Команда дослідників з Університету Гронінгена (Нідерланди) за допомогою штучного інтелекту змогла визначити вік сувоїв Мертвого моря з рекордною точністю. Як повідомляє Interesting Engineering, новий підхід об’єднує радіовуглецеве датування, аналіз стародавнього почерку та машинне навчання.
У центрі дослідження – система під назвою Enoch, перший штучний інтелект, здатний вираховувати ймовірну дату створення давніх єврейських та арамейських рукописів, спираючись виключно на стиль написання тексту. Автори проекту заявили: “Ми відкрили нові двері у світ давнини, наче машину часу, яка дозволяє вивчити руки, що писали Біблію”.
За допомогою Enoch дослідникам вдалося встановити, що два фрагменти біблійних сувоїв, ймовірно, походять саме з епохи, яку традиційно пов’язують з їхніми авторами – вперше в історії досліджень цих рукописів.
Сувої Мертвого моря зазвичай датують періодом від III століття до н.е. до II століття н.е. Проте для багатьох рукописів точне датування залишається складним. Щоб вирішити цю проблему, дослідники зібрали нові радіовуглецеві дані з 24 сувоїв, що дозволило навчити нейромережу BiNet – основу Enoch. Вона аналізує відскановані зображення рукописів, вивчаючи вигини штрихів і форму літер.
Результати моделі підтверджено радіовуглецевими даними: похибка становила лише 30 років – менше, ніж у традиційного методу для текстів періоду 300-50 років до н.е.
Загалом система Enoch проаналізувала 135 сувоїв. У більшості випадків вона підтвердила наявні наукові оцінки, але іноді -поставила їх під сумнів. Наприклад, модель виявила, що письмовий стиль епохи Хасмонеїв з’явився раніше, ніж вважалося (до 150-50 рр. до н.е.), а так званий геродіанський шрифт також виник раніше й співіснував з хасмонейським ще в кінці II століття до н.е.
Дослідження було опубліковано в журналі PLOS One.
Позначка: Наука
-
Штучний інтелект допоміг точно датувати сувої Мертвого моря
-
Австралійський стартап випустив перший у світі біокомп’ютер
Австралійський стартап Cortical Labs представив першу у світі комерційно доступну біологічну обчислювальну платформу. Як повідомляє IEEE Spectrum, установка під назвою CL1 поєднує живі людські нейрони з кремнієвим чипом, дозволяючи клітинам в режимі реального часу навчатися, адаптуватися та обробляти інформацію через електричні імпульси з мілісекундною затримкою.
Пристрій призначений для досліджень у галузі нейронауки, біотехнологій і моделювання захворювань. Він містить 800 тисяч живих нейронів, вирощених із клітин шкіри або крові дорослих донорів. Клітини зберігають життєздатність до шести місяців завдяки вбудованій системі життєзабезпечення, яка постачає поживні речовини, регулює температуру, очищує рідини та фільтрує відходи. Фото: Cortical Labs Вирощені в лабораторії нейрони живуть на масиві електродів За словами головного наукового директора компанії Бретта Кагана, CL1 дозволяє вводити сигнали у вигляді електричних імпульсів і відстежувати реакції клітин у відповідь, що дає змогу створити замкнене середовище для експериментів – від тестування ліків до дослідження навчання мозку.
CL1 є наступником відомого прототипу DishBrain, який навчили грати в пінг-понг у 2021 році. У тестах його нейрони перевершили деякі алгоритми штучного інтелекту за швидкістю навчання та ефективністю.
У довгостроковій перспективі компанія хоче створити біоінженерний інтелект, який потенційно зможе перевершити природний людський мозок у певних завданнях, залишаючись при цьому енергоефективним, саморегулівним і стійким.
Зараз команда Cortical Labs налічує 22 особи. Стартап вже залучив понад 11 мільйонів доларів інвестицій від фондів з Австралії, Гонконгу та США.
Хоча компанія не обмежує сфери використання пристрою, покупці повинні мати відповідні лабораторні умови та етичне схвалення для роботи з людськими клітинами. “Це не те, що можна запускати у себе в гаражі”, – наголосив Каган.
115 перших одиниць CL1 надійдуть у продаж цього літа за ціною $35 000 за одиницю. Окрім продажу пристроїв, Cortical Labs пропонує віддалений доступ до своєї платформи за $300 на тиждень за одиницю. -
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді. -
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Вчені виявили ген муркотіння котів
Дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету виявили можливий генетичний зв’язок між муркотінням домашніх котів і варіаціями андрогенового рецепторного гена. Як повідомляє ScienceX, результати дослідження свідчать, що коти з коротким варіантом цього гена демонструють вираженішу схильність до муркотіння та вокальної комунікації з людьми.
