму загрозу безпеці Росії. Таку заяву оприлюднила представник МЗС РФ Марія Захарова у четвер, 8 січня.
    “Розміщення на території України військових підрозділів, військових об’єктів, складів та іншої інфраструктури західних країн кваліфікуватиметься як іноземна інтервенція, яка несе пряму загрозу безпеці не тільки Росії, але і інших країн Європи. Всі такі підрозділи і об’єкти будуть розглядатися як законні бойові цілі збройних сил”, – заявила вона.
    Захарова вчергове повторила російські пропагандитські кліше про те, що “мирне вирішення конфлікту можливе виключно на основі усунення його першопричин”.
    Вона вимагає “повернення України до нейтрального позаблокового статусу, її демілітаризації та денацифікації, дотримання Києвом мовних, культурних, релігійних прав і свобод людини, етнічних росіян, російськомовних громадян, представників національних меншин, національних меншин, а також визнання сучасних територіальних реалій, що склалися внаслідок втілення права народів на самовизначення”.
    За словами Захарової, “всі ці цілі, безумовно, будуть досягнуті або політико-дипломатичним шляхом, або в рамках “спеціальної військової операції”.

  • Прем’єр Іспанії допустив розміщення військ в Україні

    Прем’єр Іспанії допустив розміщення військ в Україні

    Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес вирішив вперше допустити участь іспанських військових у миротворчій місії в Україні після припинення вогню. Він заявив про це після зустрічі “коаліції охочих” у Парижі. Санчес планує почати обговорення можливого внеску Іспанії у мирний процес в Україні з представниками парламентських груп. Він вважає, що Іспанія, як велика європейська країна, повинна брати участь у вирішенні ситуації в Україні для досягнення сталого миру. Санчес також зазначив, що цей внесок може охоплювати як відбудову, так і військові можливості.

  • Європа готова відправити в Україну до 15 тисяч військових – ЗМІ

    Європа готова відправити в Україну до 15 тисяч військових – ЗМІ

    Європейські країни зможуть відправити в Україну від 10 до 15 тисяч військових у рамках гарантій безпеки у перші пів року після припинення бойових дій. Про це у середу, 31 грудня повідомило Die Welt із посиланням на джерела у дипломатичних колах, які обізнані з переговорами.
    Видання зазначає, що плани щодо того, як можуть виглядати гарантії безпеки для України, вже готові.
    “Вони були розроблені переважно військовими експертами британських і французьких збройних сил у співпраці з Брюсселем”, – повідомили джерела німецького видання.
    Зокрема, за дотриманням припинення вогню за допомогою наземних військ готові стежити Франція та Велика Британія. Влада країн готова брати участь у спостереженні за перемир’ям навіть без мандату Організації Об’єднаних Націй (ООН) чи Європейського Союзу – обом країнам достатньо запрошення від України, зазначили співрозмовники видання.
    Передбачається, що з повітря та моря спостереження мають забезпечувати сусідні з Україною держави, зокрема Туреччина.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки йдуть поетапно, і номер один для України, щоб одночасно з припиненням вогню була моніторингова місія.
    Миротворці в Україні: Зеленський назвав умову

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Білорусь готова розмістити свої “миротворчі” війська в Україні

    Білорусь готова розмістити свої “миротворчі” війська в Україні

    Країна-співагресор Білорусь, що свого часу стала плацдармом для вторгнення росіян, тепер готова розгорнути свої так звані “миротворчі” війська в Україні. Про це свідчить заява начальника управління міжнародного військового співробітництва та миротворчої діяльності командування сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олексія Скабея, повідомляє білоруськомовна редакція Радіо Свобода.
    За його словами, участь білоруських військових у міжнародних місіях є питанням “підняття національного прапора” та демонстрацією відкритості країни.
    “Як тільки ми матимемо відповідне рішення, ми будемо готові переміститися в той чи той регіон для виконання завдань”, – заявив він.
    Скабей зазначив, що нині участь Білорусі в миротворчих місіях під егідою ООН зупинена. Можливе розгортання миротворчої місії в Україні залежить від згоди обох сторін конфлікту.
    Питання про будь-яку миротворчу місію в Україні сьогодні не розглядається: переговорний процес між Києвом і Москвою фактично заморожений. На лінії фронту тривають інтенсивні бойові дії.

  • ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.

    Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
    “Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.

    Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.

    Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.

    Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.

    Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.

    Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
    Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
    Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини.