Високий Суд Англії та Уельсу прийняв рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який знаходиться в процесі ліквідації з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою визнання та виконання у Англії судового рішення, яке зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Український суд ухвалив рішення про відповідальність Жеваго за несплату боргу перед Нацбанком. Костянтин Жеваго також підозрюється у причетності до схеми розтрати та легалізації коштів банку “Фінанси та Кредит”, а також у наданні хабаря ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву.
Позначка: НБУ
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України скоротилися і склали $43,03 млрд, що менше на 4,5% або понад $2 млрд порівняно з попереднім місяцем. Причиною цього були валютні операції Національного банку України та виплати країни в іноземній валюті. Надходження від міжнародних партнерів та розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики не вкрили повністю ці витрати. НБУ також здійснив чистий продаж валюти на суму $3,46 млрд. Уряд отримав $2,12 млрд на валютні рахунки в Національному банку, зокрема, від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та через рахунки Світового банку. Також було спрямовано $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. У липні також було сплачено $2,6 млн МВФ. За цей період вартість фінансових інструментів зросла на $101,5 млн.
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вводить нові правила валютної лібералізації з 6 серпня. Зазначені зміни передбачають дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік, розширення можливостей угод на продаж валюти в майбутньому, підтримку ювелірної галузі та додаткові можливості для компаній, які підтримують ЗСУ. НБУ відкриває можливість підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік, що раніше було дозволено лише для прибутків з 2024 року. Це сприятиме залученню іноземних інвесторів та підвищить довіру до української економіки. Також відбуваються зміни у сфері форвардних угод та переказів валюти за кордон. НБУ також спрощує процедуру репатріації коштів в іноземній валюті, якщо вони помилково зараховані на рахунки резидентів. Зокрема, впроваджуються нові правила для ювелірної галузі та розширюються можливості підприємств у погашенні кредитів. НБУ також посилює стимули для репатріації дивідендів та конвертації зовнішнього боргу в інвестиції.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на середу становить 41,6845 гривень, що є мінімальним рівнем з кінця червня. Курс євро також впав і складе 48,0914 гривень. Сьогодні на міжбанку долар подешевшав на 12 копійок, коштуючи 41,64-41,67 грн/долар. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн. Офіційний курс гривні до долара у липні також зміцнився. На готівковому ринку курс гривні також підвищився на 13 копійок.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України повідомив, що курс долара до гривні підвищився до 41,7901 гривень за 1 долар, тоді як офіційний курс євро становить 48,3470 гривень за 1 євро. Це означає, що євро стало дорожче, а долар залишається стабільним. Стабільність курсу долара в Україні забезпечується Національним банком, який активно використовує свої резерви для підтримки гривні. Зростання курсу євро відображає його зміцнення на міжнародному ринку щодо долара. Експерти не очікують різкого зростання або падіння курсу жодної з цих валют. Прогнозується, що курс долара коливатиметься в межах 41,6-42,2 грн, а євро – в межах 48-49,5 грн в найближчий час. Експерти рекомендують бути обережними з валютними операціями і зберігати спокій, оскільки ринок залишатиметься стабільним.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За даними Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому ремонту в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. Наразі тривають ремонтні роботи для відновлення генеруючих потужностей, що дозволяє зменшити прогнозований дефіцит електроенергії з 3% до 1% у 2025 році. У 2026 році дефіцит також очікується на рівні 1%, а в 2027 році його не передбачається взагалі. Нацбанк вважає, що це не суттєво вплине на економічне зростання, а також зменшить витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак існують ризики, зокрема, можливість атак на енергетичну інфраструктуру та зростання витрат на резервне живлення, що може вплинути на інфляцію. Незважаючи на це, розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність системи та підтримати економічне зростання. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії, торгуючи нею з сусідніми країнами Європи. В Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, передбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо. Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він.