Позначка: Оборонне виробництво

  • Німецька компанія придбає виробника підводних дронів з Австралії

    Німецька компанія придбає виробника підводних дронів з Австралії

    Німецька компанія в галузі оборонних технологій Helsing повідомила, що перебуває в процесі придбання австралійського виробника підводних дронів Blue Ocean.
    Зазначається, що разом Helsing та Blue Ocean прискорять розробку та масове виробництво автономних платформ для захисту “підводного бойового простору, надаючи демократичним союзникам вирішальну технологічну перевагу в морській сфері”.
    “Спільно розвиваючи суверенні можливості в Європі та Австралії, ми зможемо захищати себе, особливо в Північній Атлантиці та морських регіонах партнерів AUKUS (оборонний альянс Австралії, Великої Британії та США – ред.)”, – зазначають у Helsing.
    У компанії додали, що придбання об’єднає апаратні та виробничі можливості Blue Ocean зі штучним інтелектом Helsing, інтегрувавши команду та операційну діяльність Blue Ocean у Helsing.
    Наголошується, що придбання Blue Ocean прискорить реалізацію планів Helsing щодо подальшого розвитку автономних систем на базі штучного інтелекту.
    “Необхідність розумного автономного масового підходу є очевидною, і разом із Blue Ocean ми можемо створити автономний підводний апарат, який стане великим кроком уперед для ведення підводної розвідки, спостереження та рекогностування (ISR) для Військово-Морських сил”, – заявила генеральна менеджерка морського напряму в Helsing Амелія Ґоулд.
    Як відомо, компанія Helsing постачає Україні “ланцетоподібні” дрони-камікадзе HF-1 та HX-2 зі здатністю працювати на дальність у 100 км та використанням ШІ. Також влітку 2025 року стало відомо, що Збройні сили Франції, Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн проводять тестування ударного дрона HX-2.

  • Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
    Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
    Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
    Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
    Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
    Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
    Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
    Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
    Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
    За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
    Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку.

  • Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї

    Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї

    Уряд України прийняв рішення приховати інформацію про українських виробників зброї з публічних реєстрів на час дії воєнного стану. Це означає, що дані про місцезнаходження та виробничі потужності підприємств оборонно-промислового комплексу не будуть доступні через публічні агрегатори. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що це рішення спрямоване на підвищення безпеки оборонної індустрії та підтримку української армії.

  • Європа запустить виробництво Patriot, щоб не залежати від США

    Європа запустить виробництво Patriot, щоб не залежати від США

    Європейський виробник ракет MBDA планує розширити своє виробництво ракет і почати випуск пускових установок Patriot на новому заводі в Німеччині. Це стане можливим завдяки угоді з американською компанією Raytheon. Ракети Patriot вважаються одними з найсучасніших у світі, хоча вони були розроблені ще у 1980-х роках. Їх використовують для захисту від російських атак, і їх закуповують країни Європи. Німеччина, Нідерланди та Іспанія підписали угоду на закупівлю ракет у Raytheon і MBDA. У зв’язку з цим, будується новий завод в Німеччині, що дозволить подвоїти виробничі потужності. Крім того, MBDA розглядає участь у проєкті розробки ракети “deep precision strike” з дальністю понад 2000 км. Це стало можливим після виявлення залежності Європи від американських ракет та потреби створення власних систем. Також компанія розробляє ракети для перехоплення дронів, що можуть бути корисні для захисту від низьколітаючих безпілотників.

  • Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів

    Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів

    Україна планує створити новий оборонний хаб під назвою Defence City, до якого вже долучилися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це в соціальній мережі Facebook. За його словами, український уряд співпрацює з кожним виробником, щоб забезпечити, що їхні вироби використовуватимуться українськими військовими. Defence City буде мати спеціальний режим, який передбачає податкові пільги, спрощення митних процедур, можливість релокації виробництв у безпечніші регіони, розширення фінансової підтримки від держави та можливості для експорту. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в український оборонний комплекс, оскільки в Україні розробляється сучасне озброєння, яке може впливати на ситуацію на полі бою.

