Поліція Норвегії затримала російського військовослужбовця, що нелегально перетнув кордон Норвегії та Росії в пʼятницю, 22 серпня. Про це повідомляє VG.
Прикордонні сили Норвегії виявили незаконний перетин кордону через річку Пасвікельва о 9:20 у пʼятницю і повідомили про це поліцію району Фіннмарк.
Правоохоронці згодом повідомили про затримання чоловіка, але не уточнили його походження чи мотиви перетину кордону.
Поліція безпеки Норвегії також сказала, що знає про затримання, проте відмовилась розголошувати деталі.
Адвокат затриманого сказав ЗМІ, що його клієнт – російський військовослужбовець.
“Він перебував в Україні і вирішив, що більше не хоче брати участь у війні. Він вирішив втекти в Норвегію”, – додав він.
Російський військовий ухвалив таке рішення з “міркувань совісті”, стверджує адвокат.
Позначка: Норвегія
-
В Норвегії затримали російського військового-втікача
-
У Польщі будують табір для навчання українських військових
Польща разом з Норвегією в межах місії НАТО завершує будівництво великого військового навчального табору, де проходитимуть підготовку українські та польські війська. Перший курс стартує вже 1 вересня цього року, повідомив віце-прем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За його словами, на нині полігоні триває спорудження масштабного навчального центру для українських та польських військових.
“Ми хочемо допомогти Україні, і робимо це на польській території. Співпраця з Норвегією вже приносить конкретні результати”, – запевнив польський урядовець.
Він додав, що будівництво стартувало 14 липня й ведеться прискореними темпами: завершити його планують до 1 вересня. Тоді ж таки почнеться перший навчальний курс для українських військових.
Косіняк-Камиш підкреслив, що навчання українців у Польщі триває вже багато місяців, але новий табір стане першим спеціально збудованим для цих цілей інфраструктурним об’єктом, створеним спільно з норвезькими союзниками.
Раніше Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація.
Нідерланди перекидають у Польщу ЗРК Patriot -
Кронпринц Норвегії відреагував на гучні звинувачення проти пасинка
Кронпринц Норвегії Гокон уперше публічно прокоментував ситуацію зі своїм пасинком Маріусом Боргом Хойбі, якого офіційно звинувачують у 32 кримінальних злочинах, зокрема у чотирьох випадках зґвалтування. Про це повідомляє Reuters.
Під час виступу 19 серпня спадкоємець престолу наголосив, що скандал не вплине на роботу монаршої родини.
“Ми будемо продовжувати виконувати свої обов’язки якнайкраще, як завжди. Всім, хто причетний до цієї справи, це, мабуть, здається складним і важким завданням”, – сказав Гокон.
Розслідування щодо Хойбі почалося ще у серпні 2024 року після інциденту з його тодішньою партнеркою, яку він, за даними слідства, побив -жінці діагностували струс мозку. Пізніше, у листопаді, ще одна жінка заявила про зґвалтування, після чого Хойбі провів тиждень під вартою.
У червні 2025 року прокуратура Осло висунула йому обвинувачення у насильстві, побитті та сексуальних злочинах. Згодом офіційно підтвердили -пасинку норвезького принца інкримінують 32 епізоди кримінальних правопорушень.
Хойбі відкидає найсерйозніші пункти, зокрема зґвалтування та домашнє насильство, але визнає провину за деякими менш тяжкими звинуваченнями. Судовий процес має визначити його подальшу долю. -
Сина кронпринцеси Метте-Маріт звинуватили у 32 злочинах
Прокуратура Норвегії офіційно висунула звинувачення у 32 кримінальних злочинах 28-річному Маріусу Боргу Хойбі -сину кронпринцеси Метте-Маріт від попередніх стосунків. Про це повідомляє Reuters.
Серед обвинувачень -чотири випадки зґвалтування, зокрема один зі статевим актом та три -без нього. За словами прокурорів, частину інцидентів чоловік знімав на телефон.
Окрім цього, Хойбі закидають побиття, домашнє насильство та інші злочини. Адвокат заявив, що його підзахисний категорично заперечує обвинувачення у зґвалтуванні та насильстві, проте готовий визнати провину за деякими менш серйозними епізодами.
Слухання у справі мають розпочатися на початку наступного року. У разі доведення вини Хойбі загрожує до 10 років ув’язнення.
Маріус Борг Хойбі не має королівського титулу, але тривалий час жив у королівській резиденції разом із матір’ю, кронпринцом Хоконом та їхніми дітьми -принцесою Інгрід Олександрою і принцом Сверре Магнусом. Королівська родина у своїй заяві підкреслила: “Суди мають розглянути цю справу та прийняти рішення”.
Правоохоронці раніше вже затримували Хойбі. У серпні 2024 року його заарештували через побиття партнерки, у якої діагностували струс мозку. У листопаді того ж року інша жінка заявила про зґвалтування під час непритомності. У червні 2025-го прокуратура підтвердила: кількість постраждалих від дій Хойбі може сягати кількох десятків. -
Норвегія виділяє Україні $100 млн
Уряд Норвегії 15 серпня оголосив, що надає Україні 1 мільярд норвезьких крон (98,29 мільйона доларів) на імпорт газу, щоб забезпечити його достатню кількість для країни перед настанням зими. Про це повідомляє Devdiscourse.com.
Зазначається, що цей крок є важливою підтримкою з боку Норвегії для України у зв’язку з загрозою енергопостачання через триваючі геополітичні виклики, і підкреслює готовність надати допомогу Україні в умовах гострої потреби в енергоносіях.
