Реальний Київ

Позначка: Омбудсмен

  • Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні

    Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні

    Росія та Україна планують провести заходи із возз’єднання сімей, які постраждали через повномасштабну війну. Організація таких заходів запланована на початок вересня, коли сторони мають узгодити необхідну логістику, питання безпеки та взаємодію гуманітарних організацій. Про це повідомили росЗмі з посиланням на уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.

    Згідно з інформацією, російська омбудсменка заявила, що йдеться про близько восьми сімей, які хочуть возз’єднатися. Процес ускладнюється через низку бюрократичних і технічних питань, таких як прострочені паспорти або необхідність оформлення інших документів. Особлива увага приділяється людям похилого віку, адже для них потрібно забезпечити проїзд, медичну допомогу, а також співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. За її словами, сторони домовилися провести низку возз’єднань уже в вересні.

    Російська сторона наголошує, що для успішної реалізації процесу потрібне ретельне узгодження міждержавних питань, координація з гуманітарними організаціями та дотримання всіх заходів безпеки.

    Раніше, 25 серпня, Тетяна Москалькова повідомила про зустріч із представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за посередництва білоруської сторони. Під час розмови обговорювали питання щодо возз’єднання родин та організували обмін листами від військовополонених для їхніх близьких.

    За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.

  • Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами

    Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами

    Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.

    Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.

    За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.

    Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.

    Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.

  • Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна

    Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна

    Вимоги правителя РФ Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію є неприйнятними. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в Facebook у неділю, 17 серпня.

    За її словами, “Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед вимог, озвучених під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, – надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію”.
    “Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, – наголосила Івановська.

    Уповноваженої зазначила, що російська мова – це не “мова спілкування”, як намагається представити Кремль.

    “Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”, – підкреслила Івановська.

    Мовний омбудсмен зауважила, що “Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою. Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний “мир”.

    За її словами, “ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні дорівнюють поступкам у питанні свободи”.
    “Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, – підсумувала уповноважена.

  • Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. Згідно з повідомленням, на 15 липня було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. За результатами проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найвища кількість порушень була виявлена в містах Київ, Одеса, Харків та у Дніпропетровській області.

  • Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

    Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

    Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
    “Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
    Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
    Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
    Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
    Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування

  • Уряд призначив мовного омбудсмена

    Уряд призначив мовного омбудсмена

    У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.

  • Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визнав, що допустив помилку, поширивши недостовірну інформацію про нібито звіт ООН, у якому Росію начебто називали організатором теракту в Оленівській колонії у липні 2022 року. Про це стало відомо завдяки розслідуванню Слідство.Інфо, опублікованому у четвер, 10 липня.

    Повідомляється, що 30 червня на офіційних сторінках омбудсмана з’явився запис, у якому стверджувалося, що внутрішній аналіз ООН підтверджує причетність Міноборони РФ до злочину в Оленівці. У своєму дописі Лубінець написав про “нарешті названі речі своїми іменами”.

    Однак після перевірки журналісти виявили, що прикріплені Лубінцем гіперпосилання вели до матеріалів, опублікованих на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict – організації, яка не має жодного зв’язку з ООН або іншими міжурядовими структурами. Звіт про події в Оленівці був розміщений на цьому сайті лише через кілька днів після його створення – 22 травня 2025 року. В тексті документа чітко вказано, що він не є доповіддю ООН.

    Після реакції журналістів Дмитро Лубінець визнав допущену неточність.

    “Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Висловлюємо вам свою вдячність за проявлену увагу та стурбованість. Приносимо вибачення за допущену помилку”, – йдеться у відповіді журналістам.

    Представники офісу омбудсмана заявили про подальше посилення контролю задля ретельнішої перевірки інформації перед її публікацією. Раніше Лубінець відреагував на жорстку страту росіянами українського полоненого.
    Теракт в Оленівці, два роки потому: ще й досі є неідентифіковані тіла

  • Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл

    Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл

    Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
    Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
    Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
    Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
    За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
    “Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку.

  • Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена

    Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
    Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
    Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
    Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
    Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
    Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
    Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації

  • Данилко виступив з російськомовними хітами: омбудсмен звернувся до поліції

    Данилко виступив з російськомовними хітами: омбудсмен звернувся до поліції

    Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською. Про це він сказав у коментарі для Української правди. Життя в суботу, 14 червня.

    Омбудсмен пояснив, що у випадку концерту виконання композицій російською – грубе порушення статей 23 та 29 закону Про забезпечення функціонування української мови як державної.

    За його словами, з 2023 року в Києві офіційно діє мораторій на використання російськомовного музичного продукту, який у випадку концерту Вєрки Сердючки порушили.

    “Поки українські воїни щодня гинуть на фронті, стримуючи російських окупантів, у столиці України – місті Києві – на концерті публічно звучить Всьо будєт хорошо та інші російськомовні пісні. Це не просто зневага до мовного закону. Це плювок в обличчя країні у стані війни та тим, хто віддав життя за неї”, – заявив Кремінь.

    Уповноважений ініціював захід державного контролю щодо організатора заходу, а також звернувся до Національної поліції, аби там належним чином відреагували на порушення норм законодавства.
    “Ми не дозволимо, щоб в українській столиці під прикриттям “розваг” знову легалізовували мовну присутність держави-агресора. Це не просто про закон – це про національну гідність. І відповідальність буде”, – наголосив Кремінь.

    У Києві 13 червня відбувся концерт Verka Serduchka & Band, під час якого звучали російськомовні пісні. На відео присутніх на заході чути, як Андрій Данилко звертався до глядачів російською. Через це активісти звернулися зі скаргою до мовного омбудсмена.

    У Вєрки Сердючки заперечили те, що виконавець використовував російську на концерті. Там стверджують, що артист розмовляв “своїм локальним діалектом – полтавським суржиком”, і додали, що під час події також виконували пісні української та англійською мовами.

    Нагадаємо, Андрій Данилко, відомий за образом Вєрки Сердючки, заявив, що намагався перекладати свої російськомовні пісні українською, але результат його не влаштував. Андрій Данилко пояснив, чому співає російською під час війни