В Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
При цьому зарплата була на 17,9% більшою, ніж у липні минулого року (17 346,90 гривень).
Як відомо, у липні інфляція в Україні впала до 14,1%. Таким чином, реальна зарплата за рік зросла приблизно на 3,8%.
Позначка: Пенсія
-
ПФУ зафіксував зниження середньої зарплати
-
Соцвиплати: кому і як слід пройти ідентифікацію, щоб не позбавили допомоги
Зменшують ризик шахрайства Це потрібно зробити негайно, до 1 жовтня, інакше виплати буде зупинено.
Річ у тім, що з липня 2025 року Пенсійний фонд України (ПФУ) перейняв функції адміністрування 39 видів соцвиплат та стипендій, які раніше призначали через органи соціального захисту. Щоб уточнити дані про одержувачів і зменшити ризик шахрайства, запроваджено нову вимогу – обов’язкову ідентифікацію.
До переліку виплат, отримувачам котрих необхідно пройти ідентифікацію, входять допомога особам з інвалідністю, виплати на догляд, підтримка малозабезпечених родин, допомога одиноким матерям, виплати дітям та інші види соціальної підтримки.
Процедура обов’язкова для осіб, які отримували допомогу з лютого 2022 року по червень 2025 року та проживали в регіонах, де тривали бойові дії або які були окуповані. Це стосується таких видів допомоги:
– одиноким матерям;
– сім’ям з низьким рівнем доходів;
– надання догляду за особами з інвалідністю;
– тимчасові виплати людям похилого віку, які не мають пенсії;
– допомога людям з інвалідністю або без пенсійного стажу;
– дітям з інвалідністю та дорослим з дитинства;
– підтримка дітям, чиї батьки не сплачують аліменти або не мають можливості їх утримувати.
Пройти ідентифікацію можна таким чином:
– особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації);
– за допомогою відеоконференцзв’язку;
– авторизуватися в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
– тим, хто тимчасово проживає за кордоном, звернутися до дипломатичної установи України для засвідчення факту, що особа є живою.
В окремих випадках ПФУ може здійснити ідентифікацію автоматично – наприклад, якщо людина вже проходила підтвердження особи при оформленні лікарняного.
Після подачі заяви на проходження ідентифікації у режимі відеоконференцзв’язку (будь-яким із зазначених способів), з одержувачем виплат зв’яжеться уповноважений працівник органу Пенсійного фонду для узгодження часу та способу проведення відеоідентифікації. Вона здійснюється протягом 30 календарних днів, але не раніше 10 робочих днів з дати подання заяви. Фахівець фонду попередньо зателефонує і погодить дату та час відеоконференції.
Важливо не пропустити дедлайн. Якщо до 1 жовтня 2025 року процедуру не буде завершено, то всі нарахування тимчасово припинять. Поновляться виплати лише після проходження ідентифікації.
Мета нової вимоги – оновити базу отримувачів допомоги та не допустити незаконного отримання коштів. Через війну багато людей змінили документи чи місце проживання, тому процедура дозволить упевнитися в тому, що виплати надходять саме тим, хто їх дійсно потребує. Пенсії промоніторять А за рахунками пенсіонерів, на які вони отримують пенсійні виплати, банки посилили контроль – впроваджують посилену систему моніторингу, що може за певних обставин тимчасово зупинити перерахування для окремих отримувачів виплат.
Про це повідомила “Хвиля”, посилаючись на юридичного експерта Тараса Никифорчука.
Йдеться про те, що банківські установи отримали завдання щомісяця надавати дані про пенсіонерів за визначеними параметрами. Никифорчук пояснив, що фінансові організації будуть звітувати про тих одержувачів пенсій, які понад 12 місяців оформлюють виплати через довірених осіб, не проходили особисту верифікацію або тривалий час не здійснювали жодних витрат із власного пенсійного рахунку. Переселенцям продовжили виплати А в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності пояснили, що в серпні 2025 року сплив термін виплати допомоги на проживання для деяких внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з найбільш вразливих категорій, які отримували виплату попередні три шестимісячні періоди. Зважаючи на те, що ці кошти допомагають таким людям пройти складний період пошуку житла та роботи, облаштування в новій громаді, Кабмін продовжив ці виплати ще на 6 місяців, тобто до лютого 2026 року.
