За даними голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, станом на 1 липня середня пенсія в Україні склала 6410,2 грн. Це на 1,1% більше, ніж у квітні, і на 10,2% більше, ніж у тому ж періоді минулого року. У країні пенсію отримують майже 10,26 млн пенсіонерів, більшість з яких (56,2%) отримують менше 5000 грн. Гетманцев зауважив, що середня пенсія зараз становить близько 92% від фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних. Також він вказав на те, що зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Крім того, уряд готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі.
Позначка: Пенсії
-
В Україні майже кожен п’ятий пенсіонер отримує спецпенсію
В Україні приблизно кожному п’ятому українцю пенсії нараховані за спеціальним законом. Такий режим нарахування залишається чинним у шістьох сферах. Про це під час публічної дискусії “Справедливість vs привілеї: майбутнє спеціальних пенсій”, організованій Центром економічних стратегій, повідомила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Укрінформ.
За її словами, в Україні нараховується 11 різних законів, які регулюють призначення пенсійних виплат. Частина з них вже втратили чинність, як-от, закон про державну службу, про Національний банк, про ЗМІ тощо. Ці спеціальні системи вже інтегровані в загальну пенсійну систему. Але залишаються шість великих сфер, де зберігаються спеціальні пенсійні системи. Це, зокрема, шахтарі, прокуратура, судді, чорнобильське законодавство і найбільша категорія – це особи, звільнені з військової служби.
Марчак роз’яснила, що спеціальними законодавчими нормами передбачено кілька важливих відмінностей призначення таких пенсій. По-перше, йдеться про більш раннє пільгове право виходу на відпочинок. За деякими законами таке право настає, наприклад, вже у 45 років. І є навіть випадки призначення пенсій працівникам у віці до 40 років.
Друга відмінність спецпенсій стосується вимог до стажу. Якщо за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вимоги до стажу становлять від 30 років, то спеціальними пенсійними системами майже скрізь йдеться про обов’язковість стажу у 20-25 років. І суттєво нижчими є вимоги до мінімального пенсійного віку.
За словами заступниці міністра, третя велика пільга, характерна для спеціальних пенсійних систем, це окрема формула нарахування виплат, набагато більш привілейована, порівняно зі звичайною пенсійною. За загальним пенсійним законом коефіцієнт заміщення (частка заробітної плати, яка покривається пенсійною виплатою) має складати не менше 40%. А до прикладу, у шахтарів це 80%, у силовиків – 65%, у прокурорів – 60%, у суддів – 50%. Подекуди фактичні коефіцієнти можуть перевищувати і 100%. Наприклад, у нас є рішення судів, за якими прокурор при заробітній платі у 13 тис. грн отримав пенсію у 97 тис. грн.
За законом прокурори можуть отримувати паралельно із заробітною платою пенсію за вислугу років, чого навіть в інших спеціальних системах не передбачено.
“Саме цю норму і намагається наразі прибрати законопроєкт, підготовлений Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який готовий до другого читання у парламенті”, – додала Марчак. -
Українцям обіцяють зростання зарплат та пенсій
Уряд України підготував нові бюджетні орієнтири. За проєктом Бюджетної декларації, протягом двох наступних років українців чекає підвищення мінімальної зарплати та пенсій. Звідки планують брати кошти та які зарплати отримують українці зараз? Яким буде підвищення? На сьогодні мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8 тис. грн через складну економічну ситуацію, викликану війноюРФ проти України. Останній раз вона зросла 1 січня 2024 р. на 6%: з 6 700 грн до 7 100 грн. Крім того, з 1 березня в Україні разом із щорічною індексацією пенсій було здійснено перерахунок пенсій з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії). Мінімальна пенсія зросла з 2 093 до 2361 грн.
Відомо, що Уряд пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Згідно з оприлюдненим документом, у 2025-2027 рр. розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8 000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 р.
Проте Міністерство фінансів пропонує підвищити її вже наступного року на рівень інфляції.
