Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
“Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
“Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.
Позначка: Освіта
-
В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи
-
Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту
Українська танцівниця та хореографиня Ілона Гвоздьова оголосила, що розпочала навчання на другій вищій освіті за спеціальністю арт-терапія.
На відміну від танців, ця галузь пов’язана з психологією та творчим самовираженням, що, за словами артистки, допоможе їй ще глибше працювати з людьми.
Гвоздьова зізналася, що процес вступу став для неї водночас і викликом, і натхненням:
“Руки тряслися, мову віднімало, серце вискакувало, але настільки було приємно дивитися на себе, що я йду на другу вищу освіту. Я чітко розумію для чого та де саме буду це використовувати”-поділилася зірка.
За словами хореографині, її мотивує творчий потенціал, а також жіноче ком’юніті, яке підтримує та надихає. Вона підкреслює: важливо навчатися одне в одного, допомагати ставати більш впевненими, відкритими та гармонійними.
Попри досвід у сфері психології, Ілона прагне підняти свій рівень і здобути нові професійні вершини. Артистка пообіцяла ділитися з прихильниками своїм шляхом у навчанні та досягненнями в майбутньому. instagram.com/ilonagvozdeva -
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він. -
Розвідка Британії: РФ готує дітей до війни дронів
Російський правлячий режим впроваджує в систему освіти навчання дітей та молоді управлінню дронами. Відповідні курси проходять в більш як 500 школах і 30 коледжах. Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Twitter (X).
Понад 2,5 тисячі вчителів підготовлено для викладання в цій сфері. Ці заходи пов’язані з планом міністра освіти Валерія Фалькова, який ще в травні 2024 року заявив про намір підготувати до 2030 року один мільйон фахівців з БПЛА.
Російський диктатор Володимир Путін у червні заявив, що в Росії триває створення окремого роду військ безпілотних систем у складі збройних сил. За оцінкою британської розвідки, такі кроки демонструють подальшу мілітаризацію російського суспільства через освіту.
Зростання підготовки у сфері БПЛА безпосередньо пов’язане з війною проти України. Росія бере до уваги досвід застосування дронів у бойових діях і має намір значно збільшити їх використання.
У розвідці підкреслюють: Москва практично напевно прагне розширити як масштаби, так і можливості свого дронового арсеналу в довгостроковій перспективі. Це посилює загрозу як для України, так і для безпеки всього регіону. -
Названо найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури
У 2025 році найпопулярнішими спеціальностями для вступу до магістратури є педагогіка, управління та адміністрування і інформаційні технології, за даними голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака. Інформаційні технології, які раніше були на першому місці, цього разу опустилися на третє місце. На іспит з педагогіки зареєструвалися найбільше вступників, за ними йдуть управління та адміністрування, далі ідуть інформаційні технології. Розрив між другим і третім місцями становить понад 19%. Бабак також наголосив на зміні пріоритетів вступників у останні роки: у 2023 році лідерами були право, ІТ та психологія, у 2024 році зросла популярність менеджменту, а ІТ почав втрачати свої позиції, а в 2025 році педагогіка вперше очолила рейтинг.
-
Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні
У вересні понад 3 мільйони дітей розпочнуть навчання у класах або онлайн. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко після наради з міністром освіти Оксеном Лісовим. Уряд продовжує будівництво підземних шкіл-укриттів, оновлення шкіл та постачання нових шкільних автобусів. Особливу увагу приділяють школам у зоні конфлікту. Також акцентується на оновленні навчальних програм та підвищенні кваліфікації вчителів. Більше 2,4 тис. учнів склали тест на найвищий бал, і працюють над тим, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал в Україні.
-
У Таїланді жінка зваблювала буддійських ченців, а потім шантажувала їх
У Таїланді затримали жінку, яка шантажувала буддійських ченців інтимними фото та відео, отриманими після зустрічей з ними. Вона вимагала гроші за те, щоб не оприлюднювати компромат, і таким чином заробила понад 12 мільйонів доларів. Поліція стверджує, що жінка пошкодила щонайменше дев’ятьох ченців. Один із настоятелів храму підозрювався у шантажі, який він вчинив через відносини з жінкою, яка народила йому дитину. Жінку заарештували після того, як вона отримала гроші від одного з ченців, з яким мала стосунки. Під час обшуку у неї вдома знайшли багато компрометуючих матеріалів. Також виявилося, що вона витратила більшість грошей на гри в онлайн-казино. Жінці пред’явили обвинувачення у вимаганні грошей, відмиванні коштів та отриманні краденого майна.
-
На Львівщині для військової частин купували генератори за завищеними цінами
У Львові виявили злочинну схему, яка полягала в закупівлі генераторів за завищеними цінами для потреб військової частини. Командир, виконувач обов’язків начальника електротехнічної служби військової частини та цивільна особа обрали два фіктивні підприємства як постачальників генераторів. Ці фірми не мали реальних технічних можливостей та діяльності, а їхні керівники були формально оформлені особи. Вони уклали договори на постачання 152 генераторів за надмірними цінами, внаслідок чого держава переплатила понад 18 млн грн. Підозрювані були затримані, а їм повідомлено про підозру. Всім учасникам злочинної схеми обрано запобіжні заходи, такі як нічний домашній арешт. Командира відсторонили від виконання службових обов’язків. Прокурори вважають заходи недостатніми і оскаржують їх у суді. Також встановлюються інші особи, які були причетні до цієї злочинної діяльності, і вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.
-
Стало відомо, як вступники склали НМТ-2025
Національний мультипредметний тест показав, що деякі вступники мають проблеми зі знаннями з різних предметів. Наприклад, з української мови не склали лише 0,39% вступників, з історії – 0,16%, а з математики – цілком вражаючі 11,73%. Голова комітету Верховної Ради з освіти, науки та інновацій Сергій Бабак відзначив, що фізику та хімію обирають мало вступників, але в той же час велика кількість з них не змогли успішно скласти ці предмети. Натомість географія виявилася одним з найпопулярніших та найуспішніших предметів на тесті, що може бути пов’язано з її простішею порівняно з іншими предметами. Також виявлено, що біологію обирають більше вступників, ніж хімію, і це може бути пов’язано з тим, що в школах не завжди є достатньо лабораторних умов для вивчення хімії.
-
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.