Йдеться про осіб з інвалідністю І – ІІІ групи, сімей з дітьми до 18 років (якщо діти навчаються, то до 23 років ), сімей, у складі яких – лише непрацездатні особи тощо.
Крім того, ухвалена постанова вносить ще низку змін у порядок призначення виплат на проживання для ВПО, а саме:
– наявність коштів на депозитному рахунку понад 100 тис. грн тепер не буде перепоною при призначенні допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу;
– якщо непрацююча працездатна особа після припинення виплати їй допомоги в межах цього ж шестимісячного періоду зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або іншим чином працевлаштувалася, виплата допомоги їй поновлюється (з того місяця, у якому людина почала працювати).
Продовження виплат відбудеться автоматично, додатково звертатись за ними не потрібно. Допомога виплачується щомісяця, на кожного члена родини ВПО з вразливих категорій українців або тим, які мають низькі доходи.
Розмір виплат, як і раніше, становить:
– 2 тис. грн – на одну дорослу особу;
– 3 тис. грн – на одну дитину або особу з інвалідністю-ВПО.
До слова, якщо витрати ВПО на оренду житла перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих витрат, надаючи спеціальну субсидію – на оренду.
За умовами, субсидію на оренду житла надають у випадках, якщо:
– орендар і орендодавець не пов’язані родинними відносинами;
– орендар не отримує або відмовився від допомоги на проживання.
Родина переселенців, винаймаючи житло, має право одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги.
Галина Гірак -
Пенсійний фонд збільшив виплату пенсій на мільярд гривень
Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за серпень 2025 року. Загалом на пенсійні виплати спрямовано 68,8 млрд гривень – сума зросла на 1 млрд гривень порівняно з попереднім місяцем, повідомляє пресслужбу ПФУ.
Перед цим протягом трьох місяців розмір виплат не змінювався: у липні, червні та в травні було виплачено по 67,8 млрд гривень.
У квітні на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, у січні – 61,7 млрд гривень.
Станом на липень 2025 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні становила 10 млн 259,7 тисячі осіб. Це на 88,4 тисячі менше, ніж у грудні минулого року (10 млн 348,1 тисячі).
Як ми вже писали, Кабмін готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Мінсоцполітики назвало найбільшу пенсію в Україні -
Пенсії почнуть індексувати по-новому
У липні уряд України у рамках пенсійної реформи підготував зміни до порядку індексації пенсій. Що саме зміниться, наскільки за рік підросли пенсії та що ще передбачає реформа пенсійної системи? Як будуть індексувати пенсії? У липні поточного року уряд України у рамках пенсійної реформи підготував зміни до порядку індексації пенсій, що забезпечують уніфікацію підходів для всіх категорій одержувачів: від пенсіонерів, що працюють до отримувачів спецпенсій. Про це заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
Міністерство соціальної політики запропонувало скасувати окрему прив’язку спецпенсій (наприклад для військових, шляхом автоматичного перерахунку згідно з зарплатами працівників) і запровадити єдині правила індексації для всіх категорій пенсіонерів.
Індексація відбуватиметься на рівні інфляції, без прив’язки до зростання зарплат, що усуне значні розбіжності в показниках серед різних груп пенсіонерів. “Коли ми обраховану пенсію переводимо на рівень інфляції – оновлюємо, осучаснюємо – але за єдиними стандартами, єдиними правилами”, – пояснила Жолнович. Згідно з аналізом Мінсоцполітики, зараз існують три джерела таких викривлень. Це, по-перше, зниження пенсійного віку для певних категорій. По-друге, полегшені вимоги до стажу. По-третє, переіндексація пенсій вище загального рівня заміщення зарплат (до 70–90 % проти приблизно 40 %).
Після розрахунку пенсій вони підуть на індексацію відповідно до рівня інфляції, а не зміни зарплат. Жодної окремої “ресет-формули” для спецкатегорій більше не буде.
До цього нововведення, індексація відбувалася автоматично щороку з 1 березня з 2025 р.: останній показник становив 11,5 %, що призвело до зростання пенсій на 100 –1 500 грн. Пряме порівняння із новим механізмом дозволить перейти від поквартального перерахунку до довгострокової стабільної методології.
