Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку.
Позначка: Навчання
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
-
БЗВП для студентів: створно полігон із умовами “4-зіркового хостела”
В одній з областей України вже є полігони на яких студенти зможуть пройти базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Про це повідомив очільник Міністерства освіти та науки України Оксен Лісовий в ефірі Радіо Хартія у вівторок, 8 липня.
“Є області, у яких створені уже полігони для студентів. Давайте так, одна область, де створені полігони для студентів. Вона є достатньо безпечною й готова приймати молодь з усієї України. Вони відкриті вже зараз, вони вже працюють”, – сказав він.
Міністр додав, що полігони мають умови “4-зіркового хостела”, щоб не налякати молодь та поступово заглиблювати її у “бомж-стайл”.
Нагадаємо, торік Кабінет міністрів затвердив порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських.
Обов’язкова БЗВП для студентів має розпочатись вже у вересні поточного року. Водночас жінки, які придатні за станом здоров’я, зможуть долучитися до практичних занять виключно добровільно. Не створюватимуть термінаторів: що передбачає базова військова підготовка
-
Росіяни на ТОТ навчають молодь виявляти “нелояльне населення”
На окупованих територіях України російські інструктори проводять спеціальні курси для молоді, які спрямовані на виявлення “нелояльних мешканців” та складання доносів. Ці курси організовані з метою посилення контролю та репресій над населенням, а також знищення української ідентичності. Російські інструктори навчають молодь розпізнавати “нелояльних” громадян та підштовхують до подання доносів. Також вони створюють закритий реєстр “активістів” для контролю над активною діяльністю в регіоні.
-
Базова військова підготовка: чи всі студенти зобов’язані її пройти
З 1 вересня 2025 року в українських вишах вводиться базова загальновійськова підготовка для чоловіків віком від 18 до 25 років, які визнані придатними до військової служби. Замість строкової служби, чоловіки повинні будуть пройти цю підготовку. Жінкам це залишається добровільним. Підготовка буде включати теоретичну і практичну частину, що буде проводитися у вищих навчальних закладах та військових частинах. Проходження базової підготовки буде обов’язковим для студентів-чоловіків, які вважаються придатними до військової служби. Після успішного проходження підготовки студенти складатимуть військову присягу. Фінансування програми і кількість студентів, які зможуть пройти підготовку, є предметом обговорення.
-
На навчаннях Сі Бриз українські кораблі відпрацюють протимінні дії – ВМС
На міжнародних військових навчаннях Сі Бриз 2025 українські кораблі вправляються у протимінних діях. Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що вони проводять пошук та усування вибухонебезпечних об’єктів. Українські кораблі використовують спеціальне обладнання та підрозділи для розмінування акваторії. Україна має досвід ведення бойових дій на морі, якого не мають інші країни, але також важливо вивчити нові системи зброї, які надходять від партнерів. У навчаннях задіяно чотири протимінні кораблі, зокрема два класу Alkmaar і два класу Sandown, а серед членів екіпажу є випускниці українських навчальних закладів Військово-морських сил.
-
КНДР налагоджує виробництво Шахедів за допомогою Росії
Росія сприяла запуску виробництва ударних безпілотників типу Шахед у Північній Кореї та займається підготовкою місцевих операторів для їх використання. Цю інформацію у вівторок, 1 липня, оприлюднив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.
За його даними, у Північній Кореї налагоджено виготовлення дронів Шахед/Герань, а дані про це було підтверджено Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.
Посадовець повідомив, що російські інструктори навчають північнокорейських операторів у Пхеньяні та поблизу аеродрому Калма в місті Вонсан. Навчання охоплює роботу як із ударними дронами FPV, так і з іншими бойовими безпілотниками.
Крім того, Кирило Буданов повідомляв про появу у Пхеньяні російських систем Панцир-С1 та передачу технологій виробництва безпілотників КНДР.
