Президент України Володимир Зеленський заявив, що порушення російськими винищувачами повітряного простору країни-членки НАТО, якою є Естонія, є частиною системної кампанії Росії проти Європи та НАТО. Він вважає, що це не випадковість, а спрямована дія. Зеленський закликав до сильних дій, у тому числі до введення санкцій проти Росії та підтримки української армії. Президент висловив вдячність країнам, які допомагають в цій ситуації, і закликав до єдності у зусиллях протистояти російській агресії.
Позначка: НАТО
-
У НАТО заявили про “перехоплення” МіГ-31 в Естонії
НАТО швидко втрутився після того, як російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Речниця Альянсу заявила, що це ще один приклад небезвідповідальної поведінки Росії. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас осудила цей інцидент як небезпечну провокацію та висловила повну підтримку Естонії. Європейські літаки F-35 були підняті для перехоплення російських винищувачів МіГ-31.
-
Гарантії безпеки: що обіцяють Україні
Україна прагне отримати нові гарантії безпеки, які були б юридично зобов’язальними, але відрізнялися від Будапештського меморандуму. Ці гарантії мають бути комплексними і охоплювати військовий, економічний та політичний аспекти. Україна вимагає, щоб гарантії безпеки включали чіткі зобов’язання щодо захисту країни, у тому числі від нової агресії. Деякі з цих гарантій повинні бути безстроковими, зокрема, надання навчання та зброї.
-
Перша американська зброя за програмою PURL прибула до України – ЗМІ
Україні було доставлено перше військове обладнання в рамках угоди між США та НАТО у межах програми PURL. Це є лише один із чотирьох пакетів допомоги, які фінансуються в рамках цієї програми. Адміністрація Дональда Трампа схвалила два перші пакети військової допомоги для України на суму 500 млн доларів кожен. Це новий механізм відправки американської зброї для ЗСУ під назвою PURL, де Вашингтон надсилає військову допомогу зі своїх запасів, оплачену союзниками по НАТО. Президент України Володимир Зеленський заявив, що перші два пакети містять ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars.
-
Українське небо – під захист НАТО: чи буде реалізована така ініціатива
Європейські країни розглядають можливість встановлення безпольотної зони над Україною, щоб запобігти втратам серед своїх пілотів. Однак рішення про це ускладнюється політичними та психологічними аспектами. Європейські лідери не хочуть ризикувати життями своїх пілотів, які можуть бути збиті над Україною. Технічно така зона можлива, але її впровадження потребує підтримки всіх країн-членів НАТО. Також обговорюється ідея збивати російські дрони та ракети, яка може бути реалізована окремими країнами з відповідними ресурсами. Однак існує ризик недостатньої підтримки цієї ініціативи всіма країнами НАТО. Також висловлюється побоювання щодо ефективності системи захисту НАТО від російських повітряних атак, особливо після дронових атак на Польщу. НАТО має систему повітряного щита, яка складається з розвідки, винищувальної авіації та наземних систем ППО, проте ця система має свої недоліки. Виникає питання, чи готова Європа взяти на себе відповідальність за захист від можливих атак і чи готова вона прийняти жертви серед своїх пілотів у разі конфлікту.
-
США відновлюють постачання зброї Україні – ЗМІ
Адміністрація президента Дональда Трампа схвалила два пакети військової допомоги на суму по 500 мільйонів доларів кожен для України. Ця допомога передбачає постачання американського озброєння, яке буде фінансуватися країнами-членами НАТО. Ініціатива має назву Priority Ukraine Requirements List (PURL) і спрямована на забезпечення України ресурсами, а також на зменшення фінансового навантаження на США. Це рішення відповідає політиці Білого дому щодо більшої відповідальності союзників у галузі оборони. Пакети допомоги включають постачання оборонної та наступальної зброї, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot. Угода між США та Україною на суму близько 100 мільярдів доларів передбачає можливість для Києва купувати американську зброю. Планується, що системи Patriot будуть передані Україні протягом восьми місяців.
-
Зеленський пояснив мету атаки Росії на Польщу
Президент України Володимир Зеленський вважає, що вторгнення російських дронів у Польщу було спробою глави Росії Володимира Путина перевірити реакцію НАТО. Він вважає, що це була спроба показати, на що здатний Альянс як у дипломатичному, так і в політичному плані. Зеленський вважає, що це також був сигнал для України, який має попередити про можливі наслідки надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. У відповідь на цю ситуацію НАТО розпочало операцію “Східний вартовий”, в рамках якої відправило авіацію до Польщі, а також розгорне союзні сили з країн, таких як Данія, Франція, Британія та Німеччина. Крім того, Британія направить винищувачі Typhoon у Польщу.
-
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня в Польщі було зафіксовано вторгнення майже двох десятків російських безпілотників, які прилетіли з України та Білорусі. Це стало найсерйознішим порушенням повітряного простору НАТО за всю історію альянсу. Безпілотники навіть з’явилися над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією.
Для захисту від подібних загроз НАТО має складну систему. Перша частина – це виявлення потенційних загроз за допомогою літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління. Також використовуються безпілотники для тривалих місій та радари для контролю повітряного простору.
Друга частина системи полягає у винищувачах, розгорнутих у Східній Європі, які можуть супроводжувати та, в разі потреби, збивати ворожі літаки. А третя частина – наземні системи протиповітряної оборони, такі як радари та ракетні комплекси, які можуть перехоплювати літаки та ракети.
Однак, за даними The Economist, система наземної оборони НАТО має проблеми, оскільки багато засобів було відправлено в Україну. Це призвело до того, що арсенал у Європі дещо виснажився. НАТО планує нарости свої засоби протиповітряної оборони на 400% для відповіді на загрози.
-
Трамп атакує ЄС. Санкції проти Індії, Китаю та РФ
Президент США Дональд Трамп висловив невдоволення тим, що європейські країни продовжують купувати нафту від Росії, незважаючи на санкції, які були введені проти Росії. Трамп закликав Європу посилювати санкції проти Росії та підтримати його ініціативу ввести великі мита для Китаю. Він висловив готовність ввести додаткові санкції, якщо Європа також зробить це. Європейські країни, у свою чергу, не поспішають відповідати на вимоги Трампа щодо підвищення тарифів на товари з Китаю та Індії. Європейські дипломати наголошують, що їхня мета полягає в належному тиску на Росію, а не відслабленні власної економіки. Водночас США наголошують, що не будуть вводити додаткові тарифи для Китаю без підтримки Європи.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Під час масованої атаки Росії на Україну, 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі, що спричинило тимчасове закриття чотирьох аеропортів у Польщі. Польський прем’єр-міністр назвав цю ситуацію “безпрецедентним актом агресії”. За попередніми даними, чотири з цих безпілотників було збито. Міжнародна реакція на інцидент була різною: Польща запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН, НАТО активувало статтю 4 для консультацій між державами-членами, але реакція самого НАТО була доволі обережною. Експерти вважають, що атака Росії на Польщу була спланованою провокацією з метою роз’єднання НАТО та посилення антиєвропейських настроїв. Також розпочався спільний стратегічний навчальний процес Росії та Білорусі під назвою “Захід-2025”, що викликало тривогу в Європі щодо можливої загрози для країн НАТО. Аналітики вважають, що страх та неготовність країн Альянсу можуть посилити агресивні настрої Росії та призвести до подальшої нестабільності в Центральній Європі.