У профільному міністерстві очікують, що уніфікація індексації спростить адміністрування, зробить її передбачуваною і прогнозованою. Крім того, пенсіонери старших вікових груп матимуть можливість отримати справедливі виплати згідно із загальними правилами, а не поза умовами справедливості.
Водночас скасування прив’язок спецпенсій до зарплат може знизити їх зростання, що позитивно відобразиться на фінансовому тиску на бюджет, але навряд чи сподобається тим, хто за старими правилами отримав би більшу пенсію. Перерахунок пенсій у поточному році вже відбувся Водночас цього року перерахунку пенсій ні за новим, ні а старим методом вже не буде.
За словами заступниці міністра соціальної політики Дар’ї Марчак, більше ніяких масових підвищень пенсії до кінця поточного року не буде. “Із законодавчої точки зору проведення декількох індексацій протягом року не передбачено”,- зауважила чиновниця. У Міністерстві соціальної політики України повідомили, що перерахунок пенсій у 2025 р. вже відбувся – у березні, згідно з положеннями чинного законодавства. Ця щорічна індексація охопила понад 10 млн громадян та була здійснена автоматично – без потреби у додаткових зверненнях до Пенсійного фонду.
Представники Мінсоцполітики зазначили, що друга індексація пенсій протягом року не передбачена, хіба що фінансовий стан Пенсійного фонду суттєво покращиться. У такому випадку уряд може ухвалити рішення про позапланове підвищення, однак на цей час таких рішень не прийнято.
Також з 1 квітня 2025 р. було проведено перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів – на основі оновленого страхового стажу та без необхідності особистої подачі заяви.
Окремо наголошується, що спеціальні пенсії – наприклад, для суддів чи прокурорів – фінансуються з державного бюджету за окремими механізмами, і їхній перегляд у поточному році є малоймовірним.
Тож, фактично єдиним масштабним підвищенням стала березнева індексація пенсій, яку уряд проводить щороку попри війну.
Тож, тепер, аж до наступної індексації, яка має відбутись у березні 2026 р., окремі пенсіонери можуть розраховувати лише на індивідуальні підвищення, що пов’язані із досягненням певного віку. Так, пенсіонери, які досягли 70-річного віку, починають отримувати вікову надбавку у розмірі 300 грн. Згодом ця надбавка зростає і з 75-річного віку вже становить 456 грн. А тим, кому пощастило справити 80-річний ювілей, починають доплачувати по 570 грн щомісяця. На скільки за рік зросла пенсія? В Україні відчутно зросли пенсійні виплати громадян. Так, лише за рік середня пенсія стала вищою на 10%. Станом на 1 липня поточного року, згідно з інформацією ПФУ, середня пенсія в Україні становить 6410,17 грн. Причому цей показник не стоїть на місці. Так, порівняно з липнем минулого року середня пенсія в Україні зросла на 10,2%. При цьому тільки від початку поточного року її зростання в абсолютних цифрах склало 621,12 грн.
Такі цифри виглядали б доволі переконливо, якби не один факт: споживча інфляція перевищила відсоток зростання пенсій. Через це попри такий суттєвий приріст виплат, купівельна спроможність пенсіонерів в Україні стає дедалі нижчою. “Річний приріст споживчих цін (від червня 2024 до червня 2025) склав 14,3%. Отже, реальний розмір пенсій фактично став нижчим на 4%, і відтак їхня реальна купівельна спроможність впала”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Старт пенсійної реформи намічений на липень Крім індексації пенсій по-новому, на липень намічений старт пенсійної реформи. Наразі в Україні працює солідарна система. Усі працівники та працедавці платять внески до Пенсійного фонду, і ці кошти йдуть на потреби нинішніх пенсіонерів. Пенсії тим, хто працює зараз, повинні забезпечувати наступні покоління українців. Ця система дає збій, бо частка пенсіонерів зростає, а працездатних – ні. Реформа назріла давно і ось нарешті має стартувати. “У 2025 р. Україна планує запустити пенсійну реформу, яка зробить виплати більш справедливими, враховуючи стаж і розмір внесків. Основна увага буде зосереджена на підтримці вразливих груп та зменшенні спеціальних пенсій, що дозволить спрямувати більше ресурсів на загальну систему”,- повідомила Жолнович. В результаті реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати заміщення свого заробітку не нижче 60%. “Це рівень хороших європейських країн. Ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя”, – зауважила Жолнович. Що нового ще чекає на пенсіонерів Також, відомо, що у серпні частині громадян нарахують різні доплати до пенсій. Зокрема, самотні пенсіонери отримають надбавку у розмірі майже 1 тис. грн.
