Реальний Київ

Позначка: Океан

  • Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.

    Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.

    Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.

    “Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.

    Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.

    Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.

    Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.

    Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
    Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати

  • Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані

    Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані

    Група дослідників виявила новий екосистемний комплекс у глибоководному океані, де існує життя завдяки хемосинтетичним організмам, які використовують енергію від газів, що виходять із тріщин на дні океану. Під час експедиції вчені виявили метаногенних мікробів і морських безхребетних, що адаптувалися до умов без сонячного світла. Вони виявили ці організми на глибині від 5800 до 9500 метрів у хадальній зоні океану. Дослідження показало, що ці екосистеми можуть існувати і в інших глибоководних жолобах, розширюючи наше розуміння про межі виживання живих організмів. Вчені виявили високий рівень метану у зразках осаду, що свідчить про те, що мікроби в екосистемі перетворюють гази з тріщин на органічні речовини для тварин. Це відкриття показує, що хемосинтетичні організми можуть створювати власне джерело поживних речовин. Дослідники вважають, що хадальні жолоби є не лише резервуарами, але й “переробними центрами” метану, де вуглець зберігається та переробляється мікроорганізмами. У результаті, вчені надіються, що подальші дослідження допоможуть зрозуміти, як організми адаптуються до екстремальних умов у хадальних жолобах.

  • Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж вважалося раніше. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морської води досяг критичного рівня, що становить загрозу для морських екосистем і економік прибережних регіонів. Це стосується не лише екології, а й економіки. Дослідники виявили, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які є важливими для багатьох видів. Щоб зупинити цей процес, потрібно зменшити викиди CO2. Необхідні термінові заходи для охорони природи в найбільш вразливих регіонах та для видів, які постраждали найбільше.

  • У Швеції сіло на мілину нафтове судно, що прямувало до Росії

    У Швеції сіло на мілину нафтове судно, що прямувало до Росії

    У протоці Ересунн біля Ландскрони в Швеції вантажний корабель під прапором Панами Meshka сів на мілину. На кораблі залишилося 24 члени екіпажу, ніхто не постраждав. Підозрюваний у недбалості в морському русі знаходиться на борту, але нікого не затримано. Корабель вийшов без вантажу, але перед цим заправився пальним. На борту є значна кількість нафтопродуктів. Водолази перевірили корабель на витік після інциденту і нічого не виявили. Це вже другий подібний випадок у цій області за тиждень. Нагадаємо, що раніше інше вантажне судно також сіло на мілину у цьому районі.

  • Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    П’ята частина світового океану стала темнішою за останні 20 років, що призвело до зменшення так званої фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, повідомляє The Guardian.
    Більшість морських організмів зосереджені саме в освітлених шарах океану – до 200 метрів глибини. Тут мікроскопічні водорості – фітопланктон – виконують ключову роль у виробленні кисню та формуванні харчових ланцюгів. Зменшення світла змушує живі істоти підніматися ближче до поверхні, що звужує простір їхнього існування.
    “Морські організми використовують світло майже для всього: для полювання, розмноження, синхронізації репродуктивних циклів. Світло – це ключ до їхньої біології. Але зі зменшенням світла їм доводиться підніматися ближче до поверхні, простору стає менше, тож вони буквально стискаються у верхніх шарах води”, – пояснив біолог Томас Девіс.
    Використовуючи супутникові дані, дослідники з’ясували: за два десятиліття фотична зона зменшилася на 50 метрів у 9% океану і на 100 метрів у 2,6%. Загальна потемніла площа становить 75 мільйонів квадратних кілометрів – це як Європа, Африка, Китай і Північна Америка разом узяті.
    Науковці вважають, що до цього призвели глобальне потепління та зміни в океанічних течіях.
    Професор Олівер Целінскі з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца назвав ці зміни тривожними:
    “Такі зміни можуть порушити морські харчові ланцюги, змінити ареали проживання видів та ослабити здатність океану підтримувати біорізноманіття і регулювати клімат. Особливо вразливими є прибережні моря, що найближчі до людської діяльності. Їхня стійкість критично важлива як для екосистем, так і для добробуту людей”, – зазначив науковець.