Мінфін вже закладає зростання мінімалки у бюджетну декларацію, враховуючи інфляцію. Уряд планує поетапне зростання мінімальної заробітної плати. Зокрема, за проєктом Бюджетної декларації, вона має зрости у 2026 р. – до 8 688 грн; у 2027 р. – до 9 374 грн; у 2028 р. – до 10 059 грн.
Також урядовці пропонують підвищити мінімальну пенсію до 2 564 грн у 2026 р., до 2 715 грн у 2027 р. і до 2 859 грн у 2028 р.
Своєю чергою максимальну пенсію планується підвищити до 25 640 грн, що на 2 тис.грн більше за нинішній показник (23 610 грн).
Також планується підвищити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3 470 грн (зараз – 3 195 грн).
Крім того, передбачена зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він становитиме: у 2026 р. – 3 288 грн (зараз – 3 028 грн), у 2027 р. – 3 482 грн, у 2028 р. – 3 667 грн.
Ці цифри оприлюднено у листі Міністерства фінансів “Про підготовку пропозицій до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки”, опублікованому на офіційному сайті відомства.
Підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 р. (108,6%).
Водночас підвищення стане можливим лише в разі наявності коштів. “У 2026 р. запропоновані розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій може бути підвищено у разі позитивної динаміки розвитку економіки”,- кажуть в Мінфіні. Профспілки не задоволені Своєю чергою профспілкові об’єднання вважають, що прожити на гроші, які закладає Мінфін у Бюджетну декларацію, неможливо. На їх думку таке підвищення є надто повільним й таким, що не враховує реальні витрати громадян на фоні інфляції.
Вони наполягають, аби мінімальна зарплата з 1 січня 2026 р. становила щонайменше 12 195 грн. Це відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати станом на кінець минулого року. Профспілкові організації вимагають прирівняти тарифну ставку працівника I розряду ЄТС до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Своєю чергоюзаступник голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що профспілки вимагають збільшити мінімалку у 2025 р. до 8 500 грн. “Якщо фактичний прожитковий мінімум складе 9 639 грн, торішення підвищити мінімальну зарплату необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету”, – сказав він. З боку профспілки прозвучала теза про необхідність підвищення мінімальної зарплати у 2025 р. до 8 500 грн.
Своєю чергою, за оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум становить щонайменше 6 685 грн, що відправляє одержувачів мінімальних пенсій за межу бідності. Звідки візьмуть кошти Джерел підвищення зарплат та пенсій може бути декілька. Серед ниї: податкові надходження та поліпшення адміністрування.
Передбачається покривати витрати на підвищення через додаткові надходження від боротьби з ухиленням, гуманітарну допомогу, гранти та скорочення витрат на обслуговування держборгу
Також зростання можливе завдяки макрофінансовій допомозі та міжнародній підтримці.
Представники Мінфіну підтверджували, що рішення про підвищення залежатиме від можливостей – а саме, обсягу макрофіндопомоги після завершення 2025 р. На 2026 рік поки йдеться про “чистий аркуш”: невідомо, чого очікувати від міжнародних партнерів (наприклад, США).
Також підвищення залежить від темпів економічного відновлення країни. Наразі прогнози НБУ й Мінекономіки вказують на поступове зростання ВВП(у 2026-2028 рр.). Якщо економіка відновлюватиметься, держбюджет зможе перенаправляти ресурси на зарплати, пенсії та соціальну допомогу. Номінальні зарплати зростають Щодо ситуації із зарплатами на сьогодні, то на ринку праці в Україні все ще бракує працівників, через що номінальні зарплати зростають. Але в реальному вимірі цей процес став повільнішим.