Крім того, деякі українці зможуть вийти на пенсію раніше 60 років.
Зокрема, це стосується тих, чий трудовий договір розірвано з ініціативи роботодавця через зміни в організації виробництва, такі як ліквідація чи банкрутство підприємства.
Крім того, причиною розірвання трудового договору може бути і невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у порядку, визначеному законодавством.
Для дострокового виходу на пенсію необхідно мати мінімум стажу: 35 років для чоловіків та 30 років для жінок, а також виконати певні умови.
Вікторія Хаджирадєва -
Названо середній розмір пенсії в Україні
За даними голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, станом на 1 липня середня пенсія в Україні склала 6410,2 грн. Це на 1,1% більше, ніж у квітні, і на 10,2% більше, ніж у тому ж періоді минулого року. У країні пенсію отримують майже 10,26 млн пенсіонерів, більшість з яких (56,2%) отримують менше 5000 грн. Гетманцев зауважив, що середня пенсія зараз становить близько 92% від фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних. Також він вказав на те, що зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Крім того, уряд готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі.
-
Більш як 145 тисяч силовиків-пенсіонерів не мобілізовані – Мінсоцполітики
Українське видання повідомляє, що в країні є близько 145,2 тисяч чоловіків до 60 років, які не служать у війську, не працюють і не є інвалідами. Вони отримують пенсію за вислугу років як колишні працівники силових структур. Ця група пенсіонерів має отримати перегляд пенсійного забезпечення. Україна має загалом понад 635 тисяч таких пенсіонерів, середній вік яких – 51 рік. Чверть з них – чоловіки призовного віку, які не беруть участь у обороні країни. Законодавство про пенсії для військових і силовиків потребує перегляду для врегулювання питань нерівностей у пенсійному забезпеченні. Уряд планує внести зміни, щоб зробити систему пенсійного забезпечення справедливішою для учасників бойових дій. Також повідомляється про розслідування шахрайства з отриманням інвалідності прокурорами та медиками, яке призвело до незаконного отримання пенсійних виплат на суму понад 1,4 млн гривень.
-
Середні пенсії українських прокурорів становлять понад 50 тисяч
Українські прокурори мають можливість виходити на пенсію до 50 років і продовжувати працювати, отримуючи одночасно і пенсію за вислугу років, і зарплату в органах прокуратури. Деякі прокурори навіть отримують пенсію, не досягнувши навіть 40 або 50 років. Є випадки, коли прокурори через суди вимагають пенсії за законом 90-х років, який дозволяв виходити на пенсію після 15 років роботи у прокуратурі. Це призвело до того, що понад дві тисячі прокурорів одночасно отримують пенсію та працюють. Середній розмір пенсій для таких прокурорів становить близько 50 600 гривень на місяць, а середній вік виходу на пенсію – 47 років, що значно відрізняється від загальних умов пенсійного забезпечення для українців.
-
У Мінсоцполітики назвали середні пенсії українських прокурорів
Українські прокурори виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи як пенсію за вислугу років, так і зарплату в прокуратурі. Є випадки, коли прокурори отримують пенсію навіть до досягнення 40 років. За останні роки уряд зменшив розмір найвищих прокурорських пенсій. Багато прокурорів використовують правові колізії, щоб отримати пенсію за законом 90-х років, який дозволяв вийти на пенсію після 15 років роботи в прокуратурі. Це призвело до того, що у країні є понад 1000 прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір їхніх пенсій становить близько 50 600 грн на місяць, а середній вік виходу на пенсію для прокурорів – 47 років. Водночас, для звичайних українців право на пенсію настає після досягнення 60 років та наявності 35 років трудового стажу. У квітні українська Рада прийняла закон про пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
-
Уряд України анонсував зміни в нарахуванні пенсій
Уряд України готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Про це поінформувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.
