У Києві двох керівників компаній підозрюють у відмиванні понад 160 млн грн, отриманих на будівництві Подільського мосту. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у понеділок, 18 серпня.
За даними слідства, у січні 2023 року на рахунки низки компаній надійшло понад 160 млн грн від підприємства-субпідрядника будівництва Подільського мостового переходу через Дніпро в Києві.
Кошти перераховувалися начебто як оплата за будівельні роботи з підсилення ґрунтів під опорами мосту та ліквідації намивань піску, котрі фактично не виконувались.
Розслідування встановило, що компанії-отримувачі не здійснювали реальної господарської діяльності та використовувалися виключно для маскування незаконного походження коштів і подальшого їх виведення.
Директорам повідомили про підозру.
Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років з конфіскацією майна.
Позначка: Офіс генпрокурора
-
Викрито схему відмивання 160 млн на будівництві Подільського мосту
-
Депутати з кількох областей приховали майно на майже 29 млн
Чотирьом депутатам на Харківщині, Львівщині та Черкащині повідомили про підозру у недостовірному декларуванні майна та статків на майже 29 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
Зокрема у Черкасах депутат міськради в щорічній декларації за 2022 рік не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень. Також він занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіль марки BMW, оформленого на дружину. Посадовець зазначив суму автівки лише у 10 тис. грн як транспортного засобу, пошкоджено нібито внаслідок ДТП, що фактично не мала місця.
На Львівщині під час подання щорічної декларації за 2022 рік депутат селищної ради не вказав у відомості майно на 4,5 млн грн: дві земельні ділянки площею 40 соток, квартиру та будинок на 173 кв.м.
Один із депутатів селищної ради у Харківській області у декларації за 2024 рік не вказав понад 30 земельних ділянок та частку у нежитловій будівлі загальною вартістю понад 7,5 млн грн.
Депутатка іншої селищної ради у січні 2024 року не відобразила в декларації за 2021-й рік житловий будинок, земельні ділянки, об’єкти оренди, автомобілі, вантажівки та причепи. Також вона приховала корпоративні права у фермерському господарстві, доходи від продажу нерухомості, підприємницької діяльності і роботи у господарських товариствах, а ще – готівкові та безготівкові кошти. Загальна вартість незадекларованого становить понад 3,6 млн грн.
Фігурантам вже повідомили про підозру за ч.1 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. -
Екскерівника підприємства на Вінниччині підозрюють у несплаті 27 млн ренти
Колишньому директору гірничодобувного підприємства на Вінниччині повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 27 млн грн рентної плати за видобуток граніту. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
Товариство, маючи спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснювало видобуток граніту на одному з родовищ у Вінницькій області. Підприємство-надрокористувач мало виготовляти з видобутого граніту камінь бутовий та щебінь, що відповідають державним стандартам, і сплачувати рентну плату від вартості їх реалізації.
Однак, упродовж 2020-2024 років директор продавав продукцію пов’язаному підприємству за заниженими цінами – від 40 до 90 грн за тонну – та відображав дані у податковій звітності. Загалом реалізували близько 7,5 млн м³ продукції.
Надалі пов’язана фірма збувала камінь та щебінь за ринковими цінами підприємствам будівельної галузі. Це призвело до заниження суми рентних платежів та несплати понад 27 млн грн до бюджету.
Колишньому директору повідомили підозру за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України. -
Вбивство на фунікулері в Києві: генпрокурор заявив про затягування справи
Відбулося чергове судове засідання у справі про вбивство навесні 2024 року на фунікулері в Києві 10-класника Максима Матерухіна. Як стало відомо у четвер, 14 серпня, сторону державного обвинувачення на суді особисто представляв генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, понад рік адвокати обвинуваченого колишнього співробітника Управління державної охорони Артема Косова робили все, щоб затягнути розгляд. Серед брудних прийомів: зриви засідань, маніпуляції, відверте знущання над пам’яттю загиблого. І ось сьогодні новий “хід”: вони взагалі відмовилися від захисту, щоб знову поставити процес на паузу.
“Не вийшло. На моє клопотання суд призначив обвинуваченому безоплатного адвоката, який працюватиме з ним на постійній основі. Жодних ігор більше не буде”, – підкреслив Руслан Кравченко.
Суд, попри всі хитрощі захисту і обвинуваченого, провів засідання і задовольнив вимогу прокуратури ще 60 діб під вартою, без права застави.
Окрім того, генеральний прокурор розповів, що з першого тижня роботи на посаді доручив усім керівникам обласних прокуратур особисто представляти обвинувачення у справах, де постраждали діти. І сам, як звичайний прокурор, бере участь у таких процесах.
