У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Новину про це народний депутат Ярослав Железняк оголосив у своєму Телеграм-каналі. Під час виступу у парламенті Кравченко заявив, що головне завдання для нього – повернути довіру громадськості до прокуратури шляхом справедливих рішень. Він також пообіцяв приділити увагу проблемам з внутрішньою дисципліною, перевантаженням прокурорів та етикою у прокуратурі. Кравченко наголосив, що не допустить будь-якого незаконного тиску на прокурорів, будь то з боку бізнесу, ЗМІ чи інших структур.
Позначка: Офіс генпрокурора
-
Викрили масштабну схему розкрадання продуктів для ЗСУ
У вівторок, 17 червня, правоохоронці виявили злочинну організацію, яка постачала продукти до військових частин та навчальних закладів Збройних сил України у менших обсягах, ніж передбачено договорами. За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора було затримано керівника та 8 учасників цієї організації. Вони завищували обсяги постачання продуктів шляхом вносити неправдиві відомості до документів. Ці дії призвели до завдання бюджету збитків у розмірі 6 мільйонів гривень. Нині тривають слідчі дії та розглядається питання про обрання запобіжних заходів керівнику та учасникам цієї організації.
-
Розібрали тепломережу на брухт: ділки залишили Кривий Ріг без гарячої води
Десять колишніх працівників теплоенергетичного підприємства у Кривому Розі були звинувачені в тому, що вони демонтували та продали частини водонагрівачів. За даними слідства, вони вивезли понад 1140 водонагрівачів, розрізали їх, вийняли латунні трубки зі золотом та іншими кольоровими металами, а потім повернули порожні шкафи на місце, щоб сховати злочин. Ці дії призвели до того, що півміста залишилося без гарячої води, що пошкодило життя понад 250 тисяч мешканців та багатьох підприємств. Усі учасники цієї злочинної організації були затримані, а зараз вони знаходяться під вартою.
-
Зеленський назвав кандидата на посаду генпрокурора
Президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді призначити на посаду генерального прокурора Руслана Кравченка. Ця інформація була оголошена спікером парламенту Русланом Стефанчуком у понеділок, 16 червня. Згідно з Конституцією України, Верховна Рада має розглянути це питання на одному з наступних засідань. Зазначено, що голосування за кандидатуру Кравченка може відбутися вже завтра, а якщо прийнятий, він стане наймолодшим генеральним прокурором в історії України. Руслан Кравченко раніше очолював Київську ОВА і з 2024 року очолює Державну податкову службу України.
-
Новинському оголосили підозру у несплаті податків
Колишньому народному депутату від забороненої проросійської партії Опоблок повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 4,3 млрд грн податків. За даними слідства, він не задекларував багатомільярдні доходи. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 13 червня.
Хоч ім’я підозрюваного не називається, але судячи із заблюреного фото на заставці відео та опису мовиться про Вадима Новинського.
Йому повідомили про підозру за фактом ухилення від сплати до державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб з інвестиційного прибутку, отриманого за кордоном за ч. 3 ст. 212 КК України.
Як з’ясувало слідство, підозрюваний після набуття громадянства України у 2012 році продовжив свою підприємницьку діяльність на території України, ставши податковим резидентом. Однак, всупереч вимогам законодавства, не задекларував отримані за кордоном доходи та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у понад 4,3 млрд грн.
Підозрюваний отримав інвестиційний прибуток у понад 25 млрд грн, що на момент продажу становило декілька мільярдів доларів, від продажу інвестиційних активів – акцій іноземних компаній, які здійснювали діяльність на території Республіки Кіпр.
Порушення призвело до фактичного ненадходження коштів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах.
Наразі тривають необхідні слідчі дії. -
Президент Академії аграрних наук отримав підозру
Президенту Національної академії аграрних наук (НААН) України повідомили про підозру у розтраті коштів підконтрольних йому держпідприємств. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 13 червня.
Відомство не називає іменю підозрюваного, але відомо, що президентом НААН є Ярослав Гадзало.
Посадовцю інкримінують пособництво у розтраті чужого майна за попередньою змовою групою осіб (ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, президент НААН сприяв у працевлаштуванні особи одразу до чотирьох підконтрольних йому державних агропідприємств на різні посади, де він отримував заробітну плату за рахунок держбюджету.
