Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Документ набуває чинності вже усереду. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 3 червня.
У Білому домі пояснили, що цей крок необхідний для захисту національної безпеки. За словами Трампа, попередній рівень мит нібито “не дозволяв” американській промисловості “розвинути та підтримувати темпи використання виробничих потужностей, необхідні для сталого здоров’я промисловості та для прогнозованих потреб національної оборони”.
Збільшення мит має зменшити загрозу, яку створює імпорт металів і пов’язаних з ними виробів.
Водночас Велика Британія тимчасово звільнена від дії нових тарифів. Для британських металів мита залишаються на рівні 25%, щоб дозволити обом країнам укласти нові домовленості до 9 липня.
В указі Трамп заявив, що Велика Британія потребує “іншого ставлення” через Угоду про економічне процвітання між США і Британією (EPD), підписану 8 травня 2025 року.
Однак глава Білого дому попередив, що у разі невиконання Лондоном зобов’язань за угодою, тарифи можуть бути підвищені й для Британії після 9 липня.
Британський уряд уже заявив про намір домовитися про повне скасування мит “якомога швидше”.
Позначка: Налоги
-
Трамп відтермінував нові мита для Британії
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
На думку народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає близько 800-900 мільярдів гривень щорічно. Це означає, що від 30 до 50% економіки країни знаходиться у тіні, а в окремих галузях цей показник може доходити до 60%. Така ситуація утруднює економічний розвиток України. Депутат вважає, що виведення економіки з тіні може стати джерелом додаткового фінансування для української армії. Вказано, що за допомогою заходів з детінізації можна збільшити надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також зазначено, що надходження від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень до майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року.
-
Податки при продажі нерухомості: чому не всі їх мають сплачувати
У новому законі про оподаткування операцій з нерухомістю в Україні передбачено ряд змін. Тепер продавці нерухомості будуть сплачувати податки залежно від того, скільки часу вони володіли об’єктом. Наприклад, за перший продаж нерухомості власникам, які мали її понад три роки, не потрібно сплачувати податок. Однак, за другий та наступні продажі у тому ж році буде нараховуватися податок у розмірі 18%. Також встановлено сталий податок на комерційну нерухомість. У разі відсутності документів, підтверджуючих початкову вартість нерухомості, податок нараховуватиметься на всю суму продажу. Також у законі передбачено винятки для осіб з інвалідністю та ветеранів. Крім того, у 2024 році кількість угод купівлі-продажу нерухомості в Україні зросла порівняно з попереднім роком. Також важливо відзначити, що до 1 липня деяким власникам житла доведеться сплатити податок за “зайві” квадратні метри. У першому кварталі 2025 року українці вже сплатили понад 2,5 млрд гривень податку на нерухомість, що на 17,7% більше, ніж у той же період минулого року.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили, що компанії, що належать Роману Мілешку, підозрюються у ухиленні від сплати податків. За даними розслідування, фірми показують високі фінансові результати при дуже низьких витратах на зарплату своїм працівникам. Журналісти вказують, що середні зарплати в цих компаніях значно нижчі, ніж у інших компаніях авіагалузії, що може свідчити про використання схем ухилення від оподаткування. Вони також зазначають, що за останні три роки компанії можуть бути заборговані державі майже 400 мільйонів гривень через недоплату податків. Крім того, компанії Мілешка також мають інші проблеми, пов’язані з порушенням угод про оборонні контракти та безпеку бойових гелікоптерів.
-
Продав на OLX. Нові “листи щастя” від податкової
Українці отримують “листи щастя” від Державної податкової служби через підозру у незаконній підприємницькій діяльності. Податкова перевіряє онлайн-продажі та вимагає пояснень від осіб, які отримували готівкові платежі без реєстрації ФОП. Громадяни, які продають товари на платформах OLX або Prom.ua, також опиняються під контролем податкової. Ці “листи щастя” відправляються після аналізу даних касових чеків та грошових переказів. Той, хто отримує такий лист, повинен пояснити походження коштів, інакше можуть бути складені адміністративні протоколи та нараховані штрафи. Юристи рекомендують реагувати на листи від податкової, щоб уникнути подальших проблем і судових позовів.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
За останні п’ять місяців до державного бюджету України надійшло майже 7 мільярдів гривень від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні. Ця сума на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році. За перший квартал 2025 року обсяг оподатковуваних електронних послуг зрос на 29,5% порівняно з минулим роком. У цей час такі гіганти як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix та інші сплачують податки в Україні. Навіть сервіси таксі, як Bolt і Uklon, внесли свій внесок у бюджет країни. Зокрема, податок від компанії OnlyFans склав 0,8 мільйона доларів. Раніше відомо було, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 мільярда гривень лише за один квартал.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена у ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Директор компанії включив у звіти про податки витрати на купівлю соняшнику від фіктивних підприємств, які фактично не поставляли товар. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 млн грн податку на додану вартість. Після того, як директору оголосили про підозру, компанія відшкодувала бюджет несплачені податки та сплатила штрафи.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена у ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Директор компанії включив у податкові звіти видачу грошей за соняшник у підприємств з підозрою на фіктивність, яка насправді не здійснювалася. Це дозволило йому завищити витрати та уникнути сплати понад 11 млн грн податку на додану вартість. Директору компанії було пред’явлено підозру. Після досудового розслідування компанія відшкодувала бюджету несплачені податки та сплатила штрафи.
-
“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал
У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:- 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
- 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
“Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва