Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку.
Позначка: Освіта
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
-
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років. -
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України осудило рішення російських окупантів про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях. Вони назвали це ще одним прикладом геноцидної політики та русифікації, яку проводить Росія. МЗС зазначило, що українська мова вижила всі спроби її придушення, а окупанти зазнають поразки, а українська мова залишиться невід’ємною частиною України. Також було повідомлено, що Міністерство освіти РФ виключило українську мову з федеральної освітньої програми, заявивши, що її будуть викладати лише на окупованих територіях.
-
Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН
Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький заявив, що кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується на 20-30 тисяч. Про це він сказав в інтервʼю Українському радіо.
“Тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч (випускників шкіл у 2025 році – ред.) проти 510 тисяч”, – зазначив Винницький.
За його словами, у 2025 році на НМТ зареєструвалося 312 тис. осіб, ця кількість на рівні минулого року. Так само сталою є кількість випускників шкіл, які проходять НМТ за кордоном, минулого року вона склала близько 20 тис. осіб.
Заступник міністра пояснив, що велика кількість молоді не тільки виїжджає за кордон, а й повертається в Україну.
“Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші”, – зазначив Винницький. -
Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН
Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
“Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів. -
Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах
Польща підтримує ідею викладання української мови як другої іноземної мови в місцевих школах. Ця можливість буде доступна за умови ініціативи батьків, наявності вчителя та погодження адміністрації школи. Зустріч міністра освіти України з міністром освіти Польщі відбулася минулого тижня у Варшаві, де обговорювалася ця можливість. Також у польських школах передбачено різні форми підтримки для українських учнів, такі як додаткові заняття з польської мови, навчання на підготовчому відділенні та інші. МОН також розглядає можливість введення української мови як іноземної у школах інших країн, і це питання може бути враховане в майбутніх реформах шкільної освіти.
-
Лісовий заперечив масовий виїзд школярів за кордон
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий визнав, що українські учні деякіть виїжджають за кордон після закінчення школи, але це ще не є масовим явищем. Він зазначив, що ця тенденція пов’язана з питаннями безпеки. Міністр підтримав ідею віцепрем’єра про те, що всі діти, які повертаються з-за кордону, мають отримати місце в українській школі. Водночас Лісовий зазначив, що українські школи готові приймати додаткових учнів і немає проблеми з недоукомплектованістю. Кількість українських школярів зараз зменшується.