Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати значно збільшать постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Ця допомога включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди, і її обсяг першої партії становитиме близько 10 мільярдів доларів. Це вказує на радикальну зміну політики американського президента, який раніше уникаав підтримки України. Раніше генсек НАТО підтвердив, що Україна може отримати значну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів в рамках угоди США та НАТО.
Позначка: Партнери
-
ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні
Президент США Дональд Трамп оголосив про різке збільшення обсягів постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія озброєння на суму приблизно 10 мільярдів доларів включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це значна зміна політики адміністрації Трампа, яка спочатку уникала підтримки України. Раніше генсек НАТО також підтвердив можливість постачання великої кількості систем ППО, ракет та боєприпасів на користь України, в рамках угоди з США та НАТО.
-
На міністерській зустрічі у Хорватії підтримали членство України в НАТО
Учасники Другої міністерської зустрічі Україна – Південно-Східна Європа у місті Дубровник, Хорватія, підтвердили відданість євроатлантичному курсу України, закликавши якнайшвидшого запрошення до НАТО. Про це мовиться у спільному комюніке за результатами зустрічі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у заході як співорганізатор спільно зі своїм хорватським колегою.
У спільному комюніке наголосили, що учасники зустрічі підтримують “Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО, та вітаємо запрошення України до Альянсу, яке буде можливим після згоди союзників і виконання необхідних умов”.
“Членство в НАТО залишається найкращим та економічно ефективним механізмом забезпечення безпеки України. Ні Росія, ні будь-яка інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми беззастережно підтримуємо право України обирати власні засоби безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання”, – зазначили у заяві.
Окремо у тексті додали, що після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, міністри, відповідальні за зовнішню політику країн, підтвердили “непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном”.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що вступ України до НАТО – незворотний процес, та не слід пов’язувати його з можливою мирною угодою у російсько-українській війні.
Туманні перспективи: чи є шанс у України на вступ до НАТО -
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам. -
Коаліція охочих погодила розгортання сил в Україні
Коаліція охочих узгодила створення нового постійного командування у Парижі, тоді як у Києві планують розмістити координаційний осередок. Це частина зусиль із формування багатонаціонального військового контингенту в Україні після припинення бойових дій для зміцнення обороноздатності, відновлення армії та гарантування стабільності. Про це повідомляє пресслужба уряду Великої Британії у четвер, 10 липня.
Після онлайн-зустрічі 10 липня лідери оголосили про створення постійного штабу в Парижі. Його очолять Велика Британія та Франція. Через рік він тимчасово переміститься до Лондона. Також передбачено формування координаційного осередку в Києві під керівництвом британського генерала.
Уперше в обговоренні взяли участь представники США – спецпредставник президента генерал Кіт Келлог, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль.
Згідно з планом, після припинення бойових дій необхідно буде:- відновити сухопутні війська України, зокрема через логістику, озброєння та навчання;
- забезпечити контроль над небом, спільно з українськими ВПС та використовуючи літаки Коаліції;
- розчистити Чорне море, шляхом посилення наявної групи країн для розмінування та безпечної навігації.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що підтримка України – це не лише моральне зобов’язання, а й ключ до безпеки в Європі.
Він підтвердив, що миротворців направлять одразу після припинення вогню задля стримування російської агресії в майбутньому.
Коаліція також підтвердила намір підтримати відновлення української економіки та захист інфраструктури. Планування нової структури супроводжували узгодження зі США, НАТО та ЄС. У ньому беруть участь понад 200 фахівців із 30 країн.
Раніше Велика Британія підтвердила готовність направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією. -
Британія готова відправити війська в Україну
Велика Британія готова направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією. Про це заявив міністр оборони Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих для збереження миру в Україні після завершення бойових дій. Про це інформує Express.co.uk у четвер, 10 липня.
“Прем’єр-міністр завжди чітко заявляв, що готовий відправити війська до України, щоб допомогти забезпечити дотримання перемир’я”, – зазначи Гілі у відповідь на запитання, чи плани щодо відправки військових залишаються чинними.
Очікується, що основними постачальниками військових сил у межах коаліції стануть Велика Британія та Франція. Проте ініціатива також передбачає підтримку з боку США. Раніше у ЗМІ з’являлася інформація, що Британія відмовилась від планів миротворчої місії через небажання адміністрації Дональда Трампа підтримувати таку ідею. Коментарі Гілі спростовують ці припущення.
Передбачається, що у четвер прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон проведуть онлайн-перемовини з іншими лідерами держав, котрі підтримали Коаліцію охочих.
Гілі також повідомив про створення франко-британських сил чисельністю 50 000 військовослужбовців для захисту Європи.
Окрім того, Лондон та Париж також замовлять додаткові ракети Storm Shadow (SCALP) та розпочнуть наступну фазу спільного проєкту з розробки їх наступника.
