Росія наразі не планує масштабного наступу ані на Сумщині, ані на Дніпропетровщині. Про це заявив один із представників керівництва НАТО під час спілкування з журналістами в Брюсселі, відповідаючи на запитання Європейської правди.
За його словами, в Альянсі уважно відстежують дії РФ, зокрема накопичення військ біля кордону з Сумською областю, а також бойові дії, що з Курської області перемістилися на прикордонні населені пункти Сумщини.
“Ми бачимо розширення лінії фронту на півночі та північному сході від Сум. Але немає свідчень того, що Росія зараз готує серйозний наступ на сумському напрямку”, – заявив посадовець.
Він припустив, що така активність може мати вигляд як підготовка атаки на місто Суми, однак реальних доказів цього немає.
“Це могло би бути підготовкою атаки і на саме місто Суми, але ми не бачимо доказів цього. Зараз йдеться про створення ‘буферної зони’, і наскільки мені відомо, Росія давно планувала це зробити”, – зазначив представник НАТО.
Він додав, що нещодавнє знищення мостів на території РФ ускладнює логістику окупантів на цьому напрямку.
Також, за його словами, не варто очікувати масштабного наступу й на Дніпропетровщину, попри активізацію атак росіян на Донеччині.
“Ми бачимо збільшення інтенсивності, але немає ознак того, що вони готують значну наступальну операцію”, – резюмував він.
Як ми вже писали, у Сумській області розширили зону обов’язкової евакуації населення. Загалом під обов’язкову евакуацію підпадають 213 населених пунктів.
Також у ДПСУ наголосили, що російська армія накопичила достатню кількість сил в межах Курської області, аби здійснити спробу атаки на територію Сумської області.
Позначка: НАТО
-
Розвідка НАТО оцінила спроможність РФ вдертися на Дніпропетровщину
-
Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО
Українська делегація буде присутня на саміті НАТО в Гаазі. Про це сказав генеральний секретар Альянсу Марк Рютте напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу у Брюсселі, повідомиа Європейська правда у середу, 4 червня.
“Ми запросимо Україну на саміт, і ближчим часом представимо програму”, – заявив він.
Рютте додав, що йдеться не лише про участь України, а й про її присутність у порядку денному.
“Звичайно, Україна буде обговорюватися на саміті”, – запевнив генсек НАТО.
Видання зазначає, що ця заява стала першим офіційним підтвердженням з боку НАТО щодо запрошення президента України на зустріч лідерів. Досі про це повідомляли лише неофіційно.
“На зустріч лідерів Альянсу держави-партнери запрошують лише на рівні лідерів, тобто йдеться про запрошення Зеленського. Утім, генсек відмовився коментувати формат участі України, наголосивши, що це буде розкрито в офіційній програмі”, – пишуть журналісти.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити Зеленського до участі в саміті НАТО 24-25 червня в Гаазі.
За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
У свою чергу Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО. -
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
НАТО зарахує допомогу Україні до 5% оборонних витрат – ЗМІ
Країни НАТО планують зараховувати витрати на нову військову допомогу Україні до оборонних, згідно з планами щодо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП. Про це у вівторок, 3 червня, повідомляє Euractiv з посиланням на джерела.
Йдеться про закупівлі озброєння спеціально для України та інвестиції в її оборонну промисловість. Ці витрати будуть входити до категорії “ширших оборонних витрат”, що становлять 1,5% із загальних 5% ВВП.
Решта 3,5% передбачені на традиційні потреби оборони організації – техніку та зарплати військовим. Серед обговорюваних у НАТО пунктів, які можуть потрапити в категорію ширших витрат, також – кібербезпека, інфраструктура й заходи з підвищення стійкості.
Як вказує видання, уже передане Україні обладнання було враховано в основні витрати при його закупівлі. Але майбутні закупівлі для заміни переданого озброєння теж включатимуться до цільового показника 3,5%.
Співрозмовники Euractiv підкреслили, що військова допомога Україні має прямий позитивний вплив на безпеку НАТО.
Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила участь президента США Дональда Трампа у саміті НАТО в Гаазі.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. -
Білий дім підтвердив участь Трампа у саміті НАТО
Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила участь президента США Дональда Трампа у саміті НАТО в Гаазі. Про це у вівторок, 3 червня, вона заявила під час брифінгу.
Левітт уточнила, що саміт відбудеться 24-25 червня, і Трамп планує на ньому бути.
“Можу підтвердити, що він поїде на саміт НАТО”, – сказала вона.
Також речниця наголосила, що президент США прагне дипломатично вирішити конфлікт в Україні і не хоче, щоб війна затягувалась.
“Президент не хоче, щоб ця війна тривала. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, щоб люди перестали гинути, і щоб питання вирішувалось за переговорним столом”, – додала Левітт.
Відзначимо, на саміті обговорюватимуть питання збільшення витрат на оборону до 5% від ВВП, зокрема 3,5% на традиційні військові витрати та 1,5% на суміжні сфери, такі як кібербезпека та інфраструктура. Крім того, саміт стане важливою платформою для обговорення ситуації в Україні та подальшої підтримки з боку НАТО.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії
Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії. -
Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час zoom-спілкування з журналістами у понеділок, 2 червня.
“У нас була зустріч з генсеком НАТО. Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо”, – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, міністр закордонних справ Андрій Сибіга говоритиме зі своїми колегами стосовно інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити президента Зеленського до участі в саміті НАТО.За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
Перед цим у Нідерландах, заявляли, що хочуть бачити в якості гостя Зеленського, але проти цього виступають США. У Вашингтоні це спростували.
Однак, тривалий час залишалася невизначеність щодо запрошення Зеленського на саміт. -
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
У Балтійському морі стартували навчання НАТО
У Балтійському морі розпочалися навчання НАТО Baltops 2025. В цих вправах беруть участь близько 50 різних типів кораблів. США відправили штабний корабель USS Mount Whitney, а Німеччина долучила фрегат FGS Bay та кораблі P2000. Польща також взяла участь з ракетним фрегатом і корветом. Учасники навчань протягом двох тижнів діятимуть на південній частині Балтійського моря, проводячи артилерійські стрілянини та борючись з безпілотниками. У вправах також братиме участь військова авіація.
-
Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО
Україна та країни НАТО домовились про спільне використання цифрової системи для координації бойових літаків. Заступниця міністра оборони з цифровізації, Катерина Черногоренко, повідомила про підписання угоди на використання програмного забезпечення НАТО – CSI. Ця система дозволяє керувати літаками та системами оборони, такими як F-16, Mirage 2000 та Patriot, за допомогою протоколу передачі даних Link-16. CSI використовується більшістю країн НАТО, що забезпечить взаємодію з союзниками. Це крок у напрямку спільних операцій та покращення військової співпраці між Україною та НАТО.