Реальний Київ

Позначка: Нафта

  • Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США

    Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США

    Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.

    “JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.

    Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.

    Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.

    За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.

    Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.

    Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
    Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
    Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ

    Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ

    Торговці російською нафтою вимагають від індійських держкомпаній оплачувати поставки у китайських юанях. Таким чином вони намагаються спростити угоди на тлі потепління у відносинах між Індією та Китаєм. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
    Indian Oil Corporation (IOC) — найбільша державна нафтопереробна компанія Індії — недавно здійснила оплату двох-трьох партій російської нафти в юанях.
    Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році внаслідок вторгнення в Україну, у нафтовій торгівлі почали ширше використовувати альтернативні валюти, зокрема, китайський юань та дирхам ОАЕ, замість долара.
    Індійські державні компанії в 2023 році вже частково розраховувались у юанях, але перестали це через негативну реакцію уряду на тлі напружених відносин із Пекіном. Приватні компанії продовжили використовувати китайську валюту.
    Тепер трейдери планують прибрати зайву ланку у розрахунках — раніше вони були змушені конвертувати долари або дирхами в юані, а потім у російські рублі, що збільшувало витрати.
    Постачальники виставляють ціни у доларах, щоб дотримуватись обмежень ЄС щодо граничної вартості російської нафти, але вимагають еквівалентну оплату в юанях.
    Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти після того, як західні країни припинили її імпорт через санкції.
    Аналітики вважають, що використання юаня розширить доступ індійських держкомпаній до російської нафти, оскільки не всі трейдери погоджуються на оплату в інших валютах.

  • Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.

    На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.

  • Китай розширює стратегічні запаси нафти

    Китай розширює стратегічні запаси нафти

    Китай планує додати одинадцять нових родовищ нафти протягом цього та наступного року, що дозволить розширити ємності зберігання нафти на майже 170 мільйонів барелів. Три з цих родовищ розташовані у глибинах країни, а інші будуть розташовані на узбережжях. Резервуари будуються національними нафтовими компаніями для створення урядових резервів на випадок надзвичайних ситуацій. Планується, що нафтові компанії Китаю збільшать ємності зберігання нафти на 170 мільйонів барелів.

  • У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ

    У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ

    Один з найбільших нафтопереробних заводів в Росії припинив роботу своєї найпотужнішої установки після атаки дронів. Кіришинський нафтопереробний завод зупинив установку, яка переробляє нафту, через пожежу, спричинену атакою дрона 4 жовтня. Ймовірно, відновлення установки займе близько місяця. Це може призвести до зниження виробництва нафтопродуктів в Росії через паливну кризу. У той же час, завод буде працювати на 70% потужності завдяки іншим агрегатам. У 2024 році завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% від загального обсягу переробки нафти в країні. Також були звіти про атаки дронів на інші енергетичні об’єкти в Росії.

  • КНР будує для Ірану об’єкти інфраструктури в обмін на нафту – ЗМІ

    КНР будує для Ірану об’єкти інфраструктури в обмін на нафту – ЗМІ

    Китай обходить санкції відносно Ірану, купуючи іранську нафту за бартером у обмін на будівництво інфраструктури в Ірані китайськими компаніями. Ця схема дозволяє Китаю отримувати нафту без використання світових платіжних систем і обходити міжнародні банківські обмеження. Китай став найбільшим покупцем іранської нафти, і це допомагає врятувати іранську економіку від деградації через санкції. Крім того, Іран використовує прибутки від продажу нафти для закупівлі китайських товарів та задоволення споживчого попиту в країні.

  • Китай припинив постачати РФ високоточні верстати

    Китай припинив постачати РФ високоточні верстати

    Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження з боку китайської сторони. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв розповів про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій. Він вказав, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання з точністю 3-4 мікрони потрібна спеціальна експортна ліцензія, що ускладнює процес. Також зазначено, що навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується проблемами. Ці обмеження збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією, яке становить понад 9% за вісім місяців 2025 року. Китай також зменшив закупівлі російської нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу, деревини та вугілля.

  • ОПЕК+ збільшить видобуток з листопада

    ОПЕК+ збільшить видобуток з листопада

    Країни ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу з листопада. Це рішення прийнято в межах добровільного скорочення видобутку на 1,65 млн барелів на добу, яке було оголошено у квітні 2023 року. Росія була ініціатором збільшення видобутку, пропонуючи цифру 137 тисяч барелів, тоді як Саудівська Аравія виступала з більш значними пропозиціями. Рішення про збільшення видобутку було ухвалено в контексті стабільних прогнозів світової економіки та сприятливої ринкової кон’юнктури. ОПЕК+ виробляє половину світового обсягу нафти і вже раніше скоротила видобуток для стабілізації ринку. Росія втрачає прибутки від експорту енергоносіїв через економічний тиск, що призвело до падіння доходів на 20% з початку року.

  • Між Саудівською Аравією і РФ суперечка через видобуток нафти – ЗМІ

    Між Саудівською Аравією і РФ суперечка через видобуток нафти – ЗМІ

    На зустрічі вісім країн ОПЕК+ можливо домовляться про збільшення видобутку нафти. Саудівська Аравія пропонує значне підвищення, щоб повернути свою частку на ринку, тоді як Росія виступає за менше зростання. Є думки, що група може збільшити видобуток на 137 тис. барелів на добу, або навіть більше. Проте, російські джерела вказують на складнощі у збільшенні виробництва через санкції. Ціни на нафту вже знизилися на 7% через очікуване зростання поставок від ОПЕК+.