Про це йдеться у травневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. “Зростання номінальних зарплат в Україні підтримується браком працівників. Та через високу інфляцію сповільнюється підвищення реальних зарплат”,- кажуть в НБУ. Потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому обмежується зіставністю очікувань шукачів роботи щодо оплати праці з пропозиціями роботодавців. Водночас посилюється роль нецінових методів конкуренції за працівників, серед яких: надання житла; дистанційна робота тощо. Українці хочуть більше Цікаво, що українці хочуть вищих зарплат, ніж їм пропонують роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому – 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн. Зарплати держслужбовців високі Цікаво, що попри війну заробітні плати держслужбовців в Україні, серйозно перевищують середній рівень по країні. При цьому їх зростання відбувається не так швидко. Про це свідчать дані Мінфіну. Так, у березні 2025 р. середня зарплата в центральних держорганах України становила 54,2 тис. грн. Порівняно з березнем минулого року (46,9 тис. грн) вона збільшилася на 15,6%. За інформацією ПФУ, середня офіційна зарплата по Україні в березні склала 19,4 тис. грн, збільшившись за рік на 25,9%. Згідно з даними Мінфіна, лідирує за рівнем зарплат Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 115,9 тис. грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Президент підписав закон про обмеження виплати пенсій держзрадникам
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон щодо обмеження виплати пенсій особам, засудженим за злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку. Про це 5 червня повідомляється на сайті парламенту.
Згідно закону, пенсія засудженим за колабораціонізм виплачується в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
Зокрема такі пенсії будуть отримувати ті, хто засуджені та відбувають покарання за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Водночас такі виплати будуть отримувати особи, які були притягнуті до відповідальності за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, диверсію, шпигунство, перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань.
Після відбування покарання особи, які отримували спеціальні пенсії (зокрема державні службовці, військовослужбовці, працівники прокуратури тощо), втрачають на них право. -
Що зміниться в червні: мобілізація, пенсії, тарифи, нововведення в “Дії”
Мобілізація ВПО Внутрішньо переміщених осіб з 1 червня зобов’язали стати на військовий облік – незалежно від того, де вони перебувають. Ті переселенці, які за віком підлягають мобілізації, мають звернутися до територіальних центрів комплектування (ТЦК), пройти медичний огляд та надати необхідні документи.
У разі зміни ВПО місця проживання, вони мають протягом 10 днів повідомити про це органи соцзахисту. А якщо вони повернулися до попереднього місця проживання, повідомляти необхідно не пізніше ніж за три дні до від’їзду.
Якщо ж ВПО уникатимуть обліку, їх можуть покарати згідно з діючим законодавством, яке передбачає не лише суттєві штрафи, а й кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Визначення подальшої долі обмежено придатних Післязавтра, 5 червня, завершиться обов’язковий переогляд обмежено придатних. Згідно з законом, вони мають звернутися у ТЦК або сформувати запит у Резерв+ на проходження ВЛК.
Повторний огляд до 5 червня не зобов’язані проходити такі обмежено придатні:
– яким ще не виповнилося 25 років;
– старші 60 років;
– визнані особами з інвалідністю, незалежно від їхнього віку.
Тим обмежено придатним, які проігнорують вимогу пройти переогляд їхнього статусу на ВЛК, загрожує штраф за порушення правил військового обліку від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн. Перерахунок пенсій Працюючим пенсіонерам у червні проведуть перерахунок пенсій – заднім числом. Але не всім, а лише тим, які станом 1 березня здобули додаткові 24 місяці страхового стажу або після останнього перерахунку, або після призначення пенсії.
Цей автоматичний перегляд пенсійної виплати рішенням Кабміну призначили з 1 квітня. Але за І квартал року звіт про сплату єдиного соціального внеску, у тому числі й про додатковий стаж працюючих пенсіонерів, роботодавці подають протягом 40 днів після його завершення. Саме тому додаткові кошти після перерахунку пенсіонери отримують лише у червні. Щоправда, їм додаткові виплати нараховують одразу й за квітень і травень.
Крім того, у червні зростуть виплати і для тих пенсіонерів, яким протягом цього місяця виповниться 70, 75 або 80 років. Основна умова для цієї надбавки – пенсія не має перевищувати 10 340,35 грн.
Надбавка за вік виплачується у таких розмірах:
– особам, яким виповнилося 70 років, до досягнення 75-річного віку – 300 грн;
– особам, яким виповнилося 75 років, до досягнення ними 80-річного віку – 456 грн;
– особам, яким виповнилося 80 років і більше, – 570 грн. Комунальні тарифи Уряд своєю постановою №480 від 29 квітня 2025 року продовжив дію фіксованої ціни на електроенергію для побутових споживачів на рівні 4,32 грн/кВт-год до 31 жовтня 2025 року. Тобто, ухвалено рішення зберегти чинний тариф на електроенергію. Для власників двозонних лічильників і надалі діятимуть пільгові нічні тарифи з 23:00 до 07:00 – 2,16 грн/кВт-год.
Ті споживачі, які користуються електроопаленням, і надалі мають спеціальні умови: при використанні електроенергії до 2 тис. кВт-год тариф становитиме 2,64 грн, а понад цей обсяг – 4,32 грн за кожен додатковий кіловат.
Незмінними також залишаться ціни для населення на газ та воду для населення. Однак місцева влада деяких громад може ухвалити рішення про підвищення тарифів, зокрема, на воду. Зниження лімітів на банківські перекази 1 червня 2025 року набули чинності нові обмеження на карткові грошові перекази, що стосуватимуться фізичних осіб залежно від їхнього рівня фінансового ризику. Зміни введено для посилення фінансової прозорості та запобігання зловживанням.
Для клієнтів середнього та низького ризику місячний ліміт зменшується з 150 тис. до 100 тис. грн. А клієнти високого ризику зможуть переказувати лише до 50 тис. грн на місяць.
Ці обмеження не торкнуться:
-осіб із підтвердженими джерелами доходів (наприклад, офіційна зарплата);
– волонтерів та благодійних організацій;
– клієнтів, які здійснюють перекази між власними рахунками в одному банку. Нові ціни на техогляд Місяць тому, у травні, почали діяти оновлені правила обов’язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів, а вже з 1 червня підвищено тарифи на проходження техогляду.
Вартість техогляду змінилася так:
– для легкових і вантажних авто до 3,5 тонн вартість зросла з 1050 до 1700 грн;
– для автобусів та вантажівок понад 3,5 тонни – з 1500 до 2300 грн;
– для причепів і мотоциклів – зростання до 2300 грн залежно від категорії.
Окрім того, подорожчає й послуга внесення відмітки МСТО (міжнародного сертифіката техогляду) – з 300 до 500 грн. Нововведення у “Дії” Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск ШІ-асистента в “Дії”.
Бета-тест стартує на порталі вже в червні. АІ-асистент допомагатиме отримати потрібну послугу чи довідку, знайти найближчий ЦНАП, а в майбутньому з ним можна буде спілкуватися голосом. “Ми переосмислили, що робимо з “Дією”. У 2019–2020 році ми зробили стрибок і створили сексуальний застосунок з погляду UX/UI, де можна швидко отримувати послуги. Але зараз АІ змінив споживацьку культуру. Усе, що не буде схоже на ChatGPT, Gemini чи інші моделі, викликає роздуми, як цим користуватися. Щоб створити найкращий користувацький досвід, нам потрібно трансформувати Дію в АІ-продукт”,- зазначив віцепрем’єр. Федоров розповів, що ШІ-асистента запустять у форматі бета-тесту на порталі “Дія” вже в червні. Можна буде не лише отримувати послуги за допомогою АІ, а й шукати відповіді на питання, наприклад, чи потрібна певна довідка при поїздці за кордон і як знайти найближчий ЦНАП.
Також планується, що АІ-агент зможе надсилати довідки, а в майбутньому взагалі вестиме по всьому флоу отримання послуги. Зокрема, можна буде описати життєву ситуацію – і АІ підкаже, яка послуга потрібна.
Наприклад, користувач пише, що у його будинок влучила ракета, – АІ-агент розуміє, що йому потрібно отримати послугу єВідновлення, відправити кілька фото, далі надсилається заявка в комісію тощо.
У перспективі можна буде давати запит голосом і навіть спілкуватися з “Дією”.
Галина Гірак