Росія планує надати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж раніше планувалося. Ці кредити будуть спрямовані на розвиток інтеграційних проектів та зміцнення союзних відносин з партнерами, такими як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Крім того, частка коштів піде на будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту високотехнологічної продукції. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надати експортний кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. На даний момент Росатом вже реалізує кілька проектів в різних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Росія очікує, що протягом 2026-2028 років їй повернуть 8 млрд доларів за вже видані кредити.
Позначка: Партнери
-
Зеленський анонсував нову оборонну угоду з ЄС
Президент України Володимир Зеленський оголосив про завершення підготовки до зустрічей з європейськими партнерами на цьому тижні. Він повідомив, що готується нова угода щодо оборонних спроможностей, яка буде частиною довгострокових гарантій безпеки для України. Зеленський також зазначив, що країна співпрацює з партнерами у сфері дипломатії, зокрема з США. Він наголосив на важливості дипломатичних зусиль для завершення конфлікту на сході України. Раніше Зеленський обговорив з президентом США Дональдом Трампом гарантії безпеки для України.
-
ЄС планує розпочати навчання ЗСУ безпосередньо в Україні – ЗМІ
ЄС розглядає можливість навчати українських військових безпосередньо в Україні та розширити інші напрями підтримки – від кібербезпеки до допомоги ветеранам. Про це пише Radio Free Europe/Radio Liberty.
Євросоюз наближається до ухвалення рішення про початок навчань українських військових на території країни та розширення місії підтримки. Серед пропозицій – моніторинг кордонів, допомога ветеранам, посилення кіберзахисту й створення передових позицій у разі майбутнього перемир’я.
Про це мовиться у стратегічних оглядах двох місій ЄС, котрі опинилися у розпорядженні RFE/RL:
- EUAM (Консультативна місія ЄС), що зміцнює цивільний сектор безпеки;
- EUMAM (Військова навчальна місія ЄС), котра вже підготувала близько 80 000 українських військових у країнах ЄС.
Згідно зі стратегічним оглядом EUMAM, у західних регіонах України вже створено три навчальні центри для підготовки військовослужбовців, та жоден з них не працює на повну потужність через недостатність належної інфраструктури та кваліфікованих іноземних інструкторів. Вказується на низку труднощів, пов’язаних з відсутністю навчальної місії безпосередньо на території України, зокрема логістичне навантаження та необхідність відправляти військових далеко від лінії фронту для проходження навчання.
Також наголошується, що навчання на території країн ЄС у мирних умовах обмежує можливість ефективного використання дронів та засобів радіоелектронної боротьби, які активно застосовуються на війні.
Разом з тим, у стратегічному огляді EUMAM зазначається, що перенесення частини або всіх структур місії безпосередньо в Україну стане можливим лише за умови встановлення перемир’я. Втім, розгортання потребуватиме координації з боку США або надання гарантій безпеки з їхнього боку.
Місія EUMAM стала одним із найуспішніших прикладів підтримки України. Вона забезпечила підготовку 15 бойових бригад у 18 країнах ЄС за понад 1 700 програм, включно з тренуваннями на F-16 і Mirage.
Україна неодноразово закликала проводити частину навчань на своїй території, щоб зменшити логістичні ризики.
Інша місія – EUAM – діє в Україні з 2014 року й нині працює у кількох містах, допомагаючи реформувати поліцію, прокуратуру, Нацгвардію та прикордонну службу відповідно до стандартів ЄС.
Серед нових напрямів – моніторинг кордонів із Росією та Білоруссю, участь у спостереженні за можливою лінією розмежування, посилення кіберзахисту й підтримка інтеграції ветеранів у цивільне життя.
Зауважимо, раніше міністри оборони країн-членів Євросоюзу підтримали розширення мандата Допоміжної військової місії ЄС для України (EUMAM Ukraine) після встановлення перемирʼя. Це включає направлення військових інструкторів в Україну, повідомила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.
Як відомо, 17 жовтня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про створення місії EUMAM для допомоги Україні в підготовці військовослужбовців. Тренування новобранців для ЗСУ тривають переважно на території Польщі і Німеччини.
У листопаді 2024 року Рада ЄС продовжила термін діяльності EUMAM ще на два роки та виділила на її забезпечення понад 400 млн євро. -
Шмигаль озвучив пріоритети України на Рамштайні
Міністр оборони Денис Шмигаль під час 31-го Рамштайну висловив важливість у посиленні підтримки дронами, вважаючи це екзистенційним пріоритетом. Він вказав на три основні пріоритети: використання дронів FPV для контролю лінії фронту, розвідки та перехоплення ворожих дронів та ракет. Україна звернулася до своїх партнерів із проханням про фінансування виробництва дронів-перехоплювачів. Також було наголошено на потребі ракет для захисту від балістичних та крилатих ракет. Зазначено про обговорення ракет “дуже відомої назви” для ударів по російській військовій інфраструктурі та нафтопереробним заводам. Президент України Володимир Зеленський планує попросити поставки ракет Tomahawk від США.
