У новині йдеться про те, що Росія зазнає втрат у прибутках від експорту енергоресурсів через різке падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення санкцій. За даними Мінфіну РФ, у жовтні до бюджету країни надійшло на 27% менше податків від нафтових і газових компаній порівняно з минулим роком. Найбільші втрати спостерігаються в податках на видобуток корисних копалин. Нові американські санкції проти Роснафти та Лукойла також ускладнюють фінансову ситуацію. За оцінками аналітиків, навіть невелике скорочення експорту цих компаній може коштувати бюджету Росії значну суму грошей щомісяця. Середня ціна на російську нафту також знизилася нижче встановленого рівня, що призвело до зменшення прогнозованих доходів від енергоресурсів на майже 22%. У результаті очікується збільшення бюджетного дефіциту у наступні кілька років.
Позначка: Нафта
-
Лукойл втратив порт Баку через санкції США
Після того, як США ввели санкції проти компанії Лукойл, їй було заборонено постачати нафту через Баку. Тепер відвантаження будуть направлятися до порту Махачкала на Каспійському морі, а потім через трубопровід до Новоросійська. Ця ситуація призвела до змін у постачанні нафти та труднощів для компанії. Крім того, у Іраку скасовано відвантаження нафти Лукойлу, а в Швейцарії та Фінляндії виникли проблеми у фрахтуванні суден та обслуговуванні операцій компанії. Аналітики прогнозують значні втрати для Лукойлу через санкції, які накладені на неї США. Крім того, компанія оголосила про продаж своїх закордонних активів трейдеру Gunvor.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив законопроєкт, який дозволяв би продавати активи російської компанії Лукойл у країні. Згідно з цим законопроєктом, угоди про продаж майна та корпоративних прав компаній, що належать Лукойлу, мали би потребу у дозволі уряду та Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон порушує конституційні принципи, оскільки ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки. Радев повернув закон на обговорення до парламенту з метою внесення змін.
-
НПЗ в Туапсе зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ
Нафтопереробний завод Туапсинського НПЗ Роснафти в Росії зупинив свою роботу з 3 листопада після атаки безпілотних літальних апаратів на порт Туапсе. Ця атака призвела до пошкодження інфраструктури та будівель нафтоналивного терміналу, а також двох іноземних суден. Три танкери з нафтою та іншими нафтопродуктами були виведені з порту й пришвартовані в безпеці. Влада планує провести обстеження терміналів, щоб оцінити пошкодження. Зараз немає даних про забруднення морського середовища плямами нафти.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США проводять аналіз угоди про продаж активів компанії Лукойл нафтотрейдеру Gunvor із-за зв’язків останньої з російським лідером Путіним. Угода була укладена дуже швидко після введення санкцій проти Лукойлу. Gunvor придбає у Лукойла його закордонні активи, включаючи нафтовидобувні потужності та мережі автозаправних станцій. Сума угоди не розголошується, але вартість активів оцінювалася у 21 млрд доларів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення. Gunvor має репутацію компанії, що підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році і стала одним із найбільших трейдерів нафти в світі.
-
Атака БПЛА: на заводі Росхіму стався вибух і обвал
У російському місті Стерлітамак, розташованому в Башкортостані, на світанку 4 листопада стався вибух на нафтохімічному заводі на фоні оголошеної загрози атаки безпілотників. Інцидент спричинив частковий обвал цеху. Також видно, як мінімум, три вогнища задимлення, свідчать кадри очевидців.
За даними російського Telegram-каналу Astra та місцевої влади, вибух зафіксували у цеху водоочищення АТ “СНХЗ”. У повідомленні адміністрації міста йдеться про те, що причини події наразі встановлюються.
Водночас джерела зазначають, що жителі Стерлітамака чули вибухи, а в регіоні була оголошена загроза атаки дронів. Канал Astra повідомляє, що на записах з камер спостереження зафіксовано два вибухи – о 6:22 та 7:09 ранку за місцевим часом.
Трохи пізніше глава Башкортостану підтвердив, що вибух на Стерлітамакському нафтохімічному заводі стався через атаку дронів.
“Промисловий комплекс Стерлітамака зазнав терористичної атаки двома БПЛА. Силами Міністерства оборони та служби безпеки підприємств обидва безпілотники збиті. Уламки впали в промзоні в районі допоміжного цеху. Загиблих та постраждалих немає, підприємство працює у штатному режимі”, – написав він.
Акціонерне товариство “Стерлітамацький нафтохімічний завод” спеціалізується на виробництві продукції, зокрема каучуків, іонолу та авіаційного бензину. Завод є частиною російського хімічного холдингу “Росхім”.
Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.
У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини зменшують закупівлю нафти з Росії через заходи санкцій проти Москви. Зокрема, один з турецьких НПЗ купив нафту з Іраку, Казахстану та інших країн, що означає менше закупівель російської нафти. Інший турецький нафтопереробник також збільшує закупівлі іноземної нафти, схожої на російську. Ці кроки пов’язані з новими санкціями США проти російських нафтових компаній. Такі дії російських експортерів приводять до складнощів у торгівлі та експорті нафтопродуктів з РФ.
-
ОПЕК+ призупинять підвищення видобутку нафти
Країни ОПЕК+ вирішили у першому кварталі наступного року призупинити підвищення видобутку нафти, щоб уникнути надлишку пропозиції на світовому ринку. Група, до складу якої входять Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Оман, Казахстан і Алжир, погодилася збільшити видобуток на 137 тисяч барелів на добу до кінця року, але після цього не буде нових підвищень до березня 2026 року. Раніше країни ОПЕК+ наростили видобуток на 2,9 млн барелів на добу, але через ризики перенасичення ринку темпи зростання сповільнили. Ціни на нафту коливалися від $60 до $65 за барель через санкції проти російських компаній і оптимізм у торгових переговорах США. Аналітики вважають, що пауза допоможе ОПЕК+ зберегти стабільність цін і єдність, а також дати можливість оцінити вплив нових санкцій на експорт російської нафти.