У центрі Києва відкрилася фотовиставка-інсталяція “ЧАСІВ ЯР. ВОГНЕТРИВКІ”, яка присвячена героїчній обороні Часового Яру та подвигам військових 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила на Донеччині. Автором проєкту є військовий фотокореспондент Олег Петрасюк. Експозиція включає 54 документальні фотографії, що символізують тижні бойових дій. На виставці представлені різні предмети з передової, такі як бронемашина Humvee, уламки авіабомб та дронів. Експозицію розмістили на залишках парканів з прифронтових міст, що символізують межу між тилом і фронтом. Оборона Часового Яру тривала протягом року, під час якої українські військові були переможними над противником. Фотовиставка триватиме з 8 по 10 серпня поблизу оглядового колеса на Подолі.
Позначка: Оборона
-
У Києві діє виставка про рік оборони Часового Яру
У центрі Києва, на Контрактовій площі, відкрилася фотовиставка-інсталяція під назвою “ЧАСІВ ЯР. ВОГНЕТРИВКІ”, яка присвячена героїчній обороні Часового Яру та воїнам 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Автором проєкту є військовий фотокореспондент та пресофіцер підрозділу Олег Петрасюк. На виставці представлено 54 документальні фотографії, які відображають 54 тижні бойових дій на Донеччині. Також експозиція включає звукову інсталяцію, де вірш Сергія Жадана звучить у ритмі війни, синхронізуючись зі записами вибухів і боїв, які були зроблені у Часовому Яру. Серед експонатів є бронемашина Humvee, уламки російських авіабомб та дронів, які використовувалися для обстрілів українських військових. Експозицію розмістили на залишках парканів з прифронтових міст, що символізують межу між тилом і фронтом. Оборона Часового Яру вважається однією з найдовших у період повномасштабної російсько-української війни, де українські воїни виявили мужність і винахідливість, завдяки чому вдалося відстояти місто від російських загарбників. Фотовиставка буде доступна для відвідувачів з 8 по 10 серпня поблизу оглядового колеса на Подолі.
-
Польща матиме найбільше танків у Європі
Польща уклала великий контракт з Південною Кореєю на закупівлю 180 нових танків K2, що підвищить загальну кількість польських танків до понад 1100 одиниць. Цей контракт робить Польщу однією з найбільш збройованих країн у складі НАТО. Угода, вартість якої перевищує 6 мільярдів доларів, допомагає Польщі зміцнити свою обороноздатність в умовах кризи на кордоні з Україною та Білоруссю. Також планується розвиток військової присутності на кордоні з Білоруссю шляхом побудови “Східного щита” та встановлення електронної огорожі. Крім танків, Польща також закуповуватиме додаткову техніку та послуги для підтримки цих нових угод.
-
Україна та Японія запускають оборонні консультації
Україна та Японія уклали угоду про створення постійного механізму консультацій у галузі оборони. Цю інформацію оголосив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак після відеоконференції з генеральним секретарем Секретаріату з питань національної безпеки Японії Масатакою Окано. Сторони домовилися про швидкий обмін інформацією, спільні ініціативи у сфері оборонних технологій і координацію позицій. Україна відзначила свій досвід у сучасних війнах та ефективні оборонні рішення. Також обговорились питання посилення санкційного тиску на країни, які підтримують війну, та співробітництво з Європейським Союзом та Сполученими Штатами у цьому питанні.
-
США використали 25% ракет THAAD для захисту Ізраїля – ЗМІ
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
США використали 25% запасів ракет THAAD у конфлікті між Іраном і Ізраїлем
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
Британія та ФРН підпишуть оборонну угоду
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц укладуть угоду про взаємну допомогу у разі збройного нападу та спільну протидію іншим загрозам. Це рішення прийнято відповідно до зростання агресивних дій Росії та занепокоєння європейських союзників щодо відданості США зобов’язанням у рамках НАТО. Угода передбачає спільну програму зі створення нового ракетного комплексу з високою точністю удару. Також угода включає заходи у сферах торгівлі, транспорту і боротьби з нелегальною міграцією для пом’якшення наслідків Brexit. Обидва лідери також обговорять переговори між ЄС і США щодо укладення торговельної угоди. Укладення цієї угоди може допомогти відвести увагу від внутрішніх проблем країн. Крім того, планується нові комерційні інвестиції, які створять нові робочі місця в обох країнах.
-
Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроекти, які спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Ці законопроекти передбачають створення спеціальної податкової зони Defence City, яка надасть пільги цим підприємствам. Зміни до Податкового та Митного кодексів спростять податкові та митні процедури для компаній ОПК. Також буде створений офіційний перелік резидентів Defence City, який буде вести Міністерство оборони. Компанії-резиденти цієї зони будуть звільнені від ряду податків до 2036 року за умови реінвестування прибутку. Крім цього, їм будуть надані інші пільги, такі як прискорена амортизація та спрощений експортний контроль для військових технологій.
-
Нідерланди збираються зробити із залізничних вагонів мобільні госпіталі
Міністерство оборони Нідерландів планує закупити старі залізничні вагони, щоб переобладнати їх на польові госпіталі для евакуації поранених солдатів. Ця ініціатива є частиною стратегії по підвищенню оборонної готовності країни. Наразі ведуться переговори з Нідерландською залізницею щодо можливого продажу 24 старих вагонів, які можуть бути адаптовані для медичних потреб. Якщо все піде за планом, перші мобільні госпіталі можуть з’явитися вже у 2026 році. Також в рамках стратегії розглядається можливість залучення пілотів авіакомпанії KLM, які раніше служили в армії, як резервісти для керування бойовими літаками, включаючи винищувачі F-35.
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.