Поліцейські вийшли на слід злочинної групи, яка налагодила реалізацію вогнепальної та переробленої під таку зброї і боєприпасів на території країни. Незаконну діяльність задокументовано, речові докази вилучено, фігуранти затримані у процесуальному порядку.
Деталі – за посиланням: https://bit.ly/4szdJ27
8 січня минають роковини з дня загибелі Артура Єрмолова — поліцейського бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції, який віддав життя, виконуючи бойове завдання на Донеччині.
Артур Єрмолов народився у смт Комишуваха Оріхівського району Запорізької області. У 2023 році він став до лав патрульної поліції Запорізької області, а вже згодом добровільно долучився до захисту України у складі бойової бригади «Хижак». Побратими дали йому позивний Батя — за надійність, витримку та вміння підтримати кожного у найскладніші моменти.
8 січня 2025 року Артур загинув, боронячи Україну від російської агресії. Його мужність, самовідданість і вірність Присязі були відзначені на найвищому державному рівні.
Указами Президента України Артура Єрмолова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «За оборону України». Також наказом Головнокомандувача Збройних Сил України йому присвоєно Почесний нагрудний знак «Золотий хрест» — за мужність і успішне виконання бойових завдань.
Колеги та побратими згадують Артура як щиру, життєрадісну людину з великим серцем. Його професіоналізм поєднувався з людяністю, а жарти й невичерпна енергія допомагали тримати бойовий дух навіть у найважчі дні. Поруч із ним завжди було відчуття впевненості та надійного плеча.
Понад усе Артур цінував свою сім’ю — кохану дружину та маленького сина. Кожну вільну хвилину він намагався присвятити рідним, для яких був опорою, любов’ю і всім світом.
Особливим болем відлунюють слова його дружини:
«Артурчику, дякую тобі за 13 років щастя, кохання і спільних мрій. Ти був не просто чоловіком і батьком, а центром нашого всесвіту. Твоя любов, турбота і підтримка були для нас найціннішим скарбом. Кожна мить, прожита з тобою, була незабутньою. Твоє раптове небуття — найбільша втрата в нашому житті…»
Вічна пам’ять і слава Герою!
Евакуації під дронами, нічні виклики, складні рішення – усе це частина служби старшої інспекторки ювенальної превенції Юлії Никоненко. Її робота – з дітьми, чия безпека часто залежить від кількох хвилин уваги та правильних слів.
Свій останній бій прийняв у Кліщіївці, прикриваючи побратимів — пам’яті гранатометника з Вінниччини, бійця ОШБ НПУ «Лють» Бориса Дідура на псевдо Бос
26-річний Борис працював ювенальним поліцейським у рідному Тростянці, своє життя присвятив дітям та обороні України. Після деокупації Харківщини у складі зведеного загону вирушив у звільнені села — опікувався дітьми, які пережили війну. Одним із перших у лютому 2023 року став бійцем штурмового полку «Цунамі». Пліч-о-пліч із побратимами тримав оборону поблизу Бахмута. Загинув під час виконання бойового завдання зі штурму ворожих позицій у Кліщіївці на Донецькому напрямку. У нього залишилися дружина Юлія, семирічний син Кирило та батьки.
Вони причетні до скоєння майже 2 000 кримінальних правопорушень, більшість із яких – тяжкі та особливо тяжкі. Крім того, за ініціативою Департаменту 780 іноземцям та особам без громадянства було заборонено в’їзд в Україну.
За цей період зареєстровано понад 451 тисячу кримінальних правопорушень. У провадженнях, що перебували в роботі, понад 63 тисячі осіб отримали повідомлення про підозру, з них більше 36 тисяч – за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Понад 55 тисяч кримінальних проваджень скеровано до суду.
Працівники Департаменту карного розшуку та Головного слідчого управління НПУ припинили злочинну діяльність групи, яка спеціалізувалася на незаконних оборудках зі зброєю та боєприпасами. Організатора «чорних зброярів» затримано та повідомлено про підозру.
Лейтенант поліції Ігор Місюня загинув 26 грудня 2023 року на залізничному вокзалі Херсона під час артилерійського обстрілу. У той момент він координував евакуацію цивільних та допомагав людям виїхати з небезпечної території.
Правоохоронець до останнього залишався поруч із тими, хто потребував допомоги. Йому назавжди 29 років.
Ігор Місюня народився 27 березня 1994 року в селі Лаврівка на Долинщині. Службу в органах поліції Ігор Місюня розпочав у 2017 році. Працював молодшим інспектором відділу режиму та охорони ізолятору тимчасового тримання №3 ГУНП в Кіровоградській області.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор без роздумів долучився до зведеного загону поліції Кіровоградщини. Кілька разів вирушав у зону бойових дій. Чергування під обстрілами, служба в постійній небезпеці – усе це стало частиною його життя. Остання ротація стала для поліцейського фатальною.
26 грудня 2023 року на залізничному вокзалі Херсона Ігор Місюня допомагав евакуйовувати мирне населення. Під час чергового артилерійського обстрілу він отримав смертельне поранення.
У правоохоронця залишилися дружина, двоє дітей, батьки та брат. Його маленький син з гордістю говорить про батька, який завжди знаходив час для родини, навчав бути сміливим і мріяв, щоб усі українці жили в безпечній країні.
Рідні згадують Ігоря як відповідальну та надійну людину. Мама говорить, що він був дитиною, на яку завжди можна було покластися. Таким він залишався і в дорослому житті.
Для дружини та дітей він був люблячим чоловіком та батьком. А колеги розповідають, що поліцейським вмів працювати в команді й завжди підставляв дружнє плече.
Ігоря Місюню поховали у рідному селі Лаврівка на Долинщині.
За проявлену мужність і самопожертву правоохоронцю посмертно присвоєно звання старшого лейтенанта поліції та нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».
Ігор Місюня назавжди залишиться в пам’яті як щира людина з великим серцем, поліцейським, який до останнього подиху залишався вірним присязі.
П’ятеро бійців стрілецького батальйону тернопільської поліції 76 днів тримали позиції у Торецьку, а згодом – за містом. Серед них – боєць поліції особливого призначення (стрілецький) Ігор Бугера. Повернулися не всі, але завдання виконали.
Участь у заході взяли діти, батьки яких загинули, зникли безвісти або перебувають у полоні, а також діти внутрішньо переміщених осіб і сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах. Святкування об’єднало дітей та поліцейських у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Хмельницькому, Полтаві, Кропивницькому, Черкасах, Тернополі, Чернівцях та Вінниці.