Президент Володимир Зеленський провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 22 вересня.
“Дуже детальна розмова з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї, передусім про необхідність реального захисту від російських ударів”, – написав він.
За словами Зеленського, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких “може значно вплинути на події та обмежити російську здатність воювати”.
“Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами”, – додав глава держави.
Раніше ЗМІ повідомили, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL (Перелік пріоритетних потреб України).
У свою чергу Зеленський повідомляв, що перші два пакети в рамках програми PURL міститимуть ракети для систем ППО Patriot і РСЗВ Himars.
Позначка: НАТО Україна
-
Зеленський провів переговори з генсеком НАТО
-
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня в Польщі було зафіксовано вторгнення майже двох десятків російських безпілотників, які прилетіли з України та Білорусі. Це стало найсерйознішим порушенням повітряного простору НАТО за всю історію альянсу. Безпілотники навіть з’явилися над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією.
Для захисту від подібних загроз НАТО має складну систему. Перша частина – це виявлення потенційних загроз за допомогою літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління. Також використовуються безпілотники для тривалих місій та радари для контролю повітряного простору.
Друга частина системи полягає у винищувачах, розгорнутих у Східній Європі, які можуть супроводжувати та, в разі потреби, збивати ворожі літаки. А третя частина – наземні системи протиповітряної оборони, такі як радари та ракетні комплекси, які можуть перехоплювати літаки та ракети.
Однак, за даними The Economist, система наземної оборони НАТО має проблеми, оскільки багато засобів було відправлено в Україну. Це призвело до того, що арсенал у Європі дещо виснажився. НАТО планує нарости свої засоби протиповітряної оборони на 400% для відповіді на загрози.
-
Рютте зробив заяву щодо східного флангу НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сучасні російські ракети можуть швидко долетіти до Лондона і Мадрида, наголошуючи на тому, що безпека на заході Європи не є значно вищою, ніж на сході. Він підкреслив, що російські ракети можуть долетіти до міст за дуже короткий час, і жителі Мадрида чи Лондона мають таку ж велику загрозу, як і жителі Таллінна чи Вільнюса. Рютте закликав до того, щоб усвідомити, що всі ми живемо на східному фланзі в цьому контексті. НАТО посилило східний фланг, розпочавши операцію Східний вартовий, у яку залучені сили союзників, включаючи Данію, Францію, Британію, Німеччину та інші країни. Польща заявила, що операція Східний вартовий фактично розпочалася, а НАТО відреагувало на інтеграцію Східного вартового з ППО України.
-
Східний вартовий. Відповідь НАТО на удар по Польщі
НАТО розпочинає операцію “Східний вартовий” у відповідь на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. Участь у операції беруть держави-члени Альянсу, зокрема Данія, Німеччина, Франція, Велика Британія. Операція спрямована на виявлення та перехоплення безпілотних літальних апаратів, а також проводитиметься на землі. Генерал Алексус Гринкевич заявив, що ця операція допомагає підвищити ефективність сил НАТО. Президент України Володимир Зеленський висловив переконання, що НАТО може дати ефективну відповідь на російську атаку без участі у війні. Він також висловив незадоволеність недостатнім контролем експорту до Росії продукції, яка використовується для виробництва зброї.
-
Зеленський і Рютте обговорили гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це він повідомив у Телеграм в п’ятницю, 5 вересня.
“Дуже предметно, дякую. Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у п’ятницю.
Він повідомив про подальшу координацію заради реальної дипломатії.
“Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятись, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну”, – підкреслив президент і подякував усім, хто допомагає. -
Генсек НАТО зробив різку заяву щодо Путіна
Росія і її лідер Володимир Путін не мають права визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Це рішення може ухвалювати виключно Київ, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Politico у четвер, 4 вересня.
“Чому нас має хвилювати, що Росія думає про Україну? Україна – незалежна держава. Вона сама вирішує, як забезпечувати свою безпеку. Фінляндія не питала дозволу Росії на вступ до НАТО. Ми також суверенні країни, і якщо Україна вважатиме за потрібне запросити сили безпеки для підтримки миру, це її право”, – заявив він на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень IISS, коментуючи слова глави Кремля Володимира Путіна про неприпустимість розміщення західного контингенту на українській території.
Рютте зазначив, що США будуть готові підтримати миротворчу місію в Україні, проте відправлення американських військ виключено. За його словами, президент Дональд Трамп розуміє необхідність реальних гарантій для Києва та діє у цьому напрямі.
“Він (Трамп – ред.) не повторює помилок Будапештського меморандуму або Мінських угод”, – запевнив генсек НАТО.
Окремо Рютте застеріг союзників від перебільшення можливостей Москви.
“Економіка Росії не більша за економіку Техасу. Треба припинити приписувати Путіну зайву силу – він лише “губернатор Техасу” і не більше. Давайте не сприйматимемо його надто серйозно”, – заявив він.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія негативно ставиться до можливого розміщення в Україні військових із країн Європи. За його версією, “не існує європейських військових, існують військові конкретних країн і більшість цих країн є членами НАТО”.
Також ЗМІ повідомили, що Захід готує трирівневий план захисту України. І на третьому рівні будуть розташовані сили стримування під керівництвом Європи, а американські ресурси підтримуватимуть їх з тилу. -
РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО
Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.
Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.
Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.
Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.
Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.
Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.
Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.
-
Рада НАТО-Україна проведе позачергове засідання через атаки РФ
У Брюсселі 1 вересня відбудеться позачергове засідання Ради Україна-НАТО за ініціативою України у відповідь на останні масштабні ракетні удари Росії. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга.
