У Таїланді затримали жінку, яка шантажувала буддійських ченців інтимними фото та відео, отриманими після зустрічей з ними. Вона вимагала гроші за те, щоб не оприлюднювати компромат, і таким чином заробила понад 12 мільйонів доларів. Поліція стверджує, що жінка пошкодила щонайменше дев’ятьох ченців. Один із настоятелів храму підозрювався у шантажі, який він вчинив через відносини з жінкою, яка народила йому дитину. Жінку заарештували після того, як вона отримала гроші від одного з ченців, з яким мала стосунки. Під час обшуку у неї вдома знайшли багато компрометуючих матеріалів. Також виявилося, що вона витратила більшість грошей на гри в онлайн-казино. Жінці пред’явили обвинувачення у вимаганні грошей, відмиванні коштів та отриманні краденого майна.
Позначка: Освіта
-
На Львівщині для військової частин купували генератори за завищеними цінами
У Львові виявили злочинну схему, яка полягала в закупівлі генераторів за завищеними цінами для потреб військової частини. Командир, виконувач обов’язків начальника електротехнічної служби військової частини та цивільна особа обрали два фіктивні підприємства як постачальників генераторів. Ці фірми не мали реальних технічних можливостей та діяльності, а їхні керівники були формально оформлені особи. Вони уклали договори на постачання 152 генераторів за надмірними цінами, внаслідок чого держава переплатила понад 18 млн грн. Підозрювані були затримані, а їм повідомлено про підозру. Всім учасникам злочинної схеми обрано запобіжні заходи, такі як нічний домашній арешт. Командира відсторонили від виконання службових обов’язків. Прокурори вважають заходи недостатніми і оскаржують їх у суді. Також встановлюються інші особи, які були причетні до цієї злочинної діяльності, і вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.
-
Стало відомо, як вступники склали НМТ-2025
Національний мультипредметний тест показав, що деякі вступники мають проблеми зі знаннями з різних предметів. Наприклад, з української мови не склали лише 0,39% вступників, з історії – 0,16%, а з математики – цілком вражаючі 11,73%. Голова комітету Верховної Ради з освіти, науки та інновацій Сергій Бабак відзначив, що фізику та хімію обирають мало вступників, але в той же час велика кількість з них не змогли успішно скласти ці предмети. Натомість географія виявилася одним з найпопулярніших та найуспішніших предметів на тесті, що може бути пов’язано з її простішею порівняно з іншими предметами. Також виявлено, що біологію обирають більше вступників, ніж хімію, і це може бути пов’язано з тим, що в школах не завжди є достатньо лабораторних умов для вивчення хімії.
-
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років. -
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України осудило рішення російських окупантів про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях. Вони назвали це ще одним прикладом геноцидної політики та русифікації, яку проводить Росія. МЗС зазначило, що українська мова вижила всі спроби її придушення, а окупанти зазнають поразки, а українська мова залишиться невід’ємною частиною України. Також було повідомлено, що Міністерство освіти РФ виключило українську мову з федеральної освітньої програми, заявивши, що її будуть викладати лише на окупованих територіях.