Уночі 10 вересня російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі під час атаки на Україну. Польща, Румунія та Угорщина відповіли, піднімаючи свої бойові літаки. Над Польщею були збиті два безпілотники, третій прямує до Жешува. Росія також вилетіла з Ту-95МС для можливого ракетного удару. У Києві також були вибухи під час повітряної тривоги, але протиповітряна оборона успішно відпрацювала по цілях.
Позначка: НАТО
-
Дрони РФ у Польщі: літаки НАТО в небі, реакція ЗС
Уночі на 10 вересня, під час атаки Росії на Україну, російські безпілотники вторглися в повітряний простір Польщі, пролетівши через територію України. Польща відразу відреагувала, піднявши свої бойові літаки та закривши повітряний простір над аеропортом у Жешуві. Також Румунія та Угорщина підняли свої літаки для захисту. Польща повідомила, що їхні сили ППО в найвищій готовності. Супутниковий сервіс зафіксував рух безпілотників, а також збиття двох з них над Польщею. У цей час Росія вислала стратегічні бомбардувальники до України, що може свідчити про підготовку до нового удару. У Києві також були почуті вибухи під час повітряної тривоги, але сили протиповітряної оборони успішно відпрацювали на цілях.
-
В Латвії зник безвісти канадський військовий
Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО. -
Зеленський і Рютте обговорили гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це він повідомив у Телеграм в п’ятницю, 5 вересня.
“Дуже предметно, дякую. Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у п’ятницю.
Він повідомив про подальшу координацію заради реальної дипломатії.
“Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятись, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну”, – підкреслив президент і подякував усім, хто допомагає. -
Генсек НАТО зробив різку заяву щодо Путіна
Росія і її лідер Володимир Путін не мають права визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Це рішення може ухвалювати виключно Київ, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Politico у четвер, 4 вересня.
“Чому нас має хвилювати, що Росія думає про Україну? Україна – незалежна держава. Вона сама вирішує, як забезпечувати свою безпеку. Фінляндія не питала дозволу Росії на вступ до НАТО. Ми також суверенні країни, і якщо Україна вважатиме за потрібне запросити сили безпеки для підтримки миру, це її право”, – заявив він на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень IISS, коментуючи слова глави Кремля Володимира Путіна про неприпустимість розміщення західного контингенту на українській території.
Рютте зазначив, що США будуть готові підтримати миротворчу місію в Україні, проте відправлення американських військ виключено. За його словами, президент Дональд Трамп розуміє необхідність реальних гарантій для Києва та діє у цьому напрямі.
“Він (Трамп – ред.) не повторює помилок Будапештського меморандуму або Мінських угод”, – запевнив генсек НАТО.
Окремо Рютте застеріг союзників від перебільшення можливостей Москви.
“Економіка Росії не більша за економіку Техасу. Треба припинити приписувати Путіну зайву силу – він лише “губернатор Техасу” і не більше. Давайте не сприйматимемо його надто серйозно”, – заявив він.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія негативно ставиться до можливого розміщення в Україні військових із країн Європи. За його версією, “не існує європейських військових, існують військові конкретних країн і більшість цих країн є членами НАТО”.
Також ЗМІ повідомили, що Захід готує трирівневий план захисту України. І на третьому рівні будуть розташовані сили стримування під керівництвом Європи, а американські ресурси підтримуватимуть їх з тилу. -
Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі
Кількість військових НАТО на базі Михаїл Коґелнічану в Румунії планують збільшити. Цей військовий об’єкт стане хабом для поставок озброєнь в Україну, повідомляє румунський телеканал Digi24.
Військова база в румунському місті Констанца може перетворитися на головний стратегічний об’єкт НАТО в Європі. Зокрема, раніше повідомлялося, що база прийме 10 тисяч солдатів. Проте джерела телеканалу зазначають, що додатково тут можуть тимчасово розміститися ще 10 тисяч військових.
База стане одним із ключових хабів для підтримки України: тут зберігатимуться ракети, боєприпаси та бронетехніка для ЗСУ.
Об’єкт стане важливим елементом логістики НАТО для допомоги українській армії.
Проєкт Михаїл Коґелнічану вважається одним із найдорожчих для армії Румунії. Зокрема, на його модернізацію планується витратити 2,5 млрд євро.
Влада Румунії має надію одержати близько 400 млн євро з фондів Єврокомісії.
За планом, ця база до 2040 року стане найбільшою в Європі, перевершивши навіть німецьку базу Рамштайн.
Раніше ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України -
Рютте прояснить роль США у гарантіях безпеки для України
Під час спільної пресконференції з президентом Естонії Аларом Карісом, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. Про це повідомляє N-TV.
За словами Рютте, обговорення з Коаліцією охочих допоможе активізувати переговори зі США щодо їхнього внеску у гарантії безпеки.
“Це означає, що ми зможемо ще інтенсивніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, що вони готові забезпечити у межах безпекових гарантій”, – пояснив він.
Зустріч Коаліції охочих відбудеться 4 вересня у Парижі за запрошенням президента Франції Емманюеля Макрона. До неї входять передусім європейські союзники.
Безпекові гарантії мають стримати Росію від повторного вторгнення в Україну після завершення війни. Очікується, що ключовим елементом стане продовження підтримки Збройних сил України, а також формування міжнародної контингентної сили. -
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Шмигаль зустрівся з представником НАТО
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що під час зустрічі зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером обговорили шляхи забезпечення пріоритетних потреб Сил оборони України.
Шмигаль подякував країнам та керівництву Альянсу за допомогу Україні, зокрема запуск механізму PURL разом зі США.
Він наголосив, що ініціатива вже довела свою ефективність, зокрема союзники профінансували закупівлю американської зброї для України на 2 млрд доларів.
Під час зустрічі йшлося про довгострокову підтримку України в межах PURL, залучення нових учасників та збільшення внесків, які є критично важливими для отримання Силами оборони американського озброєння.
Окремо сторони зупинилися на інших шляхах забезпечення пріоритетних потреб оборони України. Шмигаль підкреслив, що до кінця року Україна потребує близько 6 млрд доларів на ключові типи безпілотного озброєння: FPV-дрони, дрони-перехоплювачі, далекобійні безпілотники та ракети.
Очільник Міноборони наголосив на важливості підтримки українських виробників у межах програм Build in Ukraine та Build with Ukraine та акцентував увагу на міцній промисловій кооперації з країнами НАТО й значних перспективах її розвитку.
Крім того, під час зустрічі обговорили формування дієвих гарантій безпеки за участі Коаліції охочих та кроки, необхідні для забезпечення тривалого миру та недопущення повторної агресії Росії. -
НАТО розробляє захист від російського глушення GPS
НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
“Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.