Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна буде ініціювати санкції щодо країн, які найбільше купують російську нафту. Про це він заявив під час конференції Fair Play, присвяченої запровадженню додаткових санкцій проти РФ, повідомляє у суботу, 28 червня, Інтерфакс-Україна.
Очільник українського МЗС наголосив, що Україна дуже уважно слідкує за зростанням товарообігу окремих держав, зокрема Центральної Азії, з Росією. За окремими напрямками відбувається зростання на порядки.
“І ми бачимо, що це та продукція, яка має подвійне призначення і використовується Росією при виготовленні воєнної продукції. Ми також будемо реагувати і закликати до цього наших партнерів щодо країн, а їх не так багато, які найбільше споживають російської нафти. При цьому використовується тіньовий флот, тому найближчим часом ми будемо ініціювати відповідні санкційні кроки щодо тих країн, які найбільше купують російської нафти”, – сказав він.
Також міністр зазначив, що російська нафта, газ та пов’язані продукти, які забезпечують до 50% надходжень до федерального бюджету Росії, продовжують потрапляти на європейські ринки.
Так, тільки за квітень цього року Росія заробила від продажу енергоресурсів близько 13 мільярдів доларів. При цьому один день агресії Кремля коштує приблизно 1 мільярд приблизно. Як зазначив Сибіга, Росія досі заробляє значно більше, ніж витрачає на геноцидальну агресію в Україні.
Оскільки ракетні та дронові атаки РФ по Україні стають все більш масованими, це свідчить, що Росія досі знаходить доступ до критично важливих компонентів, сировини, обладнання та програмного забезпечення.
“За результатом аналізу рештків російських ракет і дронів, ми постійно виявляємо іноземні компоненти, виготовлені щонайменше в 19 країнах світу”, – зазначив міністр.
Сибіга закликав “відрізати” РФ від критичних компонентів для оборонної промисловості, наголосивши, що це один з елементів примусу до миру.
Позначка: Нафта
-
Сибіга пригрозив санкціями покупцям російської нафти
-
У ЄС не домовилися щодо стелі на нафту для РФ – ЗМІ
Черговий, 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії можуть ухвалити без нових обмежень на ціну нафти. Про це повідомляє Суспільне із посиланням на одного з топдипломатів ЄС.
За його словами, політичне рішення щодо цього пакету очікується під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, а формальне ухвалення тексту заплановане на п’ятницю, 28 червня, на рівні послів ЄС.
“Дискусії, які ведуться і в публічній площині, показують, що немає одностайності щодо верхньої межі ціни на нафту”, – зазначив дипломат.
За словами іншого європейського дипломата, позиції держав розділилися приблизно навпіл.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що через зростання ціни на нафту попереднє обмеження “справді виконує свою функцію”.
Окрім того, ЗМІ писали, що США проти зниження стелі цін на нафту з РФ, що на саміті G7 планували просувати Європейський Союз і Велика Британія. -
Трамп дозволив Китаю купувати іранську нафту всупереч власним санкціям
Президент США Дональд Трамп несподівано заявив про дозвіл Китаю на купівлю іранської нафти, яка переважно постачається в обхід санкцій танкерами “тіньового флоту”. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 24 червня.
Твердження Трампа, що стало несподіванкою навіть для енергетичних трейдерів та посадовців його адміністрації, спричинили подальше зниження цін на нафту, які вже впали після деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
“Китай тепер може продовжувати купувати нафту в Ірану”, – написав президент США у своїй соціальній мережі Truth Social.
Це повідомлення було опубліковане між іншими закликами до Ізраїлю та Ірану припинити ворожі дії. Після близько десяти днів бомбардувань, до яких наприкінці приєдналися США ударами по ядерних об’єктах Ірану, обидві країни оголосили про припинення бойових дій. Трамп пояснив, що тим самим прагне не дати перемир’ю зірватися.
Китай закуповує понад 90% іранської нафти, яка підпадає під суворі санкції. Ці обмеження США запровадили у 2018 році – з моменту виходу з ядерної угоди. Адміністрація Байдена зберегла санкції, хоча Іран зміг їх частково обходити.
За словами співрозмовників Bloomberg, представників Мінфіну і Держдепартаменту США, такі слова Трампа стали несподіванкою та їхні наслідки складно пояснити. Утім, один із співрозмовників повідомив, що Мінфін продовжить суворо дотримуватися чинних обмежень.
Представник Білого дому розповів The Wall Street Journal, що в пості Трамп просто вказав на те, що припинення вогню запобігло перебоям із постачанням через Ормузьку затоку. За його словами, президент також закликав Китай купувати американську нафту замість іранської.
Тим часом, ціни на нафту продовжили падіння після заяви Трампа. Так, якщо у понеділок Brent торгувався по $81,4 за барель, то у середу її вартість знизилася до $67,7, тоді як WTI становила $64,9.
Раніше повідомляли, що Іран намагається розподілити ризики та вивезти максимальні обсяги нафти, поки не втрачено контроль над логістикою.
Китай наростив імпорт нафти “про запас” – ЗМІ -
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Ці зміни вплинуть на кілька ключових державних програм. Зокрема, програма розвитку промисловості втратить значну суму грошей, яка була виділена для збільшення виробництва цивільної продукції. Також будуть скорочені видатки на програму “Науково-технічний розвиток РФ”, програму розвитку авіабудування, суднобудування та програму розвитку енергетики. Причиною таких заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля, що спричинило значне скорочення доходів бюджету. Мінфін РФ готується до подальших скорочень витрат, в тому числі розглядається можливість перегляду бюджетного правила щодо використання коштів з Фонду національного добробуту. Аналітики попереджають, що якщо ціни на нафту залишаться низькими, Фонд буде вичерпано вже у 2026 році. Також в країні виник конфлікт між урядом і Центральним банком через високу облікову ставку, яка стримує економіку.
-
Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії
Міністерство енергетики Казахстану і Казмунайгаз уклали угоду з китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря. Це спільний проект під назвою Жилиой, де CNOOC фінансуватиме розвідувальний період. Потенціал ділянки оцінюється у понад 185 млн тонн нафти. Це перше вкрай, коли велика китайська компанія інвестує в Казахстан, починаючи з геологорозвідки.
-
Ціни на нафту впали на тлі заяв Трампа
Ціни на нафту різко впали після оголошення президента США Дональда Трампа про досягнення перемир’я між Іраном та Ізраїлем. Це зменшило страхи щодо можливих перебоїв у поставках нафти з Близького Сходу, що є ключовим регіоном для видобутку нафти. Ціни на ф’ючерси на Brent впали на 2,9% до 69,40 долара за барель, а на WTI – на 3,0% до 66,50 долара, досягнувши найнижчого рівня з червня. Аналітики вважають, що якщо угода буде виконана, ринок нафти може повернутися до стабільності. Трамп повідомив про укладення перемир’я, проте з початку його дії Іран запустив ракети по Ізраїлю, що може загрожувати угоді.
-
У Перській затоці утворився затор із 1000 суден
У Перській затоці сталася кризова ситуація у судноплавстві через загрози Ірану перекрити Ормузьку протоку. У зв’язку з цим утворився величезний затор з майже тисячі суден, а також посилилися проблеми з GPS, що підвищило ризики зіткнень. Судноплавні компанії повідомляють про неймовірні затори, які призвели до скорочення часу руху суден у денний період. Це призвело до накопичення суден, які очікують на прохід через Ормузьку протоку – важливий маршрут для транспортування нафти та газу. Також виникли проблеми зі зв’язком з екіпажами через постійне заглушення GPS, що ускладнює навігацію. Іран розглядає можливість закриття протоки після авіаударів США по його ядерних об’єктах. Ормузька протока є ключовою для світової торгівлі, через неї проходить велика частина світових постачань нафти та газу. Ситуацію контролює П’ятий флот ВМС США.
-
Ціни на нафту відреагували на удар по базах США
За інформацією від Bloomberg, ціни на нафту впали через те, що атаки Ірану на американські військові об’єкти в Катарі виявилися менш серйозними, ніж очікували інвестори. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) знизилися на понад 4% – до рівня менше 72 доларів за барель, а Brent опустився до близько 76 доларів. Хоча спочатку інвестори були занепокоєні першими повідомленнями про запуск Іраном ракет, які могли загрожувати Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок нафти, виявилося, що удари не спричинили серйозних пошкоджень. Іран попередив про закриття повітряного простору над Дохою та надав вказівки для укриття, що може свідчити про бажання уникнути ескалації конфлікту.
-
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до ширших наслідків, що виходять за межі енергетики. Вона стверджує, що це спричинить глобальну невизначеність та може вплинути на економічні перспективи у великих країнах. Зокрема, це може призвести до перегляду прогнозів щодо зростання світової економіки. Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію з метою знищення іранських об’єктів, пов’язаних з ядерною програмою. США також вдарили по ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про знищення ядерних об’єктів Ірану.
-
Нафта підскочила до п’ятимісячного максимуму
Ціни на нафту 23 червня підскочили до найвищого рівня з січня, на тлі того, як дії США на вихідних щодо приєднання до Ізраїлю в атаці на ядерні об’єкти Ірану посилили побоювання щодо постачання, повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $1,52 або 1,97% до $78,53 за барель за 05:03 за Гринвічем. Американська нафта марки West Texas Intermediate зросла на $1,51 або на 2,04% до $75,35.
Обидва контракти підскочили більш ніж на 3% раніше під час сесії до $81,40 і $78,40 відповідно, досягнувши п’ятимісячних максимумів, перш ніж втратити частину прибутку.
Зростання цін відбулося після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що він “знищив” основні ядерні об’єкти Ірану. Тегеран є третім за величиною виробником сирої нафти у ОПЕК.
Як відомо, з 13 червня Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію під назвою Народ, як лев, основною метою якої є знищення іранських об’єктів, задіяних у збагаченні урану та потенційному виробництві ядерних боєголовок у майбутньому.
Після того як було завдано ударів по частині таких об’єктів, кілька днів тому Ізраїль звернувся до США з проханням ліквідувати інші цілі, розташовані глибоко під землею та в гірській місцевості, оскільки в розпорядженні ізраїльської армії відсутнє озброєння, здатне ефективно вразити ці укріплені позиції.
Напередодні американські ВПС завдали ударів по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо. Згодом Трамп зробив відеозверненн, в якому заявив, що про знищення ядерних об’єктів Ірану.