“Однак фактично ця особа на посадах не працювала і не виконувала покладені на неї обов’язки, а лише здійснювала функції особистого водія президента НААН. Внаслідок таких дій посадовця держбюджету завдано шкоди”, йдеться у повідомленні.
Зараз вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу та відсторонення його від посади.
У свою чергу Укрінформ з посиланням на джерела повідомляє, що ДБР проводить обшуки у президента НААН Ярослава Гадзала.
Дивіться фото: Президент Академії аграрних наук отримав підозру
Раніше було викрито кілька нинішніх і колишніх співробітників НААН, задіяних у корупційних схемах. Тоді підозри оголосили водієві президента НААН, бухгалтеру і механіку держпідприємства.
НАЗК: Українці демонструють рекордний рівень нетерпимості до корупції -
Експравоохоронця підозрюють у незаконному збагаченні на 33 млн
Колишнього заступника начальника Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській та Кіровоградській областях підозрюють у незаконному збагаченні на загальну суму у 33 млн грн. Про це повідомляє Офіс Генпрокурора у вівторок, 10 червня.
За даними слідства, експосадовець у 2019-2023 роках набув необґрунтовані активи більше ніж на 33 млн грн.
Мова про 21 квартиру, два паркомісця та два автомобіля, один з яких преміум-класу.
Усі ці активи він оформлював на близьких осіб – мати, тещу та інших родичів. Враховуючи, що ці особи не мали офіційних прибутків для придбання такого майна, щоб створити видимість легальності їх походження, використовувались підроблені документи щодо нібито отримання позик від третіх осіб.
Відтак, колишньому заступнику начальника Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській та Кіровоградській областях повідомлено про підозру у незаконному збагаченні, організації підроблення офіційних документів та їх використанні за ст. 368-5, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
У межах розслідування кримінального провадження повідомлено про підозру ще п’ятьом особам, які сприяли експосадовцю у вчиненні зазначених злочинів. -
Родина заступника генпрокурора значно збагатилася під час війни – ЗМІ
Родина заступника генпрокурора Ігоря Мустеци під час повномасштабної війни суттєво збагатилася. Родичі чиновника придбали елітну нерухомість у Києві та Чернівцях і дорогі автомобілі на сотні тисяч доларів. Батько Мустеци у березні 2022 року вивіз у Румунію 1,1 млн доларів та 100 тисяч євро готівкою, яку не задекларував. Про це свідчить розслідування видання hromadske.
Наприкінці 2022 року мати заступника генпрокурора Мустеци оформила на себе 202-метрову квартиру в ЖК Парус у Чернівцях. Нині подібна нерухомість коштує щонайменше 200 тис. доларів.
Саме цією квартирою користується сам Ігор Мустеца, його дружина та діти з 2022 року. У цій же будівлі матір Мустеци має невелике нежитлове приміщення.
Мати чиновника веде роздрібну торгівлю з лотків та на ринках із 2008 року. Згідно з податковими деклараціями, у 2021-2024 роках вона декларувала дохід близько 1 мільйона гривень щороку.
Батько заступника генпрокурора – Василь – є ФОПом із 2017 року. Його основна сфера – будівництво. У 2024 році він став співзасновником фірми В.Д.ГРУП КОЛОМИЯ, яка за рік роботи зазнала майже 100 тисяч гривень збитків.
Його бізнес-партнер – підприємець із Івано-Франківська Василь Кавлак, який паралельно веде спільний проєкт з Іриною Кіпер – дружиною голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Разом вони будують найбільший в Україні апарт-готель на 800 номерів.
У березні 2022 року Мустеца-старший вивіз до Румунії 1,1 мільйона доларів та 100 тисяч євро готівкою, не задекларувавши готівку. Того ж дня він повернувся в Україну. Проте, про недекларування коштів довідалася митниця, і батька заступника генпрокурора оштрафували на 1700 гривень, та він оскаржив цей штраф у суді.
Син – Ігор Мустеца – задекларував банківський рахунок дружини в Румунії. Час його відкриття збігається з поїздкою батька.
Дружина, сестра і зять Мустеци займаються роздрібною торгівлею рибою в Чернівцях.