“Шахед з Ірану перейшов в рф, а тепер з рф… вже якби під назвою не “шахед” перейшов у КНДР. Вони працюють швидко, повірте мені, на жаль. Вони транспортні технології роблять. Вони не “шахеди” передають, вони передають технологію, обладнання і так далі, налагоджують там виробництво” – сказав Буданов.
Це, за словами керівника ГУР, створює додаткові виклики для безпеки на Корейському півострові, адже КНДР активно зміцнює свій військовий потенціал завдяки співпраці з Росією та здобуттю практичного бойового досвіду.
Раніше повідомляося, що Північна Корея може направити в Росію додаткові війська для участі у війні проти України до кінця літа. Тисячі робітників КНДР вироблятимуть “шахеди” в Росії – ЗМІ
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України осудило рішення російських окупантів про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях. Вони назвали це ще одним прикладом геноцидної політики та русифікації, яку проводить Росія. МЗС зазначило, що українська мова вижила всі спроби її придушення, а окупанти зазнають поразки, а українська мова залишиться невід’ємною частиною України. Також було повідомлено, що Міністерство освіти РФ виключило українську мову з федеральної освітньої програми, заявивши, що її будуть викладати лише на окупованих територіях.
-
Чорногорські інструктори будуть навчати українських військових
Парламент Чорногорії ухвалив рішення про направлення військовослужбовців чорногорської армії до місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україніі. Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa в четвер, 12 червня.
Проєкт рішення було винесено на розгляд парламенту дев’ять місяців тому, але до ухвалення дійшло тільки зараз. За рішення проголосували 49 з 81 депутата.
Міністр оборони Драган Крапович, коментуючи рішення, наголосив що “немає жодного питання” про розгортання чорногорських солдатів у цій місії на території України.
“Я хочу, щоб це було кришталево ясно. Я б ніколи не підтримав щось подібне. Вся діяльність цієї місії здійснюється на території ЄС, у Польщі та Німеччині”, – заявив він.
Місія Європейського Союзу – одна з двох так званих “українських місій” після російського вторгнення в лютому 2022 року, в яких має брати участь Чорногорія. Друга місія організована НАТО. 7 лютого Рада з питань оборони та безпеки прийняла проєкт рішення про приєднання армії Чорногорії до діяльності НАТО з надання безпекової допомоги та підготовки для України.
-
Військові Казахстану навчатимуться у Британії
Міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва на 2025-2026 роки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства Казахстану.
Одним із ключових напрямків співпраці стане навчання військовослужбовців Казахстану у британських вищих військових навчальних закладах. Крім того, план охоплює підготовку у сфері миротворчих операцій і вивчення англійської.
У квітні 2024 року міністри закордонних справ Казахстану та Великої Британії підписали угоду про стратегічне партнерство та співробітництво. Тоді глава британського МЗС оголосив про виділення 50 млн фунтів стерлінгів на реалізацію різних проєктів у країнах Центральної Азії протягом трьох років. За його словами, ця ініціатива спрямована на підтримку економічної стабільності, розвиток торгівлі та зміцнення регіональної взаємодії.
Наприкінці травня стало відомо про початок будівництва нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Казахстані. Підприємство виготовлятиме, зокрема, снаряди калібру 155 мм відповідно до стандартів НАТО. Створення такого виробництва має знизити залежність країни від імпорту озброєнь, особливо з огляду на зростання нестабільності в регіоні та перебої у глобальних ланцюгах постачання.
Тоді ж президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна не планує вступати до БРІКС і обмежиться статусом партнера. За його словами, таке рішення продиктоване прагматичними міркуваннями, позаяк сама організація “не має ані статуту, ані секретаріату, ані програм”.
Крім того, наприкінці квітня влада не дозволила проводити в містах країни традиційні 9 травня марші, схожі до російського “Безсмертного полку”.
Казахстан збільшує витрати на оборону – ЗМІ -
Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН
Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
“Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів.