Міністерство оборони Нідерландів планує закупити старі залізничні вагони, щоб переобладнати їх на польові госпіталі для евакуації поранених солдатів. Ця ініціатива є частиною стратегії по підвищенню оборонної готовності країни. Наразі ведуться переговори з Нідерландською залізницею щодо можливого продажу 24 старих вагонів, які можуть бути адаптовані для медичних потреб. Якщо все піде за планом, перші мобільні госпіталі можуть з’явитися вже у 2026 році. Також в рамках стратегії розглядається можливість залучення пілотів авіакомпанії KLM, які раніше служили в армії, як резервісти для керування бойовими літаками, включаючи винищувачі F-35.
Позначка: Оборона
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
В Сенаті США схвалили 500 млн доларів для України
Комітет із питань збройних сил Сенату США в пʼятницю, 11 липня, схвалив виділення 500 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні у межах проєкту оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Члени профільного комітету Сенату 26 голосами проти 1 схвалили проєкт Закону про асигнування на національну оборону (NDAA), який визначає рівень фінансування Збройних сил США.
Проєкт NDAA передбачає фінансування на національну оборону в розмірі 925 мільярдів доларів, з яких 878,7 мільярда доларів планується передати Пентагону, а 35,2 мільярда доларів – Міністерству енергетики.
Проєкт закону містить положення про продовження Ініціативи зі сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative) до 2028 року. Її фінансування збільшується з 300 мільйонів доларів у 2025 фінансовому році до 500 мільйонів доларів.
Поки що невідомо, чи залишиться це положення у фінальному проєкті NDAA, який ще має бути затверджений усім Сенатом, а також Палатою представників і підписаний Дональдом Трампом.
Як відомо, Трамп 8 липня наказав відновити постачання озброєння Україні та розкритикував російського диктатора Володимира Путіна, звинувативши його у масових вбивствах цивільного населення.
Трамп вперше особисто відправить зброю Києву – ЗМІ -
Польща планує збудувати три заводи з виробництва снарядів
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту в середу, 9 липня, в штаб-квартиру Польської зброярської групи, оголосив про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів. Про це повідомляє польське радіо RMF FM.
Косіняк-Камиш запевнив, що виробництво боєприпасів для польського уряду є абсолютним пріоритетом, оскільки країна повинна досягти “абсолютного суверенітету” в цьому питанні.
“Ми досягли ситуації, коли ми виробляємо 250 мільйонів одиниць малокаліберних боєприпасів на рік. Чверть мільярда одиниць – це вп’ятеро більше, ніж ще кілька місяців тому”, – заявив він.
Він додав, що польська влада прагне “побудувати три заводи боєприпасів у межах Польської зброярської групи”.
В межах програми з виробництва боєприпасів на суму 2,4 млрд злотих у Польщі будуть не тільки побудовані три нові заводи, але й модернізовані вже діючі підприємства, а також придбані нові технології, сказав Косіняк-Камиш. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
МВФ виділить черговий транш. На що підуть кошти
Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми співпраці з Україною, і незабаром Україна отримає дев’ятий транш в розмірі 500 млн дол. Які вимоги для цього виконав Київ і на що влад витратить кошти? Гроші скоро будуть Рада МВФ схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування та затвердила виділення траншу обсягом 0,5 млрд дол. “Рада директорів Міжнародного валютного фонду 30 червня 2025 р. затвердила восьмий перегляд програми “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility, EFF)”,– говориться у повідомленні НБУ. Це передбачає негайний доступ до фінансування обсягом 0,37 млрд СПЗ (близько 0,5 млрд дол. в еквіваленті).
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансовоїстабільності. “Кошти буде спрямовано на покриття пріоритетних бюджетних видатків”, – відмітив Шмигаль. Своєю чергою міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що гроші скоро надійдуть в Україну. “За результатами успішного перегляду Україна отримає транш у розмірі близько 500 млн дол. вже найближчим часом. Таким чином, загальна сума виплат за програмою EFF становитиме 10,6 млрддол.”, – заявив Марченко. Згідно з інформацією, до держбюджету України вже надійшло вісім траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом приблизно 10,1 млрд дол. із запланованих 15,5 млрд дол. на період 2023−2027 рр.
Цікаво, що з урахуванням оновлених потреб платіжного балансу українська сторона звернулася до місії з проханням змінити структуру виплат за програмою EFF у 2025 р. Водночас загальний розмір програми залишається незмінним – 15,5 млрд дол. Добре виконали вимоги Аби отримати кошти від МВФ, Україна мала виконати вимоги фонду.
За інформацією Мінфіну України, у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми. “Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри умови повномасштабної війни. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі були досягнуті”, – повідомили у відомстві. За інформацією НБУ, також виконано один попередній захід та два структурні маяки.
По-перше, внесено до Верховної Ради законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ. По-друге, опублікувано звіт про результати зовнішнього аудиту НАБУ.
Крім того, встановлено чотири нові структурні маяки. За інформацією НБУ, МВФ оновив перелік вимог до України у межах програми співпраці, визначивши нові пріоритети.
До кінця вересня Мінфін, Державна податкова служба та Державна митна служба повинні розробити план реалізації ІТ-стратегії. До кінця грудня очікується ухвалення галузевих стратегій державних інвестицій.