Катерина Мустеца зареєстрована ФОПом уже 10 років. Після призначення чоловіка на посаду її річний дохід зріс у кілька разів – із 1 млн грн у 2021-му до понад 5 млн у 2024-му. Водночас орендувати торгову точку офіційно вона почала лише цього року.
Сестра заступника генпрокурора Наталія Антонюк разом із чоловіком Володимиром мають мережу з трьох кіосків. У 2024 році пара задекларувала 6,5 млн грн доходів, з яких 5,5 млн – на Володимира.
Після початку повномасштабного вторгнення Наталія та її чоловік придбали два авто (Volkswagen Touareg і Hyundai Encino) загальною вартістю близько 100 тис. доларів. Восени 2022-го Наталія стала власницею квартири площею 118 м² у київському ЖК Французький квартал-2. Її ринкова вартість із ремонтом – понад 445 тис. доларів. Нерухомість у 2020 році купив 73-річний пенсіонер Давид Вайнштейн за половину ринкової ціни, а через два роки подарував її Наталії. У договорі дарування об’єкт оцінили вже у 8 млн грн.
Вайнштейн зареєстрований у селі Шубранець – поруч із родинним будинком батьків Ігоря Мустеци. Він володіє ще однією квартирою у ЖК Парус у Чернівцях, де в 2022-му придбала житло мати заступника генпрокурора.
Сам Мустеца, за декларацією, з 2020 року орендує 140-метрову квартиру в Новопечерських Липках у центрі Києва, де ринкова вартість оренди становить понад 75 тисяч гривень на місяць – половину його офіційної зарплати. У декларації також зазначено пенсію – 9,5 тисячі гривень.
Його дружина Катерина не має власного житла, але їздить на Volkswagen Touareg 2021 року, вартістю до 2 млн грн, придбаний у кредит.
Журналісти намагалися отримати коментар від Мустеци та його родичів, але безрезультатно. В
Офісі генпрокурора заявили, що не коментують питання, пов’язані з особистим життям посадовців. Ігор Мустеца родом з Чернівців, має ступінь магістра права та є кандидатом юридичних наук. Вже понад 23 роки працює в органах прокуратури.
Під час Революції гідності він обіймав посаду прокурора Шевченківського району Чернівців. Тоді він оскаржував рішення місцевої ради на підтримку Євромайдану. Попри закон про люстрацію, Мустеца продовжив кар’єру в прокуратурі.
З 2020 року він займає посаду заступника генерального прокурора України. За даними медіа, призначення Мустеци лобіював бізнесмен із Чернівців Ілля Павлюк, якого називали одним із керівників центрального штабу Володимира Зеленського під час виборів 2019 року.
На посаді заступника генпрокурора Мустеца працював із двома керівниками – Іриною Венедіктовою та Андрієм Костіним, а також ще двома виконувачами обов’язків генпрокурора.
Екс-президент Петро Порошенко нагородив його званням Заслужений юрист України та орденом За заслуги III ступеня.
Як ми вже писали, в родини посадовиці ГУ ДПС в Івано-Франківській області за ініціативи ДБР та у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції конфіскують люксовий автомобіль вартістю майже 3 млн гривень.
САП вимагає конфіскувати майно родички міністра Коваля -
Шахраї намагалися продати “посаду директора” підприємства за $500 тисяч
Українські правоохоронці затримали двох шахраїв, які пропонували призначити людину на посаду керівника державного підприємства на Волині за плату у $500 тисяч. Зловмисники стверджували, що мають зв’язки з керівництвом Національної академії аграрних наук України та обіцяли швидкий дохід від використання земельних ділянок держпідприємства. Під час передачі грошей підозрюваних затримали і повідомили про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах. Їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 3 мільйони гривень.
-
Під Харковом від удару РФ постраждали семеро людей
У передмісті Харкова сталася авіаційна атака, в результаті якої постраждало семеро людей. Російські війська вдарили авіабомбами по селищу Васищеве і Безлюдівці, зруйнувавши будівлі та житлові будинки. Троє людей отримали поранення, а двоє перебувають у стані шоку. Прокуратура розслідує цей воєнний злочин, вважаючи, що обстріл був здійснений з території Росії.