Крім того, лідери обох держав оголосять про поглиблення співпраці у сфері ядерного стримування. У спільній декларації буде зазначено, що, попри незалежність ядерних потенціалів, Британія та Франція зможуть координувати дії для протидії загрозам, таким як російська агресія.
Раніше Стармер заявив, що Велика Британія готова відправити в Україну свої війська та авіацію для миротворчої місії. -
Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ
Союзники України в Європі нарешті почули від президента Дональда Трампа риторику, котру очікували тривалий час – жорстку щодо РФ. Проте, як пише Politico у четвер, 10 липня, попри публічні заяви про підтримку, в європейських столицях панує недовіра через раптові розвороти в американській політиці щодо Києва.
Зокрема минулого тижня Пентагон несподівано зупинив постачання протиповітряної оборони та летальної зброї Києву, а вже цього тижня Трамп зробив різкий розворот і пообіцяв більше систем ППО, заявивши, що йому остогидли “дурниці Путіна”. Однак, союзники не впевнені, що за цими словами підуть реальні дії.
“Нас уже нічого не дивує; ми маємо бути готові до будь-чого”, – зазначив дипломат однієї з країн НАТО.
За даними джерел, українська сторона з 1 липня намагається організувати розмову міністра оборони Рустема Умерова з американським колегою Пітом Гегсетом, втім, команда останнього досі не погодилася на дзвінок.
“Складно зрозуміти, що відбувається всередині адміністрації”, – пояснив європейський посадовець. – “Трамп почав звучати більш послідовно у підтримці України, але в Пентагоні – інший підхід”.
Щобільше, днями CNNповідомив, що Гегсет не інформував Білий дім про своє рішення зупинити постачання зброї Україні до того, як це відбулося.
Союзники також непокояться можливим скороченням військової присутності США в Європі. Перегляд глобального військового розміщення очолює Елбрідж Колбі, відомий скепсисом щодо присутності американських військ на континенті. Очікується, що його пропозиції оголосять у серпні.
Урядовці Німеччини, Польщі, Італії та Великої Британії, на території яких дислоковані американські сили, не мають жодного уявлення про плани США.
“Загальне враження в Європі таке, що адміністрація діє вкрай неузгоджено”, – заявив ще один європейський посадовець.
Всього в Європі розміщено близько 80 тисяч американських військових, а в Старому Світі вони вже почали готуватися до втрати частини з них. Поки що розглядаються сценарії виведення 10-20 тисяч солдатів.
Нині в Європі фіксують дедалі більшу плутанину та втрату керованості.
“В адміністрації дуже багато непередбачуваності. Це суцільний хаос і, чесно кажучи, відсутність належного керування з найвищого рівня”, – європейський високопосадовець.
Зауважується, що наразі Білий дім після перших виступів Гегсета обмежив громадську діяльність міністра, скасувавши його поїздки на Близький Схід і в Європу; вони тепер воліють там, щоб він подорожував з Трампом і по можливості не спілкувався з союзниками. -
Чехія підготує вісім українських пілотів F-16
Уряд Чехії схвалив програму підготовки українських пілотів, яку реалізує державне підприємство LOM Praha за дорученням Міністерства оборони. Мова про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн крон (1,4 млн доларів). Про це інформує оборонне відомство країни у середу, 9 липня.
Тренування пройдуть до восьми українських пілотів до кінця 2026 року.
Підготовка включатиме навчання на симуляторах і дозвукових літаках L-39, оскільки Чехія не має на озброєнні F-16. Проте українська сторона виявила зацікавлення у такому типі підготовки як частині ширшої програми опанування західної авіаційної техніки.
Підготовка фінансуватиметься з уже затвердженого бюджету Міноборони Чехії, додаткові кошти з державного бюджету не залучатимуться. Усе забезпечення, зокрема логістика, медичні огляди та симуляційна підготовка, оцінено в додаткові 4,5 млн крон. Ці витрати також покриє чеська сторона.
“Для нас це не лише професійний виклик, а й прояв солідарності з Україною. Ми маємо необхідний досвід, і готові його надати там, де він потрібен найбільше”, – заявив директор LOM Praha Їржі Протіва. -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
Ізраїль оголосив новий пакет допомоги Україні
Ізраїль вирішив надати Україні допомогу у відновленні доступу до питної води в районах, що постраждали від російських обстрілів. Ця гуманітарна допомога включає сучасні системи водопостачання, які зможуть забезпечити питною водою десятки тисяч людей. Вони будуть встановлені у східних регіонах, де є гостра нестача води. Фінансування цієї допомоги надається з бюджету Міністерства закордонних справ Ізраїлю. Це є частиною підтримки України з боку Ізраїлю, яка проявляється вже з початку війни, коли Ізраїль організував доставку продовольства, ліків та іншого необхідного обладнання.