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців. Частину коштів передбачено на забезпечення навчального обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цей пакет також включено фінансування безпілотників, боєприпасів та ракет, закуплених через українську оборонну промисловість. Данія вже раніше інвестувала у виробництво української оборонної продукції та планує інвестувати €40 млн в інновації для України на полі бою.
-
Міністр оборони Нідерландів відвідав Одещину
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс відвідав Одещину у межах візиту до України. Про це повідомив начальник ОВА Олег Кіпер
“Разом із командувачем ВМС ЗСУ Олексієм Неїжпапою ознайомили пана Брекельманса з безпековою ситуацією в регіоні. Обговорили наслідки постійних обстрілів ворогом цивільної та критичної інфраструктури, ситуацію з енергетикою та підготовку регіону до зими”, – зазначив Кіпер.
Своєю чергою, Брекельманс акцентував важливість підтримки України з боку Нідерландів та наголосив, що вони і надалі допомагатимуть українським військовим та цивільному населенню.
“Дякуємо Нідерландам за спільну боротьбу заради майбутнього. Разом – сильніші!”, – додав голова Одеської ОВА. -
Зеленський обговорив із Макроном посилення ППО
Президент Володимир Зеленський провів розмову з Емманюелем Макроном, під час якої обговорив посилення української ППО, координацію з партнерами та подальший тиск на РФ. Про це глава держави поінформував у Telegram у неділю, 12 жовтня.
“Говорив з Президентом Емманюелем Макроном. Дякую за те, що Франція так багато робить для захисту життя”, – зазначив він. Український президент зокрема поінформував про першочергові потреби України. Уточнив, що це передусім ППО – необхідні системи та ракети.
Росія зараз користується моментом – тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL”, – додав Зеленський. Окремо сторони скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів.
“Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський провів зустріч із лідером Франції Емманюелем Макроном у постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку. -
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
Стало відомо, скільки країн доєдналися до програми PURL
Для захисту від атак російського агресора Україні потрібно, щоб більше країн-партнерів долучилось до закупівель систем ППО через програму PURL. Про це заявив президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Укрінформ.
“Те, що про що ми говорили і з Президентом Сполучених Штатів, і з лідерами в Європі, що Росія, коли буде розуміти, що вона не виконує свої поставлені завдання на полі бою, буде нищити енергетику, інфраструктуру України. В принципі, це відбувається сьогодні. Була масована атака. Відповідно, ми продовжуємо працювати з партнерами. Ми говоримо про те, щоб країни підключались до програми PURL, через яку ми можемо закуповувати системи ППО, а також ракети, передусім до Петріотів, у наших американських партнерів. На жаль, ми сьогодні констатуємо: поки що є сім з 30 наших партнерських країн, які використовують саме цю програму. Але я думаю, що нас чекають більш позитивні сигнали щодо переговорів наступного тижня”, – зазначив Зеленський.
Глава держави зауважив, що сьогодні провів розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом, також заплановані телефонні розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Окремо він висловив вдячність уряду Нідерландів за допомогу Україні, виділені кошти в межах програми PURL та співпрацю у виробництві дронів і ракет. Президент Володимир Зеленський повідомив, що перші два пакети в рамках програми PURL міститимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars. Нова допомога США за європейські кошти: чи працює PURL -
Сибіга закликав партнерів відповісти на удари РФ
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав партнерів до рішучої відповіді на російській удари по критично важливій цивільній інфраструктурі, що були завдані Росією вночі 10 жовтня. Про це урядовець написав у соцмережі Х у п’ятницю вранці, 10 жовтня.
Очільник МЗС зазначив, що Путін завдав ударів у річницю першої масованої атаки на енергетичну інфраструктуру України у 2022 році.
Посадовець підкреслив, що Росія гірша за ХАМАС, бо навіть ХАМАС погодився на перемир’я та мирні переговори.
“Унаслідок цієї масованої атаки в Запоріжжі загинув 7-річний хлопчик, а десятки мирних жителів по всій країні дістали поранення. У Києві, Харкові, Полтаві, Запоріжжі, Дніпрі та інших регіонах багато людей залишаються без електрики після російських ударів по цивільних енергетичних об’єктах”, – перелічив міністр наслідки атаки.
За його словами, позбавлення людей енергії під час осіннього похолодання є актом геноциду відповідно до статті II (c) Конвенції про геноцид: створення нестерпних умов життя з метою знищення національної групи.
“Тиск на Москву – єдиний рецепт, який може спрацювати, але він має бути сильним і консолідованим. Економічний тиск через суворі санкції, військовий тиск через посилену підтримку України та політичний тиск через повну ізоляцію.Путін має відчути, що ціна продовження війни перевищує ціну її зупинення”, – резюмував Сибіга.