В уряді Норвегії повідомили, що нова допомога є доповненням до попередньої суми в розмірі 1 млрд норвезьких крон, виділеної на імпорт газу в березні 2025 року.
Як очікується, загальна сума допомоги Норвегії Україні у 2025 році забезпечить постачання газу приблизно для одного мільйона сімей протягом опалювального сезону 2025–2026 років. Кошти будуть використані для закупівлі газу західних постачальників. Як і раніше, гроші надходитимуть через Європейський банк реконструкції та розвитку, а отримувачем є державна газова компанія України Нафтогаз.
Імпорт газу буде спрямований на споживання та створення резервних запасів на випадок подальших атак РФ на газову інфраструктуру.
Норвегія з 2022 року загалом виділила Україні 4,6 млрд норвезьких крон на закупівлю газу. -
Держфонд Норвегії розпродує активи Ізраїлю через ситуацію в Газі
Державний пенсійний фонд Норвегії вирішив припинити інвестування в 11 ізраїльських компаній через ситуацію в секторі Гази. Фонд зазначив, що ці компанії створюють “неприйнятний ризик” та порушують етичні норми. Глава фонду Ніколай Танген пояснив, що рішення було ухвалено через серйозну гуманітарну кризу в Газі та загострення ситуації на Близькому Сході. Норвегія визнає палестинські території як незалежну державу і закликає Ізраїль не обмежувати гуманітарну допомогу для Гази. Також варто зазначити, що уряд Норвегії проводить перевірку інвестицій з етичних міркувань, пов’язаних з діями Ізраїлю.
-
США перекинули бомбардувальники до кордону з РФ
Три надзвукові бомбардувальники B-1B Lancer з США прибули до Норвегії для проведення спільних навчань з європейськими союзниками. Це перше розміщення літаків в Норвегії з 2021 року. Літаки допоможуть екіпажам вдосконалити тактику, підвищити маневреність та зміцнити співпрацю з союзниками по НАТО через спільні навчання. Вони будуть відпрацьовувати ударні місії в умовах, наближених до бойових, зокрема з винищувачами F-35. Місце проведення тренувань офіційно не розкривається, але припускається, що польоти відбуватимуться у регіоні Північної Європи та Балтики. Розгортання літаків відбувається за місяць до початку масштабних стратегічних навчань Захід-2025, які планує провести Росія спільно з Білоруссю. У минулому подібні маневри включали участь Північного флоту Росії та навчання з оборони арктичних баз.
-
Україна отримає зброю на $500 млн від трьох країн
Країни Північної Європи – Норвегія, Швеція і Данія – вирішили виділити приблизно 5 мільярдів норвезьких крон на нову ініціативу НАТО з постачання Україні американської зброї. Ця ініціатива спрямована на підтримку української протиповітряної оборони шляхом надання додаткових ракет для системи протиповітряної оборони Patriot. Перший внесок у цей проект внесе Норвегія на суму 1,5 мільярда норвезьких крон. Крім того, Нідерланди також оголосили про пакет зброї для України на $500 мільйонів, і у майбутньому можливо буде надано інші пакети підтримки, які можуть включати протиповітряні оборонні системи, боєприпаси та інше важливе обладнання. Точний зміст кожного пакета не розголошуватиметься з міркувань безпеки.
-
Норвезька спадкоємиця престолу стала студенткою в Австралії
Принцеса Інгрід Олександра, єдина дочка кронпринца Норвегії Гокона та принцеси Метте-Маріт, переїхала до Австралії, щоб здобути вищу освіту.
Відтепер 20-річна спадкоємиця престолу є студенткою Сіднейського університету, де навчатиметься на бакалавраті за напрямком соціальних наук.
Протягом трьох років Інгрід житиме у студентському гуртожитку на території кампуса. Своє рішення вона прокоментувала офіційно:
“Я з нетерпінням чекаю на початок навчання в Сіднейському університеті. Бути студенткою буде дуже цікаво, і я з нетерпінням чекаю на можливість отримати нові знання як про європейські, так і про міжнародні справи. Я впевнена, що багато чому навчуся”
Інгрід Олександра продовжила освітню традицію своєї родини. Її дідусь, король Харальд, навчався в Оксфорді, а батько -кронпринц Гокон -здобував освіту у США та Великій Британії.
Після завершення навчання принцеса планує повернутися до Норвегії й поступово залучатися до офіційного представлення королівської родини. -
Зеленський обговорив співпрацю з прем’єром Норвегії
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це голова української держави написав на своєму Telegram-каналі за результатами розмови.
“Координуємо наші з Норвегією кроки – двосторонні та в ширших форматах, у Європі та зі Сполученими Штатами. (Нині фіксується добрий) темп у підготовці рішення для зміцнення нашої ППО. Дякую за цю підтримку та готовність працювати разом для захисту від російського терору”, – йдеться в його повідомленні.
Україна та Норвегія мають також стати більш оперативними у спільному з партнерами санкційному тиску на Росію, зауважив лідер країни
“Це стосується і відповідних пакетів санкцій Євросоюзу, і також рішень інших учасників Групи семи. Норвегія займає дуже принципову позицію, і це важливо для всіх нас у Європі”, – підкреслив президент.
Окремо була піднята тема енергетичної стійкості. Норвегія готова продовжувати допомогу у підготовці до наступної зими, і вже існують конкретні домовленості, додав президент України.