Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмена та затвердив Ольгу Решетилову на посаду першого військового омбудсмена. Ця нова інституція буде вирішувати проблеми, пов’язані зі службою у Збройних силах, розглядати скарги, проводити перевірки та приймати рішення. Військовий омбудсмен буде робити щорічні звіти перед президентом та Верховною Радою. Цей офіс буде важливим органом, що забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав усіх категорій осіб, які беруть участь у військовій діяльності. Ольга Решетилова має досвід у правозахисній сфері та раніше працювала в організаціях, що підтримують права людини.
Позначка: Омбудсмен
-
Президент схвалив закон про військового омбудсмена
Президент Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана, який був ухвалений Верховною Радою у другому читанні. Закон передбачає можливість військовослужбовцям подавати скарги щодо порушень їх прав безпосередньо до військового омбудсмена. Останній здійснюватиме перевірку і захищатиме права та свободи військових. Новий закон визначає статус, завдання та принципи роботи військового омбудсмана як нової інституції для захисту прав військовослужбовців.
-
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
У Верховній Раді був прийнятий закон про військового омбудсмена у другому читанні. За цей документ проголосували 283 народних депутати. Згідно з ініціативою, тепер військовослужбовці, які вважають, що їхні права були порушені, можуть звернутися з офіційною скаргою безпосередньо до військового омбудсмена. Після цього відбудеться перевірка в його офісі. Загалом, закон визначає правовий статус, завдання та основи діяльності військового омбудсмена, який стане новою установою для захисту прав і свобод військовослужбовців.
-
Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні
Росія та Україна планують провести заходи із возз’єднання сімей, які постраждали через повномасштабну війну. Організація таких заходів запланована на початок вересня, коли сторони мають узгодити необхідну логістику, питання безпеки та взаємодію гуманітарних організацій. Про це повідомили росЗмі з посиланням на уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.
Згідно з інформацією, російська омбудсменка заявила, що йдеться про близько восьми сімей, які хочуть возз’єднатися. Процес ускладнюється через низку бюрократичних і технічних питань, таких як прострочені паспорти або необхідність оформлення інших документів. Особлива увага приділяється людям похилого віку, адже для них потрібно забезпечити проїзд, медичну допомогу, а також співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. За її словами, сторони домовилися провести низку возз’єднань уже в вересні.
Російська сторона наголошує, що для успішної реалізації процесу потрібне ретельне узгодження міждержавних питань, координація з гуманітарними організаціями та дотримання всіх заходів безпеки.
Раніше, 25 серпня, Тетяна Москалькова повідомила про зустріч із представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за посередництва білоруської сторони. Під час розмови обговорювали питання щодо возз’єднання родин та організували обмін листами від військовополонених для їхніх близьких.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.
-
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна
Вимоги правителя РФ Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію є неприйнятними. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в Facebook у неділю, 17 серпня.
За її словами, “Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед вимог, озвучених під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, – надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію”.
“Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, – наголосила Івановська.Уповноваженої зазначила, що російська мова – це не “мова спілкування”, як намагається представити Кремль.
“Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”, – підкреслила Івановська.
Мовний омбудсмен зауважила, що “Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою. Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний “мир”.
За її словами, “ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні дорівнюють поступкам у питанні свободи”.
“Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, – підсумувала уповноважена. -
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. Згідно з повідомленням, на 15 липня було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. За результатами проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найвища кількість порушень була виявлена в містах Київ, Одеса, Харків та у Дніпропетровській області.
-
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.
-
Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визнав, що допустив помилку, поширивши недостовірну інформацію про нібито звіт ООН, у якому Росію начебто називали організатором теракту в Оленівській колонії у липні 2022 року. Про це стало відомо завдяки розслідуванню Слідство.Інфо, опублікованому у четвер, 10 липня.
Повідомляється, що 30 червня на офіційних сторінках омбудсмана з’явився запис, у якому стверджувалося, що внутрішній аналіз ООН підтверджує причетність Міноборони РФ до злочину в Оленівці. У своєму дописі Лубінець написав про “нарешті названі речі своїми іменами”.
Однак після перевірки журналісти виявили, що прикріплені Лубінцем гіперпосилання вели до матеріалів, опублікованих на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict – організації, яка не має жодного зв’язку з ООН або іншими міжурядовими структурами. Звіт про події в Оленівці був розміщений на цьому сайті лише через кілька днів після його створення – 22 травня 2025 року. В тексті документа чітко вказано, що він не є доповіддю ООН.
Після реакції журналістів Дмитро Лубінець визнав допущену неточність.
“Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Висловлюємо вам свою вдячність за проявлену увагу та стурбованість. Приносимо вибачення за допущену помилку”, – йдеться у відповіді журналістам.
Представники офісу омбудсмана заявили про подальше посилення контролю задля ретельнішої перевірки інформації перед її публікацією. Раніше Лубінець відреагував на жорстку страту росіянами українського полоненого.
Теракт в Оленівці, два роки потому: ще й досі є неідентифіковані тіла