Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду про відмову у видаванні українця Володимира Журавльова Німеччині, якого підозрюють у підриві газопроводу Північний потік. Навроцький заявив, що вважає незаконним судове розслідування в Німеччині та висловив сумнів у справедливості такого процесу. Він наголосив, що не можна карати українця за дії, які були спрямовані на захист України від агресії Росії. Навроцький також зазначив, що можливо в Німеччині переважили економічні і бізнес-інтереси над здоровим глуздом у цій справі.
Позначка: Німеччина
-
Підрив Північного потоку: підозрюваний заговорив
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Журавльова до Німеччини, де його підозрюють у саботажі газопроводу Північний потік-2. Варшава офіційно звільнила Журавльова з-під варти, а прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що це справедливе рішення. Польський суд вважає, що німецькі слідчі не надали достатньо доказів у справі, а також врахував контекст російсько-української війни. Журавльов запевняє, що не має відношення до саботажу та вважає усіх українців героями за боротьбу з Росією. Українець розповів, що працює в Польщі в будівельній галузі та займається дайвінгом. Він також пояснив, що виїхав з України за три дні до вторгнення, оскільки був упевнений, що розпочнеться нова війна. Адвокат Журавльова підкреслив, що німецька сторона не надала доказів вини свого клієнта.
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. -
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
У Німеччині почали розслідування щодо сотень громадян Угорщини, які представили себе як біженці з України. Виявилося, що деякі з них використовували угорську мову і навіть потребували угорського перекладача, неспілкуючись українською. Це дозволяло їм отримувати фінансову допомогу в Німеччині, видаючи себе за українців. За останній час було зареєстровано багато підозрілих випадків, але не всі виявилися незаконними. Деякі особи мали як українські, так і угорські документи, що ускладнювало їхню ситуацію. Угорці, як громадяни ЄС, не мають права на тимчасовий захист і допомогу в Німеччині. Ця ситуація пов’язана з програмою Угорщини з видачі паспортів етнічним угорцям та ромам в Україні, що створює проблеми для їхнього статусу в Німеччині.
-
Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що візит президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа підкреслив важливість допомоги Європи Україні. Мерц вважає, що Україні потрібна фінансова, політична та військова підтримка, щоб стати сильною військово. Він попереджає, що капітуляція України може спровокувати Росію на напад на іншу європейську країну. Зустріч Зеленського і Трампа тривала довше, ніж очікувалося, але Трамп відмовив Україні у наданні далекобійних ракет Tomahawk через свої дипломатичні пріоритети після розмови з Путіним.
-
Європейські лідери прокоментували переговори у США
Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з Зеленським європейські лідери підтвердили свою готовність надалі підтримувати Україну. Президент Фінляндії та інші європейські політики заявили про надання військової та фінансової допомоги, гарантій безпеки та підтримки мирного процесу. Наступного тижня на Європейській раді планується обговорення конкретних кроків для посилення підтримки України та тиску на Росію з метою досягнення миру. Британія також обіцяла продовжувати надсилати гуманітарну допомогу та військову підтримку Україні.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку РФ, на який були накладені європейські санкції у 2022 році. Цю інформацію поширили агентство dpa та газета Die Zeit, посилаючись на судові документи. Федеральна прокуратура Німеччини ініціювала цю справу. Ім’я банку не розголошується, а дата слухань поки не визначена. Конфіскація стала можливою через порушення заборони на розпорядження замороженими коштами через агресію Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але цю операцію відхилили. Тепер порушено справу за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз наблизився до вирішення проблеми репараційного “кредиту” для України, повідомляють ЗМІ.
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд вирішив не екстрадувати до Німеччини українця Володимира Ж., якого підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у виданні українця Сергія К., який також підозрюється у цій справі. Німецька прокуратура звинувачує Ж. у тому, що він був частиною групи, яка підкладала вибухівку на трубопроводах. Польський прем’єр-міністр вважає, що проблема не у тому, що газопровід підірвали, а у тому, що його будували. Адвокат Ж. стверджує, що його підзахисний невинний та не розуміє обвинувачень. Ж. проживав у Польщі з родиною на момент арешту, а його дружина стверджує, що вони разом перебували у Польщі під час атак на газопровод.