Вісім країн-учасниць угоди ОПЕК+ вирішили прискорити збільшення видобутку нафти у серпні на 548 тис. барелів за добу. Про це повідомила Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) в суботу, 5 липня.
“Зважаючи на стійкі світові економічні перспективи та поточні здорові ринкові засади, відображені в низьких запасах нафти” вісім країн-учасниць здійснять коригування видобутку у розмірі 548 тис. грн. б/д у серпні 2025 року порівняно з липнем.
Представники Саудівської Аравії, Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру і Оману зазначили, що цей крок поступового збільшення видобутку може бути призупинений або скасований залежно від зміни ринкових умов.
“Вісім країн ОПЕК+ також заявили, що цей захід надасть країнам-учасницям можливість пришвидшити процес компенсації (за попереднє скорочення видобутку – ред.)”, – йдеться у повідомленні.
Наступна зустріч учасників ОПЕК+ відбудеться 3 серпня, щоб визначитися з рівнем видобутку у вересні.
Раніше ЗМІ повідомили, що країни ОПЕК+ обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно, обвалить ціни на ринку. Зазначалось, що члени альянсу змінюють стратегію – замість захисту ціни на нафту переходять до збереження ринку.
Позначка: Нафта
-
В ОПЕК+ погодили різке збільшення видобутку нафти
-
В ОПЕК збираються обвалити ціни на нафту – ЗМІ
Країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно,обвалитьціни на ринку. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомило видання Bloomberg із посиланням на учасників зустріччі альянсу, яка має відбутися онлайн у суботу.
Зазначається, що Саудівська Аравія ініціювала збільшення видобутку в рамках ОПЕК+ на 411 тисяч барелів на добу впродовж останніх трьох місяців. Наразі учасники групи обговорюють можливість ще більшого підвищення обсягів видобутку в серпні.
Ця активна стратегія дозволяє групі повернути частку ринку у конкурентів поза межами ОПЕК+ та реалізується попри ризик глобального перенасичення ринку, що може чинити додатковий тиск на ціни.
Нещодавнє падіння цін на нафту є вигідним для президента США Дональда Трампа, який розглядає здешевлення енергоносіїв в якості інструменту зниження витрат для споживачів, що постраждали від інфляції.
Як повідомив один із делегатів, вісім ключових країн-учасниць об’єднання розглядають збільшення видобутку на понад 500 тисяч барелів на добу. Інший делегат зазначив, що це дозволить завершити повернення на ринок 2,2 млн барелів на добу зупиненого раніше видобутку вже до вересня – раніше, ніж планувалося.
В п’ятницю ф’ючерси на нафту Brent торгувалися біля 68 доларів за барель у Лондоні, що на 13% нижче ніж два тижні тому. Перехід Ізраїлю та Ірану від збройного конфлікту до нестійкого перемир’я, майже не позначився на експорті енергоносіїв з регіону Близького Сходу.
“Оскільки ОПЕК+ перейшла від стратегії захисту ціни до збереження ринкової частки, утримання номінального добровільного скорочення видобутку втрачає сенс”, – заявив керівник аналітичного підрозділу компанії Onyx Capital Group Гаррі Чилінгірян.
За його словами, доцільніше завершити процес швидше і рухатися далі. -
Саудівська Аравія та ОАЕ збільшили видобуток нафти у червні
У червні країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) збільшили видобуток нафти, особливо завдяки Саудівській Аравії і Об’єднаним Арабським Еміратам. За даними Reuters, ОПЕК видобула 27,02 млн барелів на добу у червні, що на 270 тис. барелів на добу більше, ніж у травні. Найбільше зростання було в Саудівській Аравії. Згідно з угодою восьми країн ОПЕК+, п’ять з них мали збільшити видобуток на 313 тис. барелів на добу у червні. Але фактичне збільшення було лише 267 тис. барелів на добу, особливо через зниження видобутку в Іраку. Об’єднані Арабські Емірати також збільшили видобуток, але все одно добувають менше своєї квоти в рамках ОПЕК+.
-
Росія утричі збільшила “тіньовий флот” з початку війни – дослідження
За даними дослідження британської компанії Dryad Global, кількість суден у “тіньовому флоті” Росії зросла з менш як 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025-го. Приблизно 40% цих танкерів були придбані в країнах Євросоюзу, а їх середній вік становить 20-25 років, що вдвічі більше за світовий показник. Незважаючи на те, що понад 200 російських танкерів підпали під західні санкції, Росія активно обходить обмеження, змінюючи інформацію про судна в системі автоматичної ідентифікації, оперативно змінюючи прапори суден, маскуючи походження вантажу та змінюючи структуру власності. Ці тактики ускладнюють відстеження суден і знижують ефективність санкцій та цінових обмежень.
-
Росія утричі збільшила свій “тіньовий флот”
З початку війни проти України “тіньовий флот” Росії значно збільшився – від менше ніж 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025 року. Близько 40% цих суден були куплені у продавців з країн Євросоюзу, а середній вік суден становить 20-25 років. Російські танкери активно обходять західні санкції, змінюючи дані про себе в системі автоматичної ідентифікації суден, маскувати походження вантажу та змінюючи структуру власності суден. Ці дії ускладнюють контроль за ними та дозволяють обходити санкції.
-
Нафтові доходи РФ впали на 30%
У червні 2025 року доходи Росії від продажу нафти впали до найнижчого рівня за два роки через спад світових цін на нафту. За даними мінфіну РФ, доходи від нафтової галузі зменшилися майже на 30%, до 415,6 млрд рублів. Це також призвело до зменшення сукупних доходів Росії від податків на нафту і газ на третину порівняно з попереднім роком, майже до 495 млрд рублів. Сильніший рубль означає, що Росія та її виробники нафти отримують менше грошей за кожен барель, що вони продають. Це негативно впливає на прибутковість компаній і федеральний бюджет, який значно залежить від податків на нафту і газ. Зниження цих доходів також може ускладнити ситуацію, враховуючи великі витрати на війну в Україні. Для покриття дефіциту бюджету Росія використовує свій фонд добробуту, оскільки ціни на нафту продовжують падати через різкі зміни на світових ринках.
-
Названо ймовірну причину вибуху танкера “тіньового флоту” РФ поблизу Лівії
Танкер Vilamoura з близько мільйона барелів нафти, що вибухнув біля берегів Лівії, ймовірно, постраждав через спрацювання мінного пристрою. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє Reuters.
За попередніми даними, вибух у машинному відділенні міг бути викликаний закріпленою міною. Інцидент призвів до затоплення машинного відділення та втрати маневреності судна, однак його врешті вдалося відбуксирувати до Греції. Причини вибуху остаточно встановлять після прибуття танкера в порт.
Відомо, що З квітня танкер здійснив два рейси до російських портів Усть-Луга та Новоросійськ для завантаження казахстанської нафти. Вибух є одним із серії інцидентів, пов’язаних із суднами, що раніше відвідували російські порти.
Представники компанії зазначили, що забруднення навколишнього середовища вдалося уникнути, екіпаж не постраждав і перебуває в безпеці.
“Розслідування підозрюваних атак на танкери з використанням мін-прилипачів пов’язані з нещодавніми заходами в російські порти, що вказує на цілеспрямовану загрозу суднам, які беруть участь у торгівлі російською нафтою, ймовірно, через геополітичну напруженість навколо західних санкцій”, – йдеться у звіті британської компанії Dryad Global, що займається морським кіберзахистом та розвідкою ризиків.
Схожі вибухи цьогоріч сталися ще на чотирьох суднах, які раніше заходили в порти Росії, повідомила Консалтингова компанія Dryad Global.
Нагадаємо, біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти.
-
Біля берегів Лівії вибунув танкер, який заходив в російські порти
Біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти, передає Bloomberg.
Зазначається, що танкер буксирують до Греції, де фахівці оцінять завдані пошкодження. За словами представника компанії TMS Tankers, вибух призвів до затоплення машинного відділення, і в корпус надходить вода. Точна причина вибуху поки невідома.
Як відомо, Vilamoura зайшла в російський порт Усть-Луга на початку квітня, де завантажила нафту казахського походження. У травні вона також зайшла на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму біля російського порту Новоросійськ, який завантажує в основному казахську нафту.
Заданими компанії-менеджера, забруднення навколишнього середовища внаслідок інциденту не сталося. Члени екіпажу не постраждали.
За інформацією консалтингової компанії Vanguard Tech, від початку року аналогічні вибухи сталися ще з чотирма суднами. Після таких інцидентів судновласники почали використовувати водолазів і підводні дрони для перевірки обшивки суден на наявність мін та інших загроз. -
Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen
Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
“Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт -
Нафта дешевшає на тлі новин з Близького сходу
На азійських ринках у понеділок, 30 червня, ціни на нафту впали на 1%. Як повідомляє Reuters, таке зниження пов’язане з покращеними прогнозами щодо поставок на тлі зменшення геополітичних ризиків на Близькому Сході й очікуваннями нового збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ у серпні.
Видання пише, що ф’ючерси на нафту Brent втратили 0,97% і наразі торгуються на рівні 67,11 долара за барель. У свою чергу, американська нафта марки West Texas Intermediate впала в ціні на 1,43%, досягнувши позначки 64,58 долара за барель.
Минулого тижня обидва індекси зазнали найбільшого тижневого спаду з березня 2023 року. Це було викликано загостренням напруженості між Ізраїлем та Іраном під час їхньої чергової конфліктної ескалації.
Однак фахівці прогнозують, що обидві марки завершать сезон із позитивною динамікою, демонструючи другий поспіль місячний приріст.
Нагадаємо, що 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти ядерних і військових об’єктів Ірану. У відповідь між країнами відбулося взаємне ракетне обстрілювання.
Ці події значно вплинули на світові ринки. Після ізраїльських ударів вартість нафти і золота суттєво зросла, а фондові ринки зазнали падіння. Однак після двох днів найстрімкішого спаду з 2022 року ціни на нафту почали відновлюватися завдяки перемир’ю між Іраном та Ізраїлем.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про ініціативу запровадження санкцій проти країн, які активно закуповують російську нафту.