Реальний Київ

Позначка: Парламент

  • Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    У Сирії у вересні відбудуться вибори до парламенту – перші після повалення режиму Башара Асада. Про це повідомляє Associated Press у понеділок, 28 липня.

    Вибори проходитимуть у період з 15 по 20 вересня. У кожній провінції Сирії буде створено виборчу колегію для голосування. Третина депутатів у 210-місному парламенті буде призначена тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, решту оберуть за результатами голосування виборців.

    Тимчасова конституція, підписана аль-Шараа у березні, передбачає створення Народного комітету, який виконуватиме функції тимчасового парламенту до прийняття постійної конституції та проведення загальних виборів.
    Як відомо, 8 грудня 2024 року повстанці захопили столицю Сирії і оголосили про падіння режиму Башара Асада та його втечу із Дамаска. Сирійські повстанці сформували перехідний уряд – його очолив Мухаммед Башир, який керував Урядом порятунку – структурою, створеною 2017 року на територіях, що були під контролем сирійської опозиції, насамперед у провінції Ідліб.
    Очільник повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам ААхмед аль-Шараа став новим президентом Сирії у січні 2025 року. На початку липня президент Сирії представив новий державний герб країни.

  • У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП

    У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП

    Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
    “Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
    За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
    Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи.

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    У Верховній Раді затвердили новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За це рішення проголосували 253 депутати, проти були 13, утримались 23, а 6 не голосували. Список нового уряду включав таких міністрів, як Михайло Федоров (цифрова трансформація), Олексій Соболєв (економіка, довкілля, сільське господарство), Світлана Гринчук (енергетика), Денис Улютін (соціальна політика), Герман Галущенко (юстиція), Тарас Качка (європейська та євроатлантична інтеграція). Деякі міністри зберегли свої посади, а також відбулася реорганізація міністерств.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Сьогодні Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Ця подія сталася під час засідання парламенту у четвер. Різні фракції голосували по-різному, але загалом більшість підтримала Юлію Свириденко. Таким чином, вона стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. За цим законопроєктом передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд гривень, з яких майже 402 млрд гривень припадають на загальний фонд. Головні отримувачі коштів будуть Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші структури. Ці додаткові видатки планується забезпечити за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, зокрема ПДФО, податок на прибуток підприємств та кошти від Національного банку.

  • В Україні продовжили дію воєнного стану

    В Україні продовжили дію воєнного стану

    Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 5 листопада. За відповідні законопроєкти підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це в Телеграмі. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

  • Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Українська Верховна Рада підтвердила угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію розголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. За законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.