У дослідженні взяли участь 280 кастрованих або стерилізованих безпородних котів, що проживають у домівках своїх власників. Науковці провели оцінку поведінки тварин, зібрали зразки ДНК і проаналізували андрогеновий рецепторний ген, порівнюючи його також із відповідними генами в інших представників родини котових.
Згідно з результатами, коти з коротким типом гена частіше муркотіли та виявляли більшу вокальність у спілкуванні з людьми, особливо самець. Натомість самки з таким самим варіантом гена частіше демонстрували агресію до незнайомців.
Цікаво, що генетичні відмінності також можуть бути пов’язані з умовами виховання: дослідники припускають, що коти з довгим варіантом гена – здебільшого породисті – менше потребують голосової комунікації, на відміну від безпородних і врятованих колишніх вуличних тварин.
У порівнянні з 11 іншими видами родини котових, таких як леопардовий кіт і кіт-рибалка, вчені виявили, що саме домашні коти мають унікальні довгі варіанти андрогенового рецепторного гена. Це може свідчити про еволюційні зміни, пов’язані з одомашненням і селекцією.
На думку дослідників, ці висновки можуть бути використані для прогнозування поведінкових рис тварин на основі генетичних даних, що відкриває нові можливості для догляду за тваринами та підвищення їхнього добробуту. У майбутньому команда планує розширити дослідження і на інших представників родини котових.
“Ми прагнемо поглибити розуміння котів і зробити стосунки між ними та людьми ще гармонійнішими”, – підсумувала авторка дослідження Юме Окамото. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Група європейських вчених з Інституту Макса Планка протестувала комбінацію двох препаратів, рапаміцину і траметинібу, на мишах і виявила, що ця комбінація збільшує тривалість життя тварин на близько 30%. Крім того, миші, які отримували ці препарати, мали менше хронічних запалень і пізніше хворіли на рак. Рапаміцин вже показав свою ефективність у подовженні життя, а траметиніб допомагав плодовим мушкам, але його вплив на ссавців був неясним. Після тестування обох препаратів окремо і разом виявилося, що разом вони забезпечили найбільше приросту у тривалості життя мишей. Дослідження показало, що ця комбінація препаратів також покращувала роботу організму та знижувала вікове запалення у різних тканинах. Вчені вважають, що ці відкриття можуть покращити якість життя людей у старшому віці. Також вони зауважили, що побічних ефектів від комбінованої терапії не виявлено було, окрім вже відомих для кожного препарату окремо. Оскільки обидва препарати вже зареєстровані для використання у людей, клінічні випробування можуть початися незабаром.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
У результаті збройного конфлікту між Росією та Україною відбулася значна втрата вчених у російських наукових установах. За дослідженням Андрія Ловакова, з 2022 по 2024 рік Росія щорічно втрачала близько 0,8% активних дослідників, що значно вище, ніж до конфлікту. Цей процес має серйозні наслідки для наукової сфери та інноваційного потенціалу країни, а також загрожує позиціям Росії в світі. Більшість вчених, які виїжджали з Росії, переїжджали до Німеччини, США та Швейцарії. Втрати найбільш відчутні у фізиці, астрономії, інформатиці та математиці. Експерти вважають, що ця ситуація матиме серйозні наслідки як для Росії, так і для всього світу.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав два укази, спрямовані на реформування науки та ядерних технологій. Перший документ стосується “відродження ядерної енергетики” в країні, що передбачає тестування нових конструкцій реакторів та спрощення процесу отримання ліцензій. Другий указ запроваджує “золотий стандарт науки”, що встановлює принципи прозорості, відкритості та відсутності конфлікту інтересів у науковій практиці. Білий дім закликає всі федеральні наукові агентства дотримуватися нових стандартів, а також наголошує на важливості високих стандартів наукової доброчесності. Національний науковий фонд США також повідомив про скорочення фінансування наукових проєктів.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Китаю розробили контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві за допомогою наночастинок, які перетворюють інфрачервоне світло в хвилі, видимі для людського ока. Ці лінзи не потребують джерела живлення і можуть бути корисними для безпеки і шифрування інформації. Дослідники працюють над підвищенням чутливості наночастинок, щоб люди могли бачити навіть нижчі рівні інфрачервоного світла і навіть відновити здатність бачити кольори для людей з вадами зору. У майбутньому вони планують створити лінзи з більшою роздільною здатністю та чутливістю.