Китай, переходячи на електромобілі всередині країни, різко наростив експорт бензинових і дизельних авто. Саме машини з двигунами внутрішнього згоряння нині становлять більшість китайського автoекспорту та забезпечили Пекіну статус найбільшого експортера автомобілів у світі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Стрімкий перехід Китаю на електромобілі створив надлишок авто, які втратили попит на внутрішньому ринку. Втім, замість згортання виробництва Пекін обрав інший шлях – агресивний експорт. У результаті світові ринки, зокрема Східної Європи, Африки та Латинської Америки, швидко наповнюються китайськими авто з двигунами внутрішнього згоряння.
Хоча на глобальному рівні Китай асоціюють передусім з електромобілями, саме бензинові моделі становлять близько 76 % його автoекспорту. За кілька років їхній експорт зріс у рази – і саме завдяки цим машинам Китай став найбільшим експортером автомобілів у світі, обійшовши традиційних лідерів.
“Це – прорахована стратегія. Китай цілеспрямовано заходить на ринки, де покупці орієнтуються на доступність, а не екологію чи інновації. Так формується лояльна аудиторія, яка з часом стане споживачем і китайських електромобілів”, – зазначили у відомстві.
Та додали, що фактично Пекін грає у довгу: декарбонізується всередині країни, а зовні ще роками продаватиме бензинові авто, використовуючи регуляторні “сліпі зони” Заходу.
“Хитрий маневр дає Китаю змогу одночасно очищати власний ринок і посилювати вплив на світовий автопром”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китайський електрокар BYD став найшвидшим серійним авто у світі
Позначка: Пекін
-
Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка
-
Кислиця прибув на переговори до Китаю
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця прибув до Пекіна для участі в політичних консультаціях між зовнішньополітичними відомствами України і КНР. Про це дипломат повідомив у соцмережі Х у четвер, 18 грудня.
“Попереду насичений день у Пекіні”, – написав Кислиця.
Дипломат також оприлюднив фото з послом США в Китаї Девідом Пердью, зазначивши, що мав з ним “дуже гарну розмову”, в центрі якої були зусилля США і президента Дональда Трампа, спрямовані на припинення війни.
У Пекіні сьогодні відбудуться політичні консультації між міністерствами закордонних справ України та КНР. -
У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети
Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.
Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.
Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.
Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.
Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.
Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN -
Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка
У Росії виробництво металевого кремнію знизилося на третину через конкуренцію з боку Китаю, який продає цей продукт за демпінговими цінами. Це призвело до кризи в галузі, зокрема найбільший російський виробник АТ Кремній припинив роботу, а інші підприємства працюють з недовантаженням. Росія стала залежною від китайського кремнію, оскільки не виробляє високочисті компоненти для електроніки та сонячних панелей. Це призвело до дефіциту в бюджеті РФ, оскільки уряд уникає вживання захисних заходів через політичну чутливість відносин із Китаєм. У результаті російська економіка опинилася в складній ситуації, де внутрішній ринок заповнений китайськими товари, а власні виробники зазнають проблем.
-
Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца. -
Китай запровадив санкції проти суднобудівних компаній США
Міністерство торгівлі Китаю прийняло рішення про введення заходів протидії проти п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Shipping. Ці заходи набудуть чинності з 14 жовтня. Пекін розпочав розслідування щодо можливих протекціоністських заходів США у сфері морських перевезень, щоб оцінити їх можливий негативний вплив на китайське суднобудування та судноплавство. Китай вважає, що американські компанії сприяли урядовому розслідуванню США, яке завдало шкоди суверенітету, безпеці та інтересам Китаю. Тому п’ять дочірніх компаній Hanwha Shipping були включені до списку заходів протидії, і китайським організаціям і громадянам заборонено вести з ними будь-які транзакції та співпрацю. Також варто зазначити, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада у зв’язку з торговельним конфліктом між країнами.
