Головна прокуратура Стамбула підготувала обвинувальний акт проти опозиційного мера міста Екрема Імамоглу, який був заарештований за звинуваченнями у корупції. За обвинуваченням, Імамоглу та ще 401 особа причетні до хабарництва, яке нанесло державі збитки на 160 мільярдів турецьких лір за 10 років. Обвинувальний акт складається з близько чотирьох тисяч сторінок і стверджує, що Імамоглу очолював злочинну організацію. Йому загрожує тюремне ув’язнення до 2352 року за 142 злочини. Це один із численних арештів опозиційних політиків в Туреччині цього року, серед яких також був і Екрем Імамоглу. У липні цього року Імамоглу було відправлено до в’язниці на 1,8 років.
Позначка: Опозиція
-
Опонент Орбана обурився публікацією карти з даними його прихильників
Лідер найбільшої угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр висловив своє обурення через те, що ЗМІ опублікували карту з інформацією про його прихильників після кібератаки на додаток партії. Після зламу додатка дані прихильників партії опинились у відкритому доступі і були розміщені на інтерактивній карті в Інтернеті. Мадяр подав скаргу проти ЗМІ, які поширили цю карту, вважаючи, що таким чином створено шкоду сотням тисяч угорців. Він закликав міністра внутрішніх справ Угорщини розпочати розслідування та видалити карту з незаконно отриманими даними. Мадяр вважає, що цей витік даних є політично мотивованим злочином з метою залякування. Угорські ЗМІ раніше повідомляли, що в Інтернеті з’явилася база даних, пов’язана з партією Тиса, яка містить інформацію про близько 200 тисяч людей.
-
Російський “опозиціонер” у Польщі працював на ФСБ – ЗМІ
Російський “опозиціонер” Ігор Р., що здобув статус політичного біженця в Польщі, насправді працював на ФСБ Росії. Росіянин збирав інформацію про працівників МЗС Польщі, польські урядові програми та про інших росіян, які перебувають в Польщі. Про це повідомляє місцеве видання Wirtualna Polska.
Під час допиту правоохоронних органів Польщі росіянин визнав, що ФСБ ставило йому завдання встановлювати нові знайомства і розширювати контакти у колі російських опозиціонерів і про все інформувати ФСБ.
За його словами, йому “здавалося, що він не робить нічого поганого”, а також традиційно пожалівся, що перебув “під значним тиском російських спецслужб”.
Також він був адресатом кур’єрського пакунку, в якому була рідка вибухівка, детонатори та блок живлення. Завдяки цьому пакунку польські спецслужби вийшли на 29-річного росіянина із Саратова, студента, якому польська держава надала політичний притулок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він мав у Польщі студентське житло, стипендію і можливість навчання.
У липні 2024 року цей пакунок з вибухівкою було виявлено у сортувальному відділенні кур’єрської компанії. Росіянина визнали винним у спричиненні безпосередньої загрози життю і здоров’ю багатьох осіб.
Прокуратура й Агентство внутрішньої безпеки Польщі після року слідства висунули Ігорю Р. і його дружині Ірині Р. звинувачення у роботі на російську розвідку і передачу їй інформації, яка могла зашкодити національній безпеці Польщі.
В Окружному суді у місті Сосновець 8 грудня має відбутися перше засідання у справі подружжя росіян. Їм загрожує до восьми років ув’язнення.
В телефоні Ігоря Р. слідчі органи знайшли фотографії газопроводу та теплопроводу у місті Сосновець.
Польські опозиційні ЗМІ інформують, що йдеться про колишнього координатора фонду Відкрита Росія Ігоря Рогова.
Як ми вже писали, в Німеччині Верховний земельний суд Мюнхена визнав трьох чоловіків винними у шпигунстві на користь Росії. Головним фігурантом справи виявився 41-річний чоловік, якого також визнали винним у участі у воєнізованому формуванні на сході України та плануванні диверсій у Німеччині.
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії -
У Франції зірвали замах на опонента Путіна
У Франції спіймали чотирьох чоловіків, які планували замах на російського опозиціонера та правозахисника Володимира Осєчкіна. Осєчкін перебуває в країні як політичний біженець і засновник правозахисного проєкту Gulagu.net. За даними розслідування, підозрювані підготовляли насильницькі дії проти Осєчкіна, але їм вдалося запобігти замаху в останній момент. Особливе відеоспостереження було виявлено біля будинку Осєчкіна в Біарріці. Сам Осєчкін підтвердив спробу замаху у своєму Telegram-каналі, додавши, що підозрювані вже заарештовані. У 2015 році Осєчкін залишив Росію через переслідування і отримав політичний притулок у Франції. З 2020 року його розшукують в Росії, а в 2023 році його оголосили “іноагентом”. У лютому 2025 року суд Москви вирішив позбавити його волі на восьмий роки за “фейки про армію РФ”. Також у 2022 році Осєчкін повідомив про спробу вбивства, яку йому врятував журналіст Христо Грозєв.
-
Польща підозрює російського опозиціонера у шпигунстві для РФ
Польська прокуратура міста Сосновець висунула обвинувачення проти російського подружжя, яке підозрюється у шпигунстві. Серед обвинувачених – відомий російський опозиціонер Ігор Р. та його дружина Ірина Р. За версією слідства, вони співпрацювали з російськими спецслужбами, передаючи їм інформацію про події у Польщі. Їх звинувачують також у спробі передачі вибухових пристроїв у посилці, яку вони відправили кур’єром, але її виявили до можливої детонації. Подружжя затримали у липні минулого року і вони зараз перебувають під вартою. Вони стверджують, що стали жертвами провокації. Слідство веде Агентство внутрішньої безпеки Польщі. Також у Польщі раніше висунули звинувачення проти українки у подібній справі, а у Британії затримали трьох осіб у справі шпигунства на користь Росії.
-
Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів
Європейський парламент підтримав запит Польщі на зняття депутатської недоторканності з двох представників опозиційної партії Право і справедливість. Депутатів ПіС Даніеля Обайтека та Міхала Дворчика підозрюють у різних порушеннях. Обайтека звинувачують у невиконанні обов’язків та зловживанні посадою для особистої вигоди у зв’язку з контрактами між компанією Orlen та певною фірмою. Дворчика підозрюють у використанні приватної електронної пошти для пересилання секретної інформації. Справа стосується “скандалу з листами”, коли у мережі з’явилися фрагменти листування з приватної пошти Дворчика, який тоді обіймав певну посаду в уряді.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для спілкування з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це означає, що у цій організації буде створена можливість для діалогу з представниками опозиції з Росії, які змушені були виїхати з країни. Головний лобіст проекту, Володимир Кара-Мурза, назвав цей день історичним для Ради Європи. Він зазначив, що це дозволить російській опозиції мати свій голос у цьому важливому європейському органі. Ухвалення цього рішення підтримала більшість депутатів, хоча деякі країни, зокрема Україна, Туреччина, Британія та Іспанія, утрималися. Поки що це лише принципове рішення, але конкретні деталі, такі як склад учасників, будуть узгоджені пізніше. Учасники платформи зобов’язані дотримуватися ряду принципів, серед яких підтримка територіальної цілісності України, Грузії та Молдови, а також заборона демонструвати державні символи РФ. Асамблея також закликала країни-члени надавати підтримку російській опозиції в екзилі.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для взаємодії з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це рішення було прокоментовано як історичний день у Раді Європи. Платформа дозволить російським опозиціонерам мати голос у найбільшій європейській організації. Українські представники підтримували ідею формування платформи для “справжніх” борців проти путінського режиму та корінних народів, яких утискає Росія. Рішення про створення платформи підтримала більшість депутатів, хоча деякі країни утрималися. Поки лише принципово ухвалено рішення про створення платформи, а точні деталі будуть визначені пізніше. Учасники платформи повинні дотримуватися 15 принципів, серед яких визнання територіальної цілісності України та підтримка створення Спецтрибуналу за агресію проти України. Асамблея також закликала держави-члени Ради Європи надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
-
У Білорусі повернули до колонії раніше звільненого опозиціонера – ЗМІ
Білоруського опозиціонера Миколу Статкевича, який був звільнений в рамках угоди між президентом Білорусі Олександром Лукашенком та президентом США Дональдом Трампом, повернули до колонії після того, як він відмовився залишити країну. Статкевич відбував термін у в’язниці Глибокого перед тим, як був звільнений. Його відпустили разом із іншими політв’язнями в обмін на зняття американських санкцій з білоруської авіакомпанії “Белавіа”. Проте після виходу на волю Статкевич відмовився виїжджати до Литви разом з іншими опозиціонерами. Після невдалої спроби переконати його виїхати, його забрали люди в масках. Попередньо було відомо, що Статкевич мав серйозні проблеми зі здоров’ям, але про його місцезнаходження і долю було невідомо. Статкевич вже двічі потрапляв у в’язницю через свою політичну діяльність, але продовжував виступати проти Лукашенка, що викликало реакцію влади.
-
Лідер опозиції Угорщини звинуватив РФ у втручанні у вибори
Лідер опозиційної угорської партії Тиса Петер Мадяр звинуватив Росію у втручанні у вибори та використанні своїх розвідслужб для підриву його кампанії проти прем’єра Віктора Орбана. Про це у четвер, 14 серпня, пише Bloomberg.
Напередодні служба зовнішньої розвідки РФ у своєму повідомленні зобразила Мадяра маріонеткою Єврокомісії, про що також часто говорить Орбан.
“Після 34 років Росія знову хоче безпосередньо втручатися в угорську політику, знову хоче безсоромно впливати на рішення угорських виборців”, – написав Мадяр, маючи на увазі виведення радянських військ з Угорщини на початку 1990-х років.
Після поширення повідомлення російської спецслужби міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив звинувачення проти Мадяра. Текст, опублікований у Москві, він описав як такий, що “не містить нічого нового”.
Bloomberg зазначає, що Орбан займає оборонну позицію проти партії Мадяра Тиса, яка має двозначний відсоток в опитуваннях громадської думки. Вибори в Угорщині відбудуться у квітні. На тлі напруженої кампанії через млявість економіки та звинувачення в корупції, участь Росії має ще більше підвищити ставки в цьому змаганні.