“Цей злочин має отримати єдине справедливе покарання, довічне ув’язнення. Вирок не поверне Максима його батькам. Але він має показати всім: ніхто не уникне відповідальності за злочин. Забути чи пробачити таке неможливо. Справедливість переможе”, – прокоментував ситуацію Руслан Кравченко. -
Військових підозрюють у викраденні фермера на Дніпропетровщини
У Дніпропетровській області затримали діючого та колишнього військових, котрих підозрюють у викраденні фермера та вимаганні 70 тисяч доларів викупу. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 13 серпня.
“Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону у взаємодії зі слідчими та оперативними працівниками Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області затримали групу осіб за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначається, у липні 2025 року командир роти однієї з військових частин та колишній військовослужбовець, перебуваючи у смт Губиниха, викрали місцевого фермера, одягли на нього кайданки та вивезли на його автомобілі до сусідньої області.
У Нацполіції уточнили, що далі фігуранти стали вимагати у сина потерпілого переказати кошти на криптогаманець. Після отримання зазначеної суми – відпустили жертву та зникли у невідомому напрямку. Потерпілий одразу звернувся до поліції, після чого поліцейські розпочали розшук викрадачів.
Наразі обом затриманим повідомили про підозру. Також прокурори направили клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Чоловікам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
В ОГП зареєстрували провадження щодо можливого побиття детективів НАБУ
Офіс генерального прокурора зареєстрував п’ять кримінальних проваджень у зв’язку з можливим застосуванням сили з боку СБУ до працівників Національного антикорупційного бюро під час обшуків, які відбулися 21 липня. Керівниця управління інформаційної політики Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк повідомила, що об’єднані справи передали на розслідування до Державного бюро розслідувань. Троє співробітників НАБУ, у яких проводили обшуки, зазнали тілесних ушкоджень, а розслідування веде Головне слідче управління ДБР. НАБУ вимагає об’єктивного та неупередженого розгляду цієї ситуації.
-
Генпрокурор повідомив про 45 підозр посадовцям Сумщини і Рівненщини
Українські прокурори виявили 45 підозрених серед чиновників та депутатів місцевих рад у Сумській та Рівненській областях. За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, сума завданих збитків державі перевищила 65 мільйонів гривень. Підозрюваними є депутати, посадовці та підрядники, які, за його словами, зловживали своїм становищем. Незаконні дії охоплюють різні сфери, включаючи фортифікацію, інфраструктуру, довкілля, медицину, освіту, неправомірну вигоду, ухилення від податків та маніпуляції з деклараціями. Прокурори готують клопотання про застосування запобіжних заходів до підозрюваних та їх відсторонення від посад. Також повідомляється, що в Харківській області оголошено підозри 46 чиновникам у розтратах та махінаціях, а загальна сума завданих збитків державі тут перевищила 230 мільйонів гривень. У Вінницькій та Херсонській областях також виявлено численні факти корупції, які завдали шкоду бюджету на майже 60 мільйонів гривень.
-
На Полтавщині посадовці незаконно видобули води на 450 млн
У Полтавській області виявили двох колишніх директорів комунального підприємства, які підозрюються у незаконному видобуванні підземних вод. Вони без дозволів видобули понад 300 тисяч кубометрів води з 23 артезіанських свердловин, завдавши державі більше 450 мільйонів гривень збитків. Посадовцям інкримінували незаконне видобування корисних копалин державного значення. Наразі вирішується питання про застосування запобіжних заходів до підозрюваних.
-
На Волині викрили масштабне розкрадання піску з кар’єру Укрзалізниці
Начальнику Радошинського піщаного кар’єру АТ Укрзалізниця разом з п’ятьма спільниками пред’явили підозру у вчиненні організованого привласнення понад 60 тисяч тонн піску та пального. За даними слідства, група людей налагодила схему продажу піску за заниженими цінами за готівку, не відображаючи ці операції в обліку підприємства. Крім того, вони привласнювали пальне, завищуючи показники використання його спецтехнікою. Загалом, з початку 2024 року підозрювані втратили 61,5 тисяч тонн піску та завдали збитків на 770 тисяч гривень. їм повідомили про підозру у привласненні майна та підробленні документів. Зараз розглядаються питання щодо запобіжних заходів та арешту майна підозрюваних.
-
На Кіровоградщині викрили схему з видобутку піску за участю депутата ОПЗЖ
На Кіровоградщині виявили велике незаконне видобування піску, яке завдало державі збитків у розмірі понад 53 мільйонів гривень. До цієї схеми був причетний депутат облради від партії ОПЗЖ, а також керівники підприємств, які були під його контролем. Їм усім пред’явили підозру у незаконному видобуванні корисних копалин у великих масштабах. Дії організованої групи були спрямовані на видобуток піску з річкових акваторій і призвели до серйозних екологічних проблем. Також виявлено подібні ситуації з незаконним видобуванням піску на інших територіях України. Всі фігуранти можуть очікувати від 3 до 8 років ув’язнення за вчинені злочини.