Реальний Київ

Позначка: Парламент

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    У Верховній Раді затвердили новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За це рішення проголосували 253 депутати, проти були 13, утримались 23, а 6 не голосували. Список нового уряду включав таких міністрів, як Михайло Федоров (цифрова трансформація), Олексій Соболєв (економіка, довкілля, сільське господарство), Світлана Гринчук (енергетика), Денис Улютін (соціальна політика), Герман Галущенко (юстиція), Тарас Качка (європейська та євроатлантична інтеграція). Деякі міністри зберегли свої посади, а також відбулася реорганізація міністерств.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Сьогодні Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Ця подія сталася під час засідання парламенту у четвер. Різні фракції голосували по-різному, але загалом більшість підтримала Юлію Свириденко. Таким чином, вона стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. За цим законопроєктом передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд гривень, з яких майже 402 млрд гривень припадають на загальний фонд. Головні отримувачі коштів будуть Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші структури. Ці додаткові видатки планується забезпечити за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, зокрема ПДФО, податок на прибуток підприємств та кошти від Національного банку.

  • В Україні продовжили дію воєнного стану

    В Україні продовжили дію воєнного стану

    Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 5 листопада. За відповідні законопроєкти підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це в Телеграмі. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

  • Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Українська Верховна Рада підтвердила угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію розголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. За законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.

  • У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
    Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
    На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
    Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
    Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
    “Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб.

  • У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію “Електричні мережі Вірменії” (ENA), власником якої є російський бізнесмен вірменського походження Самвел Карапетян. За ці поправки проголосували 65 депутатів, проти були 27. Зміни дають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Також передбачено примусовий продаж підприємства за пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, назвавши їх “державним рекетом”. Карапетяна затримали за обвинуваченням у закликах до насильницького захоплення влади. Прем’єр-міністр Вірменії оголосив про намір націоналізувати ENA. Карапетян є власником холдингу Ташир і мережі ТРЦ Ріо, а його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів.