Реальний Київ

Позначка: Оборона

  • Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ

    Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
    “Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
    Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
    Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
    “Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
    Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

  • Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
    Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
    Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
    Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
    Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
    “Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
    Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
    Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну

  • Німеччина зводить бункери через загрозу з Росії – ЗМІ

    Німеччина зводить бункери через загрозу з Росії – ЗМІ

    Німеччина почала посилювати свій цивільний захист та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту наголосив, що країна потребує більш широкої підготовки до можливої агресії РФ, особливо після подій на сході України. Німеччина планує конвертувати різноманітні підземні приміщення в укриття для мільйона осіб та покращити систему оповіщення та захист від кібератак. Також влада закликала громадян запасатися продуктами та водою на кілька днів у разі екстреного випадку. Німеччина також планує збільшити чисельність армії та закликала країни НАТО підвищити оборонні можливості перед можливим нападом Росії.

  • Німеччина зводить бункери через російську загрозу

    Німеччина зводить бункери через російську загрозу

    Німеччина збільшує цивільну оборону та планує будувати більше бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах Ральф Тізлер повідомив, що країна готується до можливої агресії з боку РФ протягом наступних чотирьох років. Німеччина планує перетворити підземні структури на укриття для щонайменше 1 мільйона осіб і запланувала виділити на це значні кошти. Також планується оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Уряд також розглядає можливість створення служби цивільного захисту та закликав громадян робити запаси продуктів та води на випадок екстрених ситуацій. Німеччина також збільшить чисельність своєї армії через загрозу з боку Росії, а також закликає країни НАТО посилити свої оборонні потужності.

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП

    Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП

    Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
    За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
    Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
    Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
    Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
    На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
    Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
    Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.

  • Британія збудує 12 субмарин на тлі підготовки до ймовірної війни з РФ

    Британія збудує 12 субмарин на тлі підготовки до ймовірної війни з РФ

    У неділю, 1 червня, The Sunday Times повідомив, що Велика Британія планує побудувати 12 нових атомних підводних човнів для підготовки до можливого військового конфлікту з Росією. Ці нові субмарини замінять сім човнів класу Astute і доповнять чотири ракетоносці з ядерними боєголовками Trident. Їх запуск запланований на кінець 2030-х років і стане частиною оборонного альянсу AUKUS між Великою Британією, США та Австралією. Міністр оборони Джон Гілі наголосив, що цей крок є сигналом Москві про готовність країни відповісти на загрози Росії. Крім того, Британія розпочала переговори зі США щодо придбання винищувачів F-35A, які можуть нести термоядерні бомби B61-12.

  • Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    Голова Міноборони Великобританії Джон Хілі заявив, що країна до 2034 року планує витрачати 3% свого ВВП на оборону. Це підвищення видатків на оборону пов’язане з вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени виділяти не менше 2% ВВП на ці цілі. У лютому британський прем’єр Кір Стармер оголосив, що до квітня 2027 року країна буде витрачати 2,5% ВВП на оборону. Також планується, що до 2034 року цей показник зросте до 3%. Підвищення військових витрат обговорюється на зустрічі лідерів НАТО у червні, де можуть затвердити збільшення військового бюджету альянсу з 2% до 3% ВВП. Переговори щодо збільшення цільового показника оборонних витрат альянсу до 3% почалися минулого року після перемоги Дональда Трампа на виборах у США.

  • Зеленський дав доручення щодо дронів та балістики

    Зеленський дав доручення щодо дронів та балістики

    Президент України Володимир Зеленський відбув засідання Ставки верховного головнокомандувача, під час якого було прийнято рішення збільшити виробництво дронів-перехоплювачів. Зеленський зазначив, що російська сторона не має наміру завершувати війну та її удари стають все більш агресивними. Україна також планує збільшити виробництво балістичних ракет. Нещодавно Росія атакувала Київ ракетами та дронами.

  • Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту починаючи з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та домовились про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Також було зазначено про нарощування чисельності німецької бойової танкової бригади в Литві з метою зміцнення східного флангу НАТО до 2027 року. Крім того, обговорювалась діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі та необхідність посиленого моніторингу в цьому регіоні.