Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. Про це повідомляє Yle.
Зазначається, що діяльність лікарень у країні роблять більш мобільною, будівлі укріплюються від нападів, а запаси ліків розширюються. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.
Як повідомляється, реформи, спричинені уроками війни Росії проти України, мають на меті зробити лікарні та критично важливі медичні служби більш стійкими. На практиці це може означати перенесення діяльності лікарень під землю.
Війна показала, що лікарні та інші медичні служби не захищені від ударів – вони можуть стати цілями, – зазначив керівник відділу з надзвичайних ситуацій при Міністерстві соціальних справ і охорони здоров’я Фінляндії Пекка Тулокас.
У майбутньому в країні більша увага буде приділятися ударостійкості будівель, особливо під час будівництва нових лікарень.
Тулокас зауважив, що подробиці цього процесу залишаються засекреченими.
Від служб соціального забезпечення очікують, що вони спрямують додаткові ресурси на надання невідкладної допомоги і підготують персонал до роботи в умовах воєнного часу.
Наша система охорони здоров’я готується до надання підтримки збройним силам, прикордонній службі та військам союзників. Членство Фінляндії у НАТО поставило нові вимоги до медичних можливостей за виняткових обставин, – заявив Тулокас.
Як відомо, Фінляндія більше не має мережі військових лікарень, оскільки останній заклад, Tilkka в Гельсінкі, закрився 20 років тому. Як результат, у разі війни догляд за пораненими доведеться забезпечувати в 21 медичному окрузі, крім лікарняного округу Гельсінкі та Уусімаа (HUS).
Позначка: Оборона
-
Фінляндія укріплює лікарні на випадок воєнних дій
-
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%. -
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях. -
У ЗСУ оцінили ситуацію у Костянтинівці
Збройні сили України спростували заяви російських представників про те, що вони контролюють частину міста Костянтинівка на Донеччині. Український 19-й армійський корпус заявив, що такі твердження не мають підтвердження. ЗСУ також наголосили, що утримують оборону в місті та відбивають напади ворога. Військові зазначили, що Росія намагається дезінформувати світову громадськість, але ці спроби не мають успіху. ЗСУ закликали громадян перевіряти інформацію та не стати жертвами пропаганди. Також було повідомлено, що за останню добу ЗСУ ліквідували 1200 окупантів, а загальна кількість втрат Росії від початку вторгнення досягла понад мільйон військових.
-
Японія затвердила рекордний оборонний бюджет
Кабінет міністрів Японії затвердив рекордний оборонний бюджет на наступний рік, який перевищує 9 трильйонів єн. Це на 9,4% більше, ніж бюджет на попередній рік. Японія планує посилити свої збройні сили, виділивши кошти на посилення ракетного потенціалу та розгортання безпілотних літальних апаратів для оборони. Також планується спільна розробка нового винищувача з Великою Британією та Італією. Ці заходи призначені для протидії діяльності Китаю в Тихоокеанському регіоні. Японія планує зростання військових витрат до 10 трильйонів єн щорічно, роблячи її третьою за величиною країною у світі за оборонним бюджетом.
-
Росія кинула під Мирноград 10 підрозділів – ЗСУ
Російські окупанти посилили тиск на Мирноград, адже взяти під свій контроль Покровськ їм не вдається. Проте українські воїни зміцнили там оборону. Про це повідомляє 7-й корпус Десантно-штурмових військ у Telegram.
“Через неможливість встановити контроль над Покровськом ворог посилює тиск на Мирноград. Для окупантів захоплення цього населеного пункту важливе для подальшого просування на напрямку”, – йдеться в повідомленні.
Росіяни зосередили в районі Мирнограда близько 10 підрозділів (точна кількість окупнтів не уточнюється). З метою стримання ворога, оборону Мирнограда поповнили додатковими силами та засобами.
Над виявленням і ліквідацією ворога в районі Мирнограда працюють підрозділи 38 окремої бригади морської піхоти та 79 ОДШБр. Їхній фокус зосереджений на тих ділянках, де росіяни намагаються проникнути в місто.
Морпіхам і десантникам в районі Мирнограда від початку грудня вдалося ліквідувати та “вивести з ладу”:- 207 окупантів;
- один танк;
- три бойові броньовані машини;
- одну гармату;
- один Град;
- шість одиниць автотранспорту;
- 34 дрони різних типів.
-
Зеленський: Є кандидати на командувача ПК Південь
Кілька кандидатур на посаду командувача повітряного командування (ПК) Південь уже подано, і нині готується відповідне рішення. Про це заявив президент України Володимир Зеленський після проведеної Ставки головнокомандувача на своєму каналі в Telegram.
Під час наради детально обговорили ситуацію на фронті на всіх напрямках, а також стан протиповітряної оборони та прикриття українських регіонів, зокрема Одещини, зазначив український лідер.
“Вже представлені й кілька кандидатур на посаду командувача ПК Південь. Готуємо рішення”, – наголосив він.
Він додав, що останніми тижнями Росія суттєво збільшила інтенсивність атак, що призвело до зростання втрат окупантів.
“Будемо й надалі підтримувати саме таку динаміку: якщо росіяни не вкладаються в процес перемовин на сто відсотків серйозно та спрямовують свої ресурси на затягування і розширення війни, ми будемо на це реагувати цілком логічно – нашими діями у відповідь”, – наголосив президент.
На Ставці окремо заслухали доповіді про далекобійні удари, а також потреби й забезпечення Сил оборони України.
Особливу увагу приділили питанням ППО та ефективності захисту фронту і тилових регіонів.
Як відомо, в п’ятницю, 19 грудня, росіяни атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса – Рені.
Увечері росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області.
Зеленський: можливі рішення щодо відповідальних за ППО на Одещині -
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня
Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:- порядок ведення реєстру Defence City;
- методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
- порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
- процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
- захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
- алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
- механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.
Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
“Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства -
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.