Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції.
Позначка: Парламент
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
-
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
Українські народні депутати підтримали пропозицію про подовження пільг на електромобілі ще на один рік під час розгляду поправок до державного бюджету на 2026 рік. Ці пільги передбачають звільнення від сплати мита, податку на додану вартість та збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації електромобіля. Також відомо, що єдиною додатковою витратою для власників електромобілів залишається акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї. Ці податкові пільги діють в Україні з 2018 року і продовжаться до 1 січня 2027 року.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила збільшення видатків на оборону України на 324,7 млрд гривень. Це вже друге збільшення у цьому році. Гроші будуть спрямовані на Збройні сили, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші оборонні потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 млрд гривень від Євросоюзу в рамках ініціативи G7 ERA. Раніше цього року було вже збільшено видатки на оборону на 412 млрд гривень. Наразі також названо загальні витрати країни на оборону за перші дев’ять місяців цього року.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури України. Це стало відомо під час засідання у вівторок, 21 жовтня. Тетяну Бережну підтримали 266 депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко представила її в парламенті, підкресливши, що вона має досвід роботи в уряді, міжнародних проєктах і культурній дипломатії. Бережна вже працювала на посаді заступника міністра економіки та має намір розбудовувати культурну політику країни, залучати ресурси у сферу культури та зберігати українську культурну спадщину.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Сьогодні Верховна Рада України у 17-ий раз продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації у країні. За відповідні законопроекти голосували 317 нардепів. Воєнний стан і мобілізацію продовжено на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року. Це сталося вперше після вторгнення Росії у 2022 році, коли Україна вперше ввела воєнний стан. З тих пір Верховна Рада кожного разу продовжує їх термін на 90 днів.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
Японський парламент обрав Санае Такаїчі лідером Ліберально-демократичної партії та новим прем’єр-міністром країни. Це стало історичною подією, оскільки вона стала першою жінкою на цій посаді. Такаїчі перемогла з великим відривом у голосуванні, отримавши підтримку від альянсу Ліберально-демократичної партії і Партії інновацій. Вона має підготуватися до важливого візиту президента США Дональда Трампа до Японії, а також вирішувати геополітичні та економічні виклики, з якими стикається країна.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроєктами, пропонується продовжити воєнний стан на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також провести загальну мобілізацію на той же строк. Ці укази набирають чинності разом зі затвердженням відповідного закону. Це буде 17 голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку вторгнення Росії в Україну. Зазначимо, що з початку війни Верховна Рада вже 16 разів продовжувала термін воєнного стану та мобілізації, останній раз це було зроблено 15 липня 2025 року.
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
Французький парламент відмовився висловити два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Обидва вотуми були відхилені, оскільки не набрали необхідної кількості голосів в парламенті. Себастьєн Лекорню залишив парламент з обіцянкою продовжувати працювати. Нещодавно він був призначений прем’єр-міністром з метою вирішення політичної кризи у країні. Для збереження уряду Лекорню зробив компроміс з соціалістами, запропонувавши відкласти пенсійну реформу до 2027 року.