Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.
Позначка: Німеччина
-
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
-
Мерц звернувся з проханням до Зеленського через українців
Приплив молодих українців спостерігається в Німеччині після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє Barron’s.
“Я попросив президента України (Володимира Зеленського – ред.) забезпечити, щоб молоді чоловіки з України не прибували в Німеччину в постійно зростаючій кількості, а служили у своїй країні. Вони потрібні там”, – зазначив Мерц за підсумками переговорів із Зеленським. -
Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму
У 2025 році Німеччина зафіксувала найвищий за три роки спалах пташиного грипу, і полегшення наразі не прогнозується. Про це повідомляє Інститут захворювань тварин імені Фрідріха Леффлера, пише Reuters.
В Європі водночас спостерігається різке відновлення поширення цього вірусу.
Високопатогенний пташиний грип становить загрозу для урядів і птахівничої галузі через можливі руйнування господарств, обмеження торгівлі та ризик нової пандемії.
Станом на 11 листопада вірус виявили на 122 фермах і у 1 125 диких птахів. Це більш ніж удвічі більше, ніж 46 випадків за весь 2024 рік, і порівнюється з 208 спалахами у 2022 році.
Пташиний грип є сезонним захворюванням, котре переносять мігруючі дикі птахи. Спалахи зазвичай з’являються на початку осені, різко зростають до кінця року та досягають піку навесні.
Через вірус у Німеччині вже знищили понад 1 мільйон птахів. Хоча й інші країни Європи зазнають збільшення кількості спалахів у цьому сезоні, Німеччина залишається найбільш постраждалою.
“Кількість випадків серед диких птахів також значно зросла, зараз спостерігається надзвичайно часте виявлення вірусу у журавлів, осіння міграція яких сприяла подальшому поширенню вірусу”, – зазначили у FLI.
Інститут додав, що “полегшення ситуації не передбачається”, а поточний рівень ризику є “високим”.Водночас німецькі аналітики повідомляють, що ціни на яйця та м’ясо птиці суттєво не змінилися, враховуючи загальну чисельність птахівництва у країні – близько 200 мільйонів голів.
Попри відсутність загальнонаціонального локдауну, кілька місцевих органів влади наказали обмежити переміщення птиці. У певних регіонах захист журавлів послабили, дозволивши їх відстріл у зонах високого ризику, щоб стримати поширення захворювання. Нагадаємо, Європою швидко поширюється пташиний грип. В 10 країнах ЄС та Великій Британії виявили 56 спалахів недуги. Це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років.
Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів. -
Німеччина запроваджує призов “за потребою”
ХДС/ХСС та СДПН дійшли компромісу щодо майбутньої військової служби у Німеччині. Відтепер передбачено можливість “призову на службу за потребою”. Про це повідомляє Tagesschau.
Після тривалих переговорів коаліція домовилася зберегти добровільну службу, одночасно проводити національні медичні огляди та встановлювати цілі щодо збільшення чисельності Бундесверу.
Якщо кількість добровольців буде недостатньою, Бундестаг зможе ухвалити рішення про призов “на основі попиту”.
“Обов’язковий шлях зростання кількості солдатів має бути закріплений у законі. Якщо добровільна служба в кінцевому підсумку виявиться недостатньою, буде необхідна і обов’язкова служба”, – зазначив лідер фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан.
За словами лідера фракції СДПН Матіаса Мірша, “переговори були нелегкими”, втім, їх довели до успішного завершення.
“Добровільна служба залишається пріоритетом для задоволення кадрових потреб Бундесверу”, – додав він.
Своєю чергою, міністр оборони Борис Пісторіус високо оцінив компроміс, зауваживши, що у нього не було “жодних зауважень”.
З наступного року всі 18-річні отримають анкету для оцінки мотивації та придатності. Чоловіки зобов’язані будуть відповісти на неї, а згодом запровадять обов’язкову військову службу.
“Коли закон набуде чинності, обов’язкова військова служба також почнеться для чоловіків, народжених 1 січня 2008 року або пізніше, і буде поступово поширюватися на всю вікову групу в міру нарощування потенціалу призову”, – мовиться у документі коаліції.
Добровільна служба залишиться привабливою завдяки зарплаті близько 2,6 тис. євро брутто на місяць та додатковому навчанню, наприклад, курси водіння або ІТ. Тривалість служби від 12 місяців надаватиме статус тимчасового солдата (SAZ 1).
Законопроєкт планується ухвалити на початку грудня і ввести в дію в 2026 році. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
-
Стала відома реакція Німеччини на корупційний скандал в Україні
Уряд Німеччини висловився щодо корупційного скандалу в Україні, зазначивши, що уважно слідкуватиме за перебігом подій, але водночас продовжує довіряти Києву навіть на тлі резонансної ситуації в енергетичному секторі. Про це заявив речник німецького уряду Штефан Корнеліус у коментарі DW.
Як повідомив урядовець, Берлін зберігає тісний контакт із президентом України Володимиром Зеленським і підтримує його, навіть у таких непростих обставинах.
“За нашою оцінкою, ми перебуваємо в найтіснішому довірливому контакті з президентом України Володимиром Зеленським і продовжуємо бути поруч, зокрема в таких ситуаціях”, – сказав Корнеліус.
При цьому речник наголосив, що Берлін уважно слідкуватиме за тим, як розвиватиметься справа.
“Тепер ми спостерігатимемо за розвитком у даному конкретному випадку. І, за необхідності, можливо, нам доведеться вжити заходів і у цій справі”, – заявив він, додаючи, що рішення залежатимуть від перебігу розслідування.
Корнеліус також висловив упевненість у спроможності українського уряду та антикорупційних структур ефективно вирішити цю проблему, завершивши розслідування так, як належить.
Окремо було зазначено, що питання корупції не планується до обговорення в межах німецько-українських міжурядових консультацій, які мають відбутися наприкінці року. Відповідний пункт не включено до програми заходу.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів. -
В Німеччині обмежать виплати частині українських біженців
Українців, які прибули в Німеччину після 1 квітня 2025 року, в майбутньому вважатимуть прохачами притулку, тому вони матимуть допомогу в меншому розмірі. Про це повідомляє німецьке видання BILD.
Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт і міністр соціальних справ Бербель Бас досягли угоди з цього питання: це скасовує особливий статус для біженців з охопленої війною країни через майже чотири роки.
Українці, які прибули до 1 квітня, продовжать одержувати 563 євро на місяць, оплату оренди та комунальних послуг. Проте “новоприбулі” отримають менші виплати – близько 196 євро на місяць плюс проживання, як й інші шукачі притулку. Влада пояснює крок “необхідністю вирівняти систему виплат”.
Спочатку планувалося ретроактивно виключити українців з програми базового доходу. Але муніципалітети і федеральні землі виступили проти.
Партії ХДС/ХСС і СДПН домовилися про зміну коаліційної угоди. Причина цього в тому, що порівняно невелика кількість українців мають роботу в Німеччині.
В уряді мають надію, що таке рішення “мотивує більше українців до працевлаштування”.
Як відомо, уряд Німеччини планує значно збільшити військову та фінансову допомогу Україні наступного року, виділивши для цього 3 мільярди євро.
ФРН надасть Україні додаткову фіндопомогу до зими -
У Німеччині лідерка проросійської партії залишає посаду
Голова німецької лівої партії Союз Сари Вагенкнехт (BSW) вирішила покинути свою посаду. Вона заявила, що хоче зосередитися на політичному змісті та стратегії, поклавши відповідальність на ширшу команду. Партія, яку вона заснувала, змінить назву на Bündnis Soziale Gerechtigkeit und Wirtschaftliche Vernunft (BSGWV) або Bürger schaffen Wandel – Vernunft und Gerechtigkeit, щоб відобразити нові цілі та ідеї. Партія також планує оновлення керівництва.
-
В Німеччині та Іспанії відкриються українські Центри єдності
Україна спільно з ЄС та українськими громадськими організаціями готується до створення Мережі єдності. Перші Центри єдності відкриються цього року в Іспанії та Німеччині. Зазначається, що українська, європейська та громадські організації спільно будуть працювати над цією ініціативою. Мета полягає в тому, щоб об’єднати вже існуючі ініціативи та зробити їх більш відомими й доступними для українців та громадськості.
-
ФРН має “готуватись до війни” – Пісторіус
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликає підготувати країну до можливої війни через загрозу з боку Росії. Ця ініціатива викликала суперечки, але міністр залишається популярним. Німеччина має зміцнити оборону через агресивну політику Росії та заклики США до більшої самостійності Європи у сфері безпеки. Армія Німеччини залишається недоукомплектованою та технічно відсталою. Міністр запропонував модель добровільної служби для вирішення проблеми комплектування, але цю ініціативу заблокував Християнсько-демократичний союз.
-
Німеччина виділить €3 млрд на вертольоти та ракети IRIS-T
Німеччина збільшує свій військовий потенціал, затвердивши закупівлю оборонної техніки на понад €3 млрд. Серед ключових придбань є бойові вертольоти. Уряд канцлера Фрідріха Мерца запустив програму модернізації армії після початку повномасштабної війни Росії проти України. Німеччина планує придбати 20 бойових вертольотів, 100 тисяч приладів нічного бачення та зенітних керованих ракет. Це відбувається на тлі російської агресії, яка триває. Німеччина хоче створити одну з найпотужніших армій в Європі. У цьому році на оборону заплановано витратити 86,37 млрд євро.