Реальний Київ

Позначка: НАТО

  • Австралія направить розвідувальний літак на підтримку України

    Австралія направить розвідувальний літак на підтримку України

    Австралія розширить співпрацю з Північноатлантичним альянсом, зокрема направляючи до Польщі літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-7A Wedgetail і близько 100 військовослужбовців для підтримки України. Про це інформує news.com.au.
    “Ми щойно завершили дуже успішний саміт у Гаазі. Ми змогли оголосити, що в серпні відправимо до Польщі літак E-7 Wedgetail на тримісячну ротацію, який допоможе підтримати Україну в її боротьбі з Росією”, – зазначив міністр оборони Австралії Річард Марлз під час саміту НАТО.
    Він додав, що літак супроводжуватимуть близько 100 австралійських військовослужбовців.
    Розгортання є частиною ширшої угоди між Австралією та країнами НАТО щодо поглиблення співпраці в оборонно-промисловому секторі.
    На платформі Х Марлз наголосив, що Австралія залишається непохитною у своїй підтримці України.

    Australia remains steadfast in its support for Ukraine. Pleased to reaffirm our commitment with @rustem_umerov on the sidelines of the @NATO Summit today. pic.twitter.com/x7KshmYtKJ — Richard Marles (@RichardMarlesMP) June 25, 2025 Міністр також зауважив, що події в Європі мають прямий вплив на індо-тихоокеанський регіон, де Австралія реалізує свою стратегічну політику.
    “Те, що відбувається тут, у Європі, впливає на стратегічний ландшафт Індо-Тихоокеанського регіону. Саме тому ця зустріч є настільки важливою”.
    Австралія вже надала Україні понад 1,5 млрд доларів військової й гуманітарної допомоги та перебуває у списку “недружніх країн” Росії.
    Зауважимо, 25 червня лідери НАТО підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм.
    НАТО бере на себе координацію військової допомоги Києву – ЗМІ

  • На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ

    На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ

    Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
    Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
    Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
    Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
    На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
    Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
    Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
    В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
    У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
    Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
    На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
    Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
    Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу

  • Рютте заперечив, що називав Трампа “татом”

    Рютте заперечив, що називав Трампа “татом”

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу. Таким чином він в інтервʼю Reuters прокоментував ситуацію, що сталася у середу, 25 червня, на пресконференції на саміті НАТО.
    Рютте пояснив журналістам, що європейські держави часто питають Рютте “чи не залишать нас США?” – і для генсека це звучить як “чи не залишить нас татко?”
    Генсек Альянсу також використав подібне порівняння під час обговорення війни Ізраїлю та Ірану – пожартував, що “таткові іноді доводиться лаятися”, пояснюючи емоційний публічний коментар Трампа щодо порушення перемир’я на Близькому Сході.
    Цей коментар Рютте з’явився після того, як журналістка заптсала Трампа про те, як він ставиться до звертання “татко” від посадовця. Трамп виглядав задоволеним і припустив, що це був прояв любові до нього, оскільки “слова пролунали дуже лагідно”.

  • Країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону

    Країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону

    Лідери країн-членів Північноатлантичного альянсу (НАТО) підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм. Про це йдеться у декларації саміту, ухваленій главами держав та урядів країн-членів Альянсу в Гаазі у середу, 25 червня.
    Зазначається, що лідери НАТО підтвердили непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного є нападом на всіх.

    “Ми залишаємося єдиними та непохитними у нашій рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс та захищати нашу свободу та демократію. Об’єднані перед обличчям серйозних загроз та викликів безпеці, довгострокової загрози, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки, та постійної загрози тероризму, союзники зобов’язуються щорічно інвестувати 5% нашого ВВП на основні оборонні потреби, а також на витрати, пов’язані з обороною та безпекою, до 2035 року, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних та колективних зобов’язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору”, – йдеться в документі. Союзники впевнені, що інвестиції “забезпечать нам сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, бойову готовність та стійкість, необхідні для стримування та оборони відповідно до наших трьох основних завдань: стримування та оборона, запобігання кризам та їх врегулювання, а також спільна безпека”.
    При цьому тепер країни витрачатимуть 3,5% ВВП на основні потреби оборони і 1,5% на ширші заходи, такі як кібербезпека, захист трубопроводів, мереж підготовка доріг і мостів для руху важкої військової техніки.
    “Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов’язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій, і з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників”, – вказано у декларації.
    Також повідомляється, що наступний саміт НАТО пройде у 2026 році в Туреччині, а потім – в Албанії.

  • Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО

    Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО

    Важливі відсотки Головне, що мають вирішити на саміті, – питання підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого закликає президент США Дональд Трамп. “Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як “саміт 5%”. Тобто все – від участі американського президента до підсумкової декларації – “підв’язано” під виконання вимоги адміністрації Трампа зобов’язати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі”, – зазначила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі РБК-Україна. Генсек НАТО Марк Рютте пропонує розділити цільовий показник 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій на логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо.
    Проте не всі країни одразу погодилися на це: Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання до 2035 року, а Іспанія прямо виступила проти. Але напередодні саміту стало відомо, що усі 32-і країни Альянсу дійшли згоди щодо підвищення оборонних витрат. Саме цього й вимагає Трамп. “Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися”, – прокоментував ситуацію політолог Володимир Фесенко. За його словами, у Трампа вже давно немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому нині НАТО бореться за виживання, намагаючись зробити все, щоб США залишилися в його складі. Перевірка на міцність Північноатлантичний Альянс нині як ніколи має бути потужним. Адже військові експерти попереджають, що президент РФ Путін може влаштувати перевірку на міцність.
    Нідерландський адмірал Роб Бауер, який був головою військового комітету НАТО в інтерв’ю WELT сказав, що відповідь Альянсу на атаку Росії однієї з країн Балтії залежатиме від типу нападу. Якщо він буде невеликим, то ніякої негайної відповіді може й не бути.
    Він також зазначив, що зараз Європа не зможе відбити ракетні атаки РФ на своїй території, оскільки не має низки ресурсів, запаси яких необхідно збільшити і можливості яких потрібно поліпшити.
    Проте, на думку адмірала, якщо Росія дійсно вторгнеться в Естонію, застосовуватиметься стаття 5 альянсу. Якщо це відносно невеликий напад і територіальна цілісність Естонії загалом не перебуває під загрозою, буде час для консультацій. Необхідно буде зважити, чи потрібно починати війну.
    А очільник німецької розвідувальної служби (BND) Бруно Каль в інтерв’ю Deutsche Welle сказав ще в березні, що вважає ймовірним випробування Росією єдності країн Заходу та дієвості ст. 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на всіх.
    На думку керівника розвідслужби ФРН, час та ймовірність такої “перевірки” прямо пов’язані з тим, як розвиватимуться події на російсько-українській війні: якщо бойові дії закінчиться раніше 2029-2030 року, то Росія зможе швидше стати загрозою для Європи.
    Він вважає, що надмірно швидке завершення війни в Україні дозволило б росіянам використати свою енергію там, де вони цього хочуть, – проти Європи. Адже справжня мета Путіна – не лише Україна, але й новий світовий порядок, послаблення захисту НАТО і розширення сфери впливу Росії на Захід. І бажано без американців у Європі.
    Каль зазначив, що досі цього хотіли лише росіяни. І звернув увагу на загрози, які несе зближення США і Росії. “Я особливо стурбований загальною ситуацією у світі. Війна, яку Росія веде проти України, є центральною темою. Але немає майже жодного конфлікту, оцінка якого не змінюється новою адміністрацією у Вашингтоні”, – підсумував керівник німецької розвідслужби. Відповідь на загрози Президент України Володимир Зеленськийтеж вважає, що російський диктатор Путін може атакувати одну з країн-членів НАТО вже у найближчі п’ять років, щоб випробувати міцність Альянсу. “Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більші можливості”, – зазначив Зеленський в інтерв’ю Sky News. Нині, за словами президента, Україна стримує Росію, але попереду можуть бути нові загрози.
    Окрім того, Зеленський жорстко прокоментував оборонні плани НАТО, згідно з якими витрати мають зрости до 5% ВВП до 2035 року. Він вважає ці плани дуже повільними, і закликав Захід не зволікати, наголошуючи, що Росія вже планує нові військові кампанії. Але для здійснення їх Путіну потрібна пауза, йому необхідні скасування санкцій і навчена армія. І 10 років для цього – це дуже довгий термін. До того часу у нього буде готова нова армія.
    Тим часом федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу у Бундестазі зауважив, що уряд Німеччини інвестує в оборону не тому, що цього вимагає адміністрація Сполучених Штатів Америки. Берлін робить це з власного досвіду та переконання, адже Росія активно та агресивно загрожує безпеці й свободі в усьому євроатлантичному просторі.
    Канцлер сказав, що слід побоюватися, що Росія може продовжити війну й за межами України. То ж потрібно бути настільки сильними разом, щоб ніхто не наважився атакувати, пише Welt.
    Тим часом п’ять країн Європи будують нову “залізну завісу” з мільйонів мін. В умовах зростаючої загрози з боку Росії вони зміцнюють оборону, вдаючись до тактики, яку раніше прагнули заборонити, повідомляє The Telegraph.
    Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє протипіхотні міни. Таким чином ці країни отримають право виробляти, накопичувати та розгортати міни вже з кінця 2025 року. Разом вони охороняють 2150 миль (3460 км) зовнішнього кордону НАТО з Росією і Білоруссю.
    Повернення до виробництва та застосування протипіхотних мін свідчить про занепад глобальної кампанії з їхньої заборони, підтриманої свого часу принцесою Діаною, колишнім прем’єром Британії Тоні Блером і низкою впливових політиків. Адже нині те, що раніше вважалося неприйнятним, стало необхідним.
    Галина Гірак

  • Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW

    Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW

    Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
    Раніше цей процес займав до 30 днів.
    Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
    ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
    Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
    Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
    Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
    Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
    Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам

  • Орбан зробив заяву про Зеленського на саміті НАТО

    Орбан зробив заяву про Зеленського на саміті НАТО

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що деякі країни-члени НАТО не хочуть бачити президента України Володимира Зеленського на саміті Альянсу. Він стверджує, що Угорщина, разом з Америкою, Туреччиною та Словаччиною, відмовляється сидіти за одним столом з Зеленським. Орбан вважає відсутність Зеленського на саміті важливим сигналом і стверджує, що не хоче бути частиною будь-якого співтовариства з Україною в НАТО або ЄС. Він також часто критикує Україну та українців, називаючи їх загрозою для угорців і вважаючи вступ України до ЄС найбільшою загрозою.

  • ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО

    ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО

    За даними економічних моделей Bloomberg Economics, у випадку повномасштабної війни Росії проти Європи, світовий ВВП може зменшитися на суму до 1,5 трлн доларів. Російські військові амбіції зростають, що створює загрозу прямої війни між Росією та НАТО. В разі війни, економічні втрати можуть бути значними через руйнування зони бойових дій, зростання цін на енергоносії та обвал фінансових ринків. Сценарій можливої провокації включає інсценування конфліктів та атаки на країни Балтії. НАТО готується до можливих загроз і планує посилити свою обороноздатність на східному фланзі. Країни Балтії вважаються найуразливішими у разі ескалації конфлікту.

  • Трамп засумнівався в трактуванні 5 статті НАТО

    Трамп засумнівався в трактуванні 5 статті НАТО

    Президент США Дональд Трамп висловив сумнів щодо тлумачення статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективний захист країн-членів НАТО у разі нападу. Трамп зазначив, що дотримання цієї статті залежить від її визначення. Він також підкреслив свою готовність допомагати союзникам, але заявив, що надасть точне визначення статті 5 лише після прибуття на саміт НАТО, не бажаючи обговорювати це питання на борту літака. Стаття 5 є основою НАТО і передбачає взаємну оборону у разі нападу на Альянс.

  • Зеленський пояснив, на що розраховує Україна у декларації саміту НАТО

    Зеленський пояснив, на що розраховує Україна у декларації саміту НАТО

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Гаазі. Зеленський висловив подяку за запрошення на саміт НАТО і підкреслив, що Україна є пріоритетом для Альянсу. Рютте підтвердив, що шлях України до НАТО є незворотнім, відзначивши важливість рішень, ухвалених на минулорічному саміті у Вашингтоні. Зеленський наголосив на необхідності підтримки України у боротьбі проти агресії Росії та зазначив, що обговорювались питання посилення обороноздатності та розвитку українського оборонного виробництва. Лідери також узгодили кроки в межах саміту та обговорили спільні очікування від його результатів.