Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки.
Позначка: Налоги
-
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які наклали на дві найбільші нафтові компанії Росії США. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що це рішення є наслідком економічного тиску, який виник у зв’язку з воєнним конфліктом з Україною. Він стверджує, що такий крок може вплинути на настрої російського суспільства та еліт стосовно подовження війни. Економічний стан Росії погіршується, оскільки ВВП не зростає, активність в промисловості зменшується, а корпоративні прибутки та ринок акцій падають.
-
Ексдепутат Київради підозрюється у несплаті податків на 12 млн
Колишньому депутату Київради, котрий продавав елітні квартири у столиці, повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на мільйони гривень. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 21 листопада.
Встановлено, що підозрюваний придбав 48 квартир у кількох елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 млн гривень. Водночас він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 млн гривень.
Київська міська прокуратура повідомила йому про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.3 ст.212 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі ТУ БЕБ у місті Києві. -
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень
З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
Уряд Британії розглядає запровадження податку на пробіг електрокарів – BBC
Уряд Великої Британії розглядає можливість введення нового податку для власників електромобілів, щоб компенсувати зниження доходів від продажу бензину та дизелю. Згідно з планами, власники електрокарів можуть сплачувати приблизно 3 пенси за кожну пройдену милю. Власники гібридних автомобілів платитимуть менше. Система передбачає попередню оплату очікуваної кількості поїздок щорічно, з можливістю перенесення невикористаних коштів або додаткової оплати за перевищення ліміту. Представник уряду наголосив на необхідності створення більш справедливої системи оподаткування для всіх водіїв. Проте, ідея нового збору викликала критику від різних сторін, які вважають, що це може уповільнити перехід до електромобілів. Остаточне рішення щодо цього питання буде прийнято у рамках державного бюджету, який буде представлений пізніше цього місяця.
-
Кремль перекладе фінансовий тягар війни на росіян
У 2026 році Кремль планує збільшити фінансове навантаження на росіян через рекордний дефіцит бюджету, спричинений війною та санкціями. Зокрема, планують підвищити податки, скоротити соціальні пільги, змусити навіть безробітних сплачувати внески. Також розглядаються інші заходи, які можуть погіршити життя населення, такі як збільшення ПДВ, зміни у системі оподаткування для самозайнятих громадян, введення соціальних внесків для безробітних та фрилансерів. Крім того, планується скорочення соціальних програм, таких як материнський капітал та програми “сімейної іпотеки”. Влада пояснює ці заходи як необхідні для забезпечення соціальної справедливості, але вони фактично призводять до збільшення фінансового тиску на населення.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
-
Надії росіян на “прекрасне майбутнє” обвалились до мінімуму – опитування
Настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року. Про це свідчить опитування ФОМ.
На даний момент 27% росіян вважають, що в найближчі півроку-рік жити в країні стане “ліпше”. Частка таких відповідей “впала” на третину, або 12 процентних пунктів порівняно з квітнем.
Частка тих, хто вірить, що життя покращиться у найближчі 3-5 років, у серпні падала до 36%, а на початку жовтня становила 40%.
Згідно з опитуваннями ФОМ, війна породила в суспільстві сплеск оптимізму: частка тих, хто заявляє, що жити стане краще, встановила рекорди, яких соціологи не фіксували понад 10 років. Утім, на четвертий рік бойових дій, які зробили Росію світовим рекордсменом із санкцій і завдали втрат, небачених з часів Другої світовї, віра в прекрасне майбутнє почала згасати, зазначають соціологи.
Після повернення Дональда Трампа в крісло президента США в Росії зросла кількість тих, хто надіявся на швидке закінчення війни, але тепер їхня кількість знову почала скорочуватися.
Також скорочується кількість тих, хто може планувати життя на довгострокову перспективу. Росіяни дедалі більше стурбовані своїм матеріальним становищем. Частка тих, хто змушений економити на товарах базової потреби, перевищує 50%, згідно з опитуваннями Роміра.
Фахівці зазначають, що 2026 рік принесе росіянам нове підвищення податків: до 22% збільшиться ставка ПДВ, яка зашита у всі товари та послуги, що продаються. Результати опитувань росіян -
Викрито конвертцентр із обігом у 15 млрд гривень
В Україні викрили потужний конвертаційний центр з обігом у 15 млрд гривень. Про це повідомила СБУ в п’ятницю, 24 жовтня.
Вказано, що конвертцентр функціонував за участі колишнього очільника Державної податкової служби та колишньої заступниці начальника Головного управління ДПС у Полтавській області.
“Особа, яка на час проведення оборудок перебувала на керівних посадах Державної податкової служби України, зокрема у 2021 році була в.о. голови структури, сприяла безперешкодній діяльності конвертаційного центру. При цьому ексзаступниця начальника головного управління ДПС у Полтавській області, яка очолювала комісію з питань зупинення реєстрації податкових накладних, забезпечувала ухвалення рішень на користь “потрібних” компаній”, – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, упродовж 2020-2023 років конвертаційний центр склав податкові накладні з неправдивими даними щодо постачання товарів та послуг на загальну суму 15 млрд гривень, а фіктивний податок на додану вартість ставовив понад 2,3 млрд гривень.
“Схема” полягала у тому, що учасники злочинної організації створили конвертаційний центр та залучили понад 200 підконтрольних компаній для махінацій з податковими платежами.
Механізм злочину полягав у:- складанні підконтрольними компаніями неправдивих податкових накладних щодо господарських відносин з реальними підприємствами;
- реєстрації накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- використанні накладних реальними підприємствами для зменшення своїх податкових зобов’язань.
Наразі за матеріалами СБУ та НАБУ 11 учасників “схеми” отримали підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
- створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній (ч.1, ч.2 ст.255);
- ухилення від сплати податків, зборів (ч.3 ст.212);
- зловживання владою або службовим становищем (ч.2 ст.364);
- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.4 ст.368);
- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 369).
Дивіться фото: Викрито конвертцентр із обігом у 15 млрд гривень