-
Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами
Друга ракетка світу, Яннік Сіннер, змушений був вийти з турніру в Шанхаї через нездужання. Під час матчу з Талоном Грикспором він покинув корт через біль у ногах. Сіннер вирішив не ризикувати і припинив гру при рахунку 1:1. Італієць є поточним чемпіоном турніру ATP у Шанхаї, де минулого року переміг Новака Джоковича. Раніше цього року він також виграв турнір у Пекіні.
-
Українська тенісистка пропустить турнір у столиці Китаю
Українська тенісистка Еліна Світоліна не зможе брати участь у турнірі серії WTA 1000 у Пекіні через травму стегна. Замість неї на турнірі виступатиме спортсменка з Польщі – Магда Ліннетт. Світоліна могла б повернутися на цей турнір після шести років відсутності, але травма завадила цьому. Вона отримала ушкодження, ймовірно, під час матчу з Італією на Кубку Біллі Джин Кінг, де виступала за збірну України.
-
Україна не розглядає Китай як гаранта безпеки – МЗС
Україна не розглядає Китай гарантом безпеки та закликає Пекін підтвердити на практиці свою заявлену позицію про невтручання у війну і непричетність до підтримки Росії. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий у п’ятницю, 5 вересня.
“Ми не бачимо ці країни потенційними гарантами безпеки для України, тому що Росія – це країна-агресор. Росія атакувала Україну і не може бути гарантом безпеки для України як такою. І Китай ми не розглядаємо гарантом безпеки для України. В першу чергу ми говоримо про Коаліцію охочих”, – наголосив Тихий.
Він додав, що Китаю варто дотримуватися заявленої нейтральної позиції.
“Тому що, кожен раз, коли ми знаходимо компонент у російському дроні, вироблений у Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо розслідування від журналістів, то вірити тому, що ця позиція відповідає реальному стану речей усе складніше і складніше”, – зазначив речник.
Раніше очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
Тим часом представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні.
Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю -
ЗМІ пояснили, нащо були стерті “сліди” присутності Кім Чен Ина в Китаї
Команда Кім Чен Ина стерла всі “сліди” перебування північнокорейського лідера в Пекіні після зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним. Про це повідомляє Reuters.
Співробітники КНДР, після переговорів Кім Чен Ина з Путіним, ретельно прибрали всі предмети, до яких торкався Кім. Ба більше – вони протерли спинку та підлокітники крісла, журнальний столик поруч, а склянку, якою користувався Кім, прибрали.
ЗМІ зазначає, що такі заходи є частиною суворого протоколу безпеки, спрямованого на недопущення витоку інформації про стан здоров’я північнокорейського керівника.
На відео, опублікованому кремлівським репортером Олександром Юнашевим, видно, як два співробітники Кіма прибирають кімнату в столиці Китаю після понад двогодинної зустрічі з Путіним.
Північнокорейська делегація залишалася відданою звичному протоколу і знищила всі можливі “сліди” перебування свого лідера, попри теплі прощання між Кімом і Путіним після офіційної частини переговорів.
Японська газета Nikkei, посилаючись на розвідку Південної Кореї та Японії, зазначає, що Кім їхав у Пекін зі своїм власним туалетом у знаменитому зеленому поїзді, щоб уникнути можливості аналізу його біологічних зразків.
Подібні заходи Північна Корея застосовує вже багато років. Ще у 2019 році після саміту з Дональдом Трампом у Ханої охоронці Кіма годинами блокували та прибирали його готельний номер, включно з виносом матраца.
У 2018 році під час зустрічі з тодішнім президентом Південної Кореї Мун Чже Іном північнокорейська охорона дезінфікувала стілець і стіл перед тим, як Кім на нього сів.
Аналогічні процедури зафіксували і перед його самітом з Путіним у 2023 році, коли охоронці навіть просканували крісло металошукачем.Північнокорейські співробітники, які супроводжували Кім Чен Ина, знищують "сліди" його перебування. pic.twitter.com/YaMhgrQkb2— Максим (@lipcansmaks1) September 4, 2025 Як ми вже писали, Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Кім Чен Ин – поговирили на тему того, як дожити до 150 років або й досягти безсмертя.
Кім Чен Ин пообіцяв “прекрасне життя” родинам вбитих солдатів