Одним з викривлень є ситуація, коли люди виходять на пенсію в різні роки з однаковим обсягом прав і мають різні суми виплат. Нині над виправленням ситуації працюють.
“Ми вже пропрацювали повністю механізм, який дозволить уникати цього викривлення. Побачили, де були баги, і вирішили цю проблему”, – сказала міністр.
Поточний рівень пенсійного забезпечення недостатній для більшості пенсіонерів. І справа не тільки у фінансовому ресурсі, який необхідно зробити сталим.
Викривлення є і в обсягу спеціальних прав щодо нарахування пенсій. За її словами, є три типи пільг, які можуть застосовуватися для різних категорій людей: це зменшення віку виходу на пенсію, зменшення кількості років страхового стажу, який треба відпрацювати для отримання пенсії, і відсоток заміщення заробітку.
“Якщо в загальному до 40% заміщення заробітку покривається державою для солідарної пенсії, то у спецпенсіонерів таке покриття сьогодні мінімум 70%, а в окремих випадках за рішенням судів – 90%. І всі спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік досягнення і вищий відсоток. Тому ми так само підходимо до реформи пенсій”, – сказала чиновниця.
Вона звернула увагу, що індексація пенсій на рівень інфляції діє для всіх пенсіонерів. Однак спецпенсіонери мають ще одну одну перевагу, яку вона назвала беззмістовною.
Міністерство також підготувало законопроєкт, який передбачає єдиний формат індексації. Мова про те, що обраховані пенсії будуть індексуватися з рівнем інфляції за єдиними стандартами і правилами. -
В Україні майже кожен п’ятий пенсіонер отримує спецпенсію
В Україні приблизно кожному п’ятому українцю пенсії нараховані за спеціальним законом. Такий режим нарахування залишається чинним у шістьох сферах. Про це під час публічної дискусії “Справедливість vs привілеї: майбутнє спеціальних пенсій”, організованій Центром економічних стратегій, повідомила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Укрінформ.
За її словами, в Україні нараховується 11 різних законів, які регулюють призначення пенсійних виплат. Частина з них вже втратили чинність, як-от, закон про державну службу, про Національний банк, про ЗМІ тощо. Ці спеціальні системи вже інтегровані в загальну пенсійну систему. Але залишаються шість великих сфер, де зберігаються спеціальні пенсійні системи. Це, зокрема, шахтарі, прокуратура, судді, чорнобильське законодавство і найбільша категорія – це особи, звільнені з військової служби.
Марчак роз’яснила, що спеціальними законодавчими нормами передбачено кілька важливих відмінностей призначення таких пенсій. По-перше, йдеться про більш раннє пільгове право виходу на відпочинок. За деякими законами таке право настає, наприклад, вже у 45 років. І є навіть випадки призначення пенсій працівникам у віці до 40 років.
Друга відмінність спецпенсій стосується вимог до стажу. Якщо за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вимоги до стажу становлять від 30 років, то спеціальними пенсійними системами майже скрізь йдеться про обов’язковість стажу у 20-25 років. І суттєво нижчими є вимоги до мінімального пенсійного віку.
За словами заступниці міністра, третя велика пільга, характерна для спеціальних пенсійних систем, це окрема формула нарахування виплат, набагато більш привілейована, порівняно зі звичайною пенсійною. За загальним пенсійним законом коефіцієнт заміщення (частка заробітної плати, яка покривається пенсійною виплатою) має складати не менше 40%. А до прикладу, у шахтарів це 80%, у силовиків – 65%, у прокурорів – 60%, у суддів – 50%. Подекуди фактичні коефіцієнти можуть перевищувати і 100%. Наприклад, у нас є рішення судів, за якими прокурор при заробітній платі у 13 тис. грн отримав пенсію у 97 тис. грн.
За законом прокурори можуть отримувати паралельно із заробітною платою пенсію за вислугу років, чого навіть в інших спеціальних системах не передбачено.
“Саме цю норму і намагається наразі прибрати законопроєкт, підготовлений Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який готовий до другого читання у парламенті”, – додала Марчак.