  • Захід має надати Україні дозвіл бити по військових базах РФ – Борис Джонсон

    Захід має надати Україні дозвіл бити по військових базах РФ – Борис Джонсон

    Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, виступаючи на Українському форумі оборонних інновацій у Лондоні, висловив думку, що Україна повинна мати можливість атакувати військові бази у Росії, звідки здійснюються напади на цивільне населення. Він підтримав ідею надати українцям дозвіл на використання зброї проти цих баз. Джонсон також зазначив, що майбутнє України полягає у виборі шляху на Захід і підтвердженні ідентичності, а не території. Він закликав глобальних союзників України виявити відвагу, яку проявляють українці, для завершення війни з вільною, суверенною та незалежною Україною. Також він висловив думку, що припинення вогню може бути добрим кроком, але не повинно стати компромісом у питаннях суверенітету України.

  • Україна запустила грантові конкурси на виробництво ЗРК та балістики

    Україна запустила грантові конкурси на виробництво ЗРК та балістики

    Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запустили нові грантові конкурси у межах оборонного кластеру Brave1. Про це повідомив голова Міноборони Денис Шмигаль у Telegram.
    За його словами, нові конкурси пов’язані з розробкою тактичних балістичних ракет та зенітних ракетних комплексів для протидії БПЛА.
    “Підтримка цих напрямків сприятиме розвитку приватного ринку виробництва ракет, створенню засобів дальнього ураження та надійного захисту неба”, – підкреслив урядовець.
    Виробники матимуть змогу одержати на свої розробки понад 100 млн грн.
    Прийом таких заявок триває до 9 вересня.
    Як відомо, недавно Україна здійснила бойовий залп крилатих Фламінго. Щонайменше три ракети, ймовірно, запущені з Одеської області, перетнули західну частину Чорного моря, щоб уразити ворожі об’єкти в окупованому Криму.
    Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ

  • Україна переграє Росію у війні роботів – ЗМІ

    Україна переграє Росію у війні роботів – ЗМІ

    Українські солдати трансформують війну за допомогою робототехніки. Про це мовиться в матеріалі видання Forbes.
    Українські інженери збирають наземні безпілотні транспортні засоби на старому складі радянських часів у Донецькій області. Створювані ними машини допомагають доставляти припаси, евакуювати поранених та проводити штурмові операції, зменшуючи ризик для солдатів.
    Взводу наземних роботизованих комплексів батальйону Антарес модернізує стандартні безпілотники, оснащуючи їх цифровими каналами зв’язку, Starlink та LTE, що робить їх більш стійкими до російських глушників.
    Наземні роботи виконують доставку їжі, боєприпасів та медикаментів, підтримують комунікаційні реле та модулі радіоелектронної боротьби. Україна активно використовує робототехніку для зміни тактики ведення бою.
    “Умови на місцях диктують свої правила, і ми повинні перевести всі дрони на цифрове керування”, – пояснив командир взводу на ім’я Олександр.
    Експерти Army Technology зазначають, що дрони нині становлять до 80% втрат росіян на полі бою.
    Перші повністю робототехнічні штурми вже зафіксовані, а наземні роботи відіграють ключову роль у логістиці та евакуації поранених, знижуючи ризик для живої сили.
    Нові модифікації включають дистанційно керовані турелі, здатні збивати низьколетючі дрони, а також використання роботів для односторонніх ударів по ворожих позиціях.
    Росія також розвиває власний парк наземних роботів, проте Україна є лідером у впровадженні децентралізованих систем та волонтерських ініціатив.
    Парк українських роботів ще розвивається, але ці машини вже стали наріжним каменем сучасної війни. Вони дозволяють компенсувати нестачу людських ресурсів, зменшити втрати серед солдатів і створити технологічну перевагу на полі бою.

  • Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА

    Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА

    Українська компанія Fire Point представила новий ударний дрон FP-2, призначений для ураження прифронтових цілей. Про це повідомляє спеціалізоване видання Militarnyi.
    FP-2 за конструкцією схожий на свого попередника – далекобійного FP-1, який українські воїни вже використовують для ударів по цілях у російському тилу.
    Хоч дальність нового дрона становить 200 кілометрів, а не 1400, як у попередника, але його бойова частина збільшена до 105 кілограм.
    Новий ударний безпілотник представлений у двох модифікаціях: з автономним наведенням для ураження стаціонарних цілей і з ручним керуванням оператором по радіоканалу – для роботи по рухомих об’єктах.
    Дрон уже використовується на фронті, а завдяки глибокій уніфікації з серійним FP-1 поставки на передову можуть бути прискорені. Виробники пропонують як стаціонарний варіант комплексу, так і мобільну установку, замасковану під армійську вантажівку.
    Дрони з тепловізорами і системою передачі даних використовували проти артилеристів і операторів БПЛА.
    Для польотів далі 50 км вони потребують ретрансляторів, якими можуть виступати розвідувальні апарати на взірець російського Zala або українського Shark.

  • Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%. За пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    В чому причини сповільнення економіки країни-агресора та чому міжнародні експерти кажуть, що російські прогнози на майбутнє виглядають занадто реалістичними? Економіка РФ забуксувала Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%, що ледь дотягує до нижньої межі прогнозу Центрального банку РФ в 1–2%.
    За підсумками липня 2025 р. ВВП країни зріс лише на 0,4% у річному вимірі. Зростання промислового виробництва в липні сповільнилося з 1,9% до 0,7%. Для порівняння, ще у червні цього року показник становив 1%, а в грудні 2024-го – 4,5%. Таким чином, усього за пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    Це означає, що економіка перебуває на межі стагнації.
    Доходи від нафти впали, а бюджетний дефіцит у липні досяг максимуму за понад 30 років – 4,9 трлн руб.
    Навіть уряд Росії визнав, що економічне зростання зупинилось, а цілі галузі вже скотилися у рецесію. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Джерела Reutersповідомляють, що президент РФ Володимир Путін дедалі більше стурбований станом російської економіки в умовах війни.
    Багато банків заробляють менше, ніж платять за депозитами і позиками. Інфляція перевищила 10%, ключова ставка піднялася до 21% – найвищого рівня за два десятиліття.
    Те, що регулятор РФ тримає базову процентну ставку на рекордному рівні 21%, на думку експертів, стримує реальний бізнес і інвестиції.
    Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна запевняє, що економіка стабільна. “Інвестиційна активність залишається високою завдяки державній підтримці пріоритетних секторів, зокрема військової промисловості”, – каже голова регулятора РФ. Однак дані опитувань підприємств свідчать про зниження реальної ділової активності і низьку рентабельність. Причини спаду Російська економіка втрачає стійкість на тлі затяжної війни та санкцій. Ключові галузі стикаються з падінням, а банки готуються до можливого порятунку коштом держави. “На економіку РФ тиснуть наслідки війни, санкції, дефіцит робочої сили, слабкі ціни на нафту і висока ставка. Це підриває стійкість одразу кількох галузей. Санкції та імпортозаміщення не справляються”, – каже геоекономічний аналітик Алекса Кокчаров з Bloomberg Economics. Попри підтримку Китаю та Індії, санкції Заходу поступово руйнують критично важливі сектори. Наприклад, вугільна галузь РФ до 2022 р. залежала від техніки з ЄС, США і Японії. Зараз доступ до неї перекрито. Китайські аналоги виявилися неякісними і дефіцитними. Замовлення на них доводиться робити за роки вперед. Фінансування через європейські банки та облігації також більше недоступне. Промисловість на межі нуля Стан російської промисловості демонструє критичне уповільнення. Сектори, які ще торік показували позитивну динаміку, нині занурюються в рецесію. Виробництво меблів скоротилося на 12%, виробництво одягу – на 7%, електрообладнання – на 6,5%, у металургії падіння перевищило 10%.