На зустрічі очікується обговорення спільних кроків для реагування на відмову Москви від мирних зусиль та ескалацію терору.An extraordinary meeting of the NATO-Ukraine Council will be held today in Brussels at the request of Ukraine and in response to Russia’s recent massive air attacks. We anticipate a focused discussion on joint steps to adequately respond to Russia’s rejection of peace efforts… — Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) September 1, 2025 “Ми очікуємо цілеспрямованого обговорення спільних кроків для адекватної відповіді на відмову Росії від мирних зусиль та ескалацію терору проти українців”, – заявив Сибіга.
Він також висловив подяку НАТО та союзникам України за постійну підтримку та активні мирні ініціативи.
Сибіга акцентував, що Росія має відчути сильніший тиск через продовження війни. Рада НАТО-Україна – формат регулярних консультацій між Україною та Північноатлантичним альянсом, створений для координації співпраці у військовій, політичній та безпековій сферах.
Позачергове засідання скликається у відповідь на критичні події або загострення безпекової ситуації – наприклад, після масованих атак РФ або значної ескалації конфлікту. -
Буферна зона. Гарантії безпеки Україні
Президент Володимир Зеленський охарактеризував три основні блоки гарантій безпеки для України. Перший стосується армії — збереження її нинішньої чисельності та забезпечення зброєю з трьох джерел: українського, європейського та американського. Другий блок пов’язаний з НАТО — домовленості з партнерами на рівні лідерів про їх готовність підтримати Україну у разі нової агресії. Третій блок включає санкції проти Росії та використання заморожених російських активів для відновлення України.
Ідея з буферною зоною
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках майбутньої мирної угоди, повідомило видання Politico з посиланням на слова п’яти європейських дипломатів.
За словами п’яти співрозмовників видання, ця пропозиція є однією з кількох, які військові та цивільні чиновники обговорюють як можливий сценарій післявоєнного врегулювання.
Чиновники не мають єдиної думки щодо глибини зони, і незрозуміло, чи прийме Київ такий план, адже він, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки. США, здається, не беруть участі в обговореннях щодо цієї буферної зони.
Європейські дипломати уникають порівнянь зі строго охоронюваним кордоном між Північною та Південною Кореєю, які технічно досі перебувають у стані війни. Вони радше порівнюють це з поділом Німеччини під час холодної війни.
Кількість військових, необхідних для патрулювання кордону, також залишається під питанням. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Однак країни поки не взяли на себе жодних зобов’язань, а президент США Дональд Трамп відмовився від можливості участі американських військових.
Будь-які миротворчі сили, за словами двох дипломатів, виконували б подвійну роль: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Союзники утримуються від публічних обіцянок щодо військ, очікуючи ключових деталей, зазначив один із європейських чиновників. Серед питань, які потрібно з’ясувати – правила застосування сили для військових НАТО на передовій, як реагувати на можливу ескалацію з боку Росії, і чи буде потрібно залучати треті країни для патрулювання зони, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу.
“Всі намагаються якнайшвидше домовитися про гарантії безпеки, щоб Трамп не передумав щодо тиску на Путіна з метою досягнення врегулювання шляхом переговорів”, – сказав один із європейських чиновників.
Пропозиція про буферну зону не обговорювалася під час відеоконференції керівників оборонних відомств НАТО в понеділок, зазначив один із європейських дипломатів.
Французькі та британські війська, ймовірно, складуть ядро іноземної військової присутності, повідомили два європейські дипломати, додавши, що ці країни переконують інших союзників допомогти в забезпеченні військових ресурсів.
Реакція Зеленського на буферну зону
Президент України розповів, що неодноразово чув ідею про буферну зону від європейців та американців.
За його словами, таку ідею можуть пропонувати лише ті, “хто не розуміє, в якому технологічному стані зараз іде війна”.
“Сьогодні важке озброєння і так у нас знаходиться в 10 плюс кілометрах одне від одного, бо все уражається дронами. Ця буферна зона, я її називаю мертва зона, хтось називає “сірa” зона, вона вже існує”, – зазначив український президент.
ЄС обіцяє інструкторів
Держави ЄС планують направити військових інструкторів в Україну в рамках тренувальної місії EUMAM, яка стане внеском Євросоюзу в гарантії безпеки України після встановлення перемир’я. Про це заявила висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас на пресконференції в Копенгагені після неформального засідання міністрів оборони ЄС.
“Сьогодні міністри обговорили європейську роль у питаннях гарантій безпеки, роль Європейського Союзу, і очевидно, що Європа повністю виконає свою частину. Я вітаю те, що сьогодні існує широка підтримка розширення мандату нашої військової місії ЄС EUMAM для проведення навчань та надання консультацій всередині України після встановлення перемир’я”, — зазначила Каллас. -
У НАТО розповіли про два рівні безпеки для України
Безпекові гарантії для України будуть складатися з двох рівнів. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві п’ятницю, 22 серпня.
“Україна, Сполучені Штати та Європа працюють разом, спільно. І ми говоримо про безпекові гарантії. Ми думаємо, що буде два рівні. На першому рівні буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди або припинення вогню, або поєднання того й іншого. Тож, перший рівень буде для того, щоби Збройні сили України були максимально посиленими, щоб вони могли витримати будь-які труднощі”, – розповів він.
За словами Рютте, другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
“Як ми всі знаємо, Будапештський меморандум і Мінські переговори не привели до справжніх гарантій. І, вірно, нові наші гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і Сполучені Штати, щоб гарантії були такого рівня, щоби Владімір Владімірович, сидячи в Москві, ніколи навіть не подумав нападати на Україну знову”, – зазначив генсек НАТО.