Крім того, терміни деяких структурних маяків були переглянуті для надання уряду додаткового часу на завершення ключових реформ. МВФ: економіка України залишається стійкою У МВФ кажуть, що економіка України залишається стійкою. Прогноз зростання економіки України на 2025 р., збережено на рівні 2–3%. Водночас ризики для прогнозу залишаються надзвичайно високими і потребують чіткого плану дій на випадок їх реалізації.
За інформацією НБУ, у МВФ відзначили, що, ураховуючи все ще високий рівень інфляції, жорстка грошово-кредитна політика НБУ залишається виправданою, і НБУ має бути готовий до подальшого її посилення, якщо інфляційні очікування погіршаться. Валютні резерви залишаються на належному рівні завдяки значній зовнішній підтримці. Підвищення гнучкості обмінного курсу сприятиме економічній стійкості та збереже міжнародні резерви.
Фінансовий сектор залишається стабільним, хоча потребує пильного нагляду в умовах підвищених ризиків. Удосконалення інфраструктури ринків капіталу є ключовим для залучення приватного іноземного капіталу до післявоєнного відновлення.
У заяві Фонду йдеться про те, що війна, що триває зумовлює необхідність ухвалення додаткового бюджету на 2025 р. Відновлення фіскальної стійкості та задоволення пріоритетних витрат вимагають рішучих зусиль із реалізації Національної стратегії доходів, модернізації податкової і митної служб, боротьби з ухиленням від сплати податків і гармонізації національного законодавства з нормами ЄС.
Ці реформи разом з удосконаленням системи управління державними інвестиціями, середньостроковим бюджетуванням і управлінням фіскальними ризиками є критично важливими для стимулювання зростання та припливу інвестицій.
В НБУ кажуть, що українська влада і далі працює над завершенням своєї стратегії реструктуризації зовнішнього боргу за євробондами. Досягнення домовленості відповідно до цілей програми щодо стійкості боргу є важливим для зменшення фіскальних ризиків, створення простору для критичних витрат та відновлення боргової стійкості.
Програма залишається повністю профінансованою: 153 млрд дол. за базовим сценарієм та 165 млрд дол. – за негативним упродовж чотирирічного періоду програми включно з використанням приблизно 50 млрд дол. за механізмом G7 ERA Loans (безповоротна позика, забезпечена доходами від знерухомлених російських активів). Повна, своєчасна та передбачувана зовнішня підтримка – на умовах, що відповідають стійкості боргу, – залишається дуже важливою для повного фінансування програми. “Головний фактор ризику” У МВФ розповіли, що відбувається з держборгом України і що трапиться, коли війна закінчиться
Остаточні цифри держборгу України будуть розраховані вже після війни, що кредитори прекрасно розуміють.
Про це в інтерв’ю NV Бізнес заявив виконавчий директор МВФ Литви Вітас Васіляускас. “Ситуація в Україні дійсно вражаюча. Ваша країна перебуває у стані війни, але економіка функціонує, банківський сектор функціонує, і держава функціонує. Я думаю, що це велике диво”, – зазначив він. На його думку, що стосується боргу, остаточні цифри будуть розрахованіпісля війни. Зараз вам просто потрібно вижити. Я думаю, що міжнародне співтовариство і кредитори це розуміють. Ви стикаєтеся з додатковими потребами у витратах на безпеку та оборону, що зрозуміло.
Також він зазначив, що попри те, що поточний рівень боргу не є чимось особливим з огляду на обставини, фіскальна політика однаково має робити те, що може. Ви маєте думати про стійкі джерела фінансування. Воєнна ситуація не допомагає, але ми не можемо цього змінити. Ви маєте бути креативними та знаходити способи зберегти всю політику – фіскальну, монетарну – стабільною та передбачуваною.
Говорячи про те, чи є поточні показники критичними, і які сценарії розвитку ситуації будуть після завершення активної фази бойових дій, він зауважив, що найважливішим показником є сама війна та її безперервність. За його словами, це головний фактор ризику. Навіть коли ми говоримо про програму МВФ для України, вона побудована на певних припущеннях, зокрема щодо безперервності війни. Коли війна закінчиться – а одного дня вона закінчиться – я бачу досить позитивні перспективи для України… Можна взяти приклад із країн Балтії. За 20 років членства в ЄС на Балтійському морі сталося диво. Я думаю, що з вами станеться те саме.
Вікторія Хаджирадєва -
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні вже працюють три німецькі компанії оборонно-промислового комплексу. Про це він заявив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві, повідомляє Укрінформ у понеділок, 30 червня.
“Я знаю, що сьогодні на цій зустрічі до нас приєднаються п’ять представників великих німецьких компаній оборонно-промислового комплексу, і у найближчі дні ця кількість (компаній – ред.) буде до 20. Це важливе партнерство для нас. Ми будемо розвивати відповідний “мілітарі хаб” і в Україні, і не тільки. Для нас важливо, що вже три із цих компаній працюють в Україні”, – повідомив глава держави.
Невдовзі до цих трьох компаній може додатися ще одна. -
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів схвалив план для початку переговорів з Європарламентом про запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 мільярда грантів до кінця 2027 року, з яких €300 мільйонів підуть на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма сприятиме також відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує виділити €1,2 мільярда на проєкти програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Важливо, що при залученні українських компонентів буде дотримана юридична та процедурна сумісність з EDIP. Це рішення враховує пропозиції Єврокомісії щодо підтримки України та було прийняте після важливих подій, що відбулися в Європі.