    Ці показники свідчать, що промисловість Росії фактично балансує на нульових позначках.
    Навіть військово-промисловий комплекс (ВПК), який Кремль вважає критично важливим під час війни, не витримує темпів.
    Оборонка, яка довгий час залишалася локомотивом російської економіки, почала втрачати динаміку. “Резерви для “підживлення” економіки Росії вичерпуються. Щоб далі фінансувати війну, влада буде змушена підвищувати податки та забирати ресурси у цивільних секторів, що ще більше гальмуватиме розвиток. Війна та санкції штовхають економіку РФ у затяжну кризу”,- підкреслюють у ЦПД. Бюджет РФ тріщить по швах У січні-липні 2025 р. дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 61 млрд дол. (2,2 % ВВП), що майже в чотири рази більше, ніж було заплановано (14, 7 млрд. дол). Про це повідомляє пресцентр Служби зовнішньої розвідки.
    Після квітневих змін уряд очікував дефіцит у понад 47 млрд дол., але фактичні показники перевищили навіть цей прогноз.
    Падіння нафтових та газових доходів на 18,5 % – до 69 млрд дол. – стало наслідком одночасного зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту.
    Не нафтогазові доходи збільшилися на 14 %, до 185 млрд дол., проте цього виявилося недостатньо для компенсації втрат від експорту енергоресурсів.
    Крім того, бюджетний план доходів не був виконаний: середньорічний курс рубля склав 85,9 за дол., що значно менше за закладені у бюджет 94,3 дол. Витрати уряду за сім місяців зросли на 20,8 %, до 314,9 млрд дол. За підсумками року дефіцит федерального бюджету може сягнути 75 млрд дол. Проблеми в регіонах РФ Російські регіони масово не виконують планові показники надходжень до державного бюджету, але й за таких умов не відмовляються від фінансування війни. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Як зауважують у розвідці, дефіцитними є кошториси половини суб’єктів РФ. Зокрема, Кемеровська область на кінець року планувала розрив між доходами та витратами на рівні 170 млн дол., але вже за січень-липень зазнала дефіциту розміром 380 млн дол. Причина – західні санкції на російське вугілля та низький попит на продукцію металургійної галузі.
    У Башкортостані дефіцит бюджету перевищив планові показники вдвічі: уже у квітні сягнув 84 млн дол.
    У Якутії розрив між фактичними витратами та планом за перше півріччя становить 300%.
    Бюджет Ростовської області спочатку планувався як профіцитний, однак до кінця року очікується дефіцит на суму 242 млн дол. “Фінансові труднощі регіонів унеможливлюють належне фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших соціальних програм. Водночас місцева влада активно звітує про збільшення одноразових виплат “добровольцям” за контрактом з Міноборони для участі у війні проти України”,- зазначають у СЗР. Російські прогнози не реалістичні Офіційний прогноз зростання ВВП Росії переглянуто вниз – із 2,5 % до 0,5-1 %. Ці показники свідчать про суттєві економічні виклики, які стоять перед країною в умовах санкцій та нестабільності на світових ринках.
    Водночас Міністерство економіки РФ і надалі прогнозує зростання на рівні 2,5%, а міністр фінансів Антон Силуанов запевняє президента Володимира Путіна, що за новою оцінкою зростання становитиме не менше 1,5%. Реальні економічні показники, однак, свідчать про суттєві ризики стагнації та недосягнення офіційних прогнозів.
    Експерти припускають, що якщо поточні темпи збережуться, зростання ВВП за підсумками року складе близько 0,7%. Приміром, Московська компанія Astra Asset Management відзначає, що очікуване прискорення економіки у другій половині року малоймовірне через жорстку грошово-кредитну політику та високі ставки.
    Експерти вважають, що запас міцності економіки РФ – максимум до кінця наступного року. “Російська економіка має певний запас міцності на цей рік, можливо, ще на наступний, але навряд чи на довший період. Раніше економіку РФ підтримувала військова сфера, тоді як цивільний сектор перебував у мінусі й сильно просів”, – вважає головний консультант Інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Вікторія Хаджирадєва