Позначка: Опитування

  • Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування

    Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування

    У дослідженні добробуту в Україні було виявлено, що українці, незважаючи на важкі умови через війну, демонструють адаптацію. Хоча якість життя в Україні залишається нижчою в порівнянні з іншими країнами, середній бал задоволеності життям становить лише 5,4 з 10. Однак частка людей з низькими оцінками зменшилася, а з високими навпаки збільшилася. Тривожність серед українців також зросла, але водночас вони відчувають високий рівень сенсу у житті. Спеціалісти вважають, що відчуття сенсу може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження виконане за методологією Національного статистичного управління Великої Британії та показало, що українці мають потенціал для зростання навіть у складних умовах.

  • Проросійська AfD стала популярнішою за партію Мерца – ЗМІ

    Проросійська AfD стала популярнішою за партію Мерца – ЗМІ

    Проросійська ультраправа німецька партія Альтернатива для Німеччини (AfD) за даними опитування стала найпопулярнішою серед усіх політичних сил у Німеччині, з набором підтримки на рівні 26% населення. Це означає, що вони обігнали партію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца на 1%. Зазначено, що якби вибори відбулися зараз, поточному уряду Німеччини бракувало би більшості для формування кабінету міністрів. Також відзначено, що популярність канцлера Мерца продовжує падати, з лише 25% задоволених його роботою та роботою уряду.

  • Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”

    Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”

    Більшість громадян Польщі не підтримують заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів в їх країну була випадковою. За опитуванням IBRiS, 81,7% поляків вважають, що це було навмисним діянням, а тільки 10,6% погоджуються з Трампом. Представники уряду також відкинули цю теорію. Опитування показало, що підтримка теорії “помилки” відрізняється серед виборців різних партій. Зокрема, виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих більше схильні вірити в цю версію, ніж прихильники ПіС. Опитування було проведене 13-14 вересня 2025 року на вибірці з 1067 поляків.

  • Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну

    Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну

    Більшість українців, а саме 62%, виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Лише 4% зазначили, що готові витримати війну близько року, а 21% – пів року чи кілька місяців. Ці показники майже не змінилися в порівнянні з червнем 2025 року. Ці дані були отримані в результаті опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Лише 18% українців очікують завершення війни до кінця 2025 року, тоді як 27% вважають, що це станеться у 2026 році, 32% – у 2027 році і пізніше, а ще 23% відповіли “не знаю”. Деякі групи людей виявили готовність терпіти війну залежно від того, коли вони сподіваються на її завершення. Наприклад, серед тих, хто думає, що війна закінчиться у 2027 році і пізніше, 74% готові терпіти стільки, скільки потрібно. Опитування виявило, що більшість українців підтримують припинення війни через переговори, але мало хто очікує цього найближчим часом.

  • Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування

    Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування

    У Німеччині зросло занепокоєння щодо можливості агресії Росії проти країн-членів НАТО після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Опитування, проведене інститутом INSA для видання Bild, показало, що 62% німців вважають реальним ризик нападу РФ на країни Альянсу, такі як Польща чи Литва. Більшість опитаних підтримують суворі заходи проти Росії, наприклад, 49% підтримують негайне припинення постачання російської нафти та газу до ЄС. Також половина респондентів вважає, що заморожені російські активи в ЄС слід використати для допомоги Україні. Опитування було проведене серед 1002 німців 11-12 вересня.

  • Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі

    Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі

    За результатами опитування громадської думки, проведеного соціологічною компанією iData, виявлено, що перед парламентськими виборами в Молдові Патріотичний виборчий блок, очолюваний Ігорем Додоном, набирає популярності і займає перше місце з результатом 25,2%, в той час як партія PAS, пов’язана з президенткою Маєю Санду, отримує 24,3%. Якщо вибори були б найближчої неділі, то Патріотичний блок отримав би 36% голосів, а PAS – 34,7%. Крім того, до парламенту мають шанс пройти ще Наша Партія та блок “Альтернатива”. Опитування не врахувало голоси діаспори, яка може принести PAS ще 7 мандатів.

  • Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО

    Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО

    Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
    На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
    ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
    Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.

  • Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО

    Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО

    Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
    На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
    ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
    Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.

  • Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
    Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
    Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
    Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
    67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
    Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
    Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
    На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
    Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
    У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
    Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.

  • Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна

    Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна

    Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
    Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
    Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
    На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
    Